У МЗС України розкритикували заяву ЮНЕСКО про удар по Лаврі: що обурило Київ

У відповідь на міжнародну заяву щодо обстрілу, внаслідок якого постраждала територія Києво-Печерської лаври, Міністерство закордонних справ України висловило різку критику. Офіційні представники Києва стверджують, що позиція організації виглядає недостатньо принциповою та не відображає реальної відповідальності сторони, яка вчинила удар. Цей інцидент вкотре піднімає питання про захист культурної спадщини України в умовах повномасштабної війни та роль міжнародних інституцій у забезпеченні відповідальності агресора.

«Абсурд» — реакція речника МЗС

Речник МЗС України Георгій Тихий у своїй заяві назвав позицію організації «абсурдною» та такою, що демонструє «брак лідерства». За словами Тихого, коли йдеться про обстріл об'єкта, включеного до переліку світової спадщини, міжнародна організація має однозначно називати джерело загрози. Він указав, що уникнення прямого визначення відповідальності за удар підриває довіру до роботи інституції та послаблює механізми захисту пам’яток.

У МЗС нагадали, що захист культурних пам’яток під час збройного конфлікту — один із основних мандатів організацій типу ЮНЕСКО. Тому, на думку Києва, формулювання, що не вказують на винуватця інциденту, сприймаються як неспроможність виконати свій обов’язок та як сигнал до подальшого ігнорування норм міжнародного гуманітарного права.

Що заявили в ЮНЕСКО

У своїй офіційній ноті ЮНЕСКО засудила обстріл території, внаслідок якого постраждала Києво-Печерська лавра, та підтвердила необхідність охорони об’єктів світової спадщини під час збройних дій. Організація вказала на контекст — війну, спричинену вторгненням Російської Федерації, але уникнула безпосереднього звинувачення окремої сторони у заподіянні шкоди саме цьому об’єкту.

У пресрелізі ЮНЕСКО також згадано про готовність сприяти моніторингу і оцінці пошкоджень, а також про заклик до всіх залучених сторін дотримуватися міжнародних зобов’язань щодо охорони культурної спадщини. Проте відсутність імені винуватця викликала гостру реакцію з боку української дипломатії та суспільства.

Контекст інциденту

Ідеться про удар 15 червня, який пошкодив частину історичного комплексу, до якого входять Софія Київська та Києво-Печерська лавра — пам’ятки, занесені до Списку всесвітньої спадщини. Наслідки обстрілу торкнулися як архітектурних елементів, так і прилеглих територій, що ставить під загрозу безпеку відвідувачів і місцевих мешканців.

Київ наполягає на більш жорсткій та чіткій позиції міжнародних організацій: називати відповідальних, ініціювати незалежні розслідування, документувати збитки та сприяти притягненню до відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Українська сторона також звертає увагу на потребу оперативного залучення експертів для детальної оцінки руйнувань та розробки планів консервації.

Експерти з охорони пам’яток відзначають, що без прямого встановлення відповідальності й належних механізмів реагування відновлення об’єктів може бути ускладнене, а ризики нових атак — зростати. Окрім цього, країна-агресор, за відсутності жорстких міжнародних реакцій, може продовжувати тактику систематичного нищення культурної спадщини як складову воєнних дій.

Наслідки ситуації виходять за межі суто культурної сфери: йдеться про питання довіри до міжнародних інституцій, ефективності їхніх інструментів захисту та готовності діяти в умовах війни. Київ закликає партнерів активізувати політичний тиск, забезпечити документування злочинів проти культурної спадщини і напрацювати механізми, які унеможливлять подібні формулювання у майбутніх заявах.

У підсумку, реакція МЗС України на заяву ЮНЕСКО підкреслює напруженість між потребою оперативного та принципового реагування на агресію й дипломатичною обережністю міжнародних інституцій. Від того, наскільки чітко й однозначно світові організації зможуть виступати в таких випадках, залежить не лише збереження пам’яток, а й загальна спроможність міжнародного співтовариства протистояти безкарності за злочини під час війни.