Штучний інтелект стрімко змінює музичну індустрію, однак разом із новими творчими можливостями він відкриває додаткові канали для поширення воєнної пропаганди. Росія використовує генератори музики, синтез голосу та міжнародні стримінгові платформи, щоб маскувати політичні й мілітарні повідомлення під звичайні пісні. Треки про так звану «СВО», російську армію, мобілізацію та «русский мир» з’являються поруч із комерційною музикою і можуть потрапляти до рекомендацій широкої аудиторії.
Особливість цієї кампанії полягає в тому, що пропагандистський матеріал більше не обов’язково має вигляд відеоролика з офіційною символікою або телевізійного виступу. Він може бути оформлений як рок-композиція, патріотична балада, електронний трек чи пісня іноземною мовою. Для її створення не потрібні професійна студія, музиканти або значні фінансові ресурси. Достатньо текстового запиту, генеративного сервісу та кількох годин для підготовки й публікації.
Аналітики організації Terrecon дослідили повний ланцюг виробництва такої музики: від написання тексту й генерації мелодії до розміщення на платформах і подальшого просування. Метою було з’ясувати не лише масштаби явища, а й причини, через які контент із воєнними наративами проходить автоматичну модерацію та залишається доступним слухачам.
ШІ-пісні перетворюються на масовий канал пропаганди
У межах дослідження проаналізували 3725 треків, виявлених на YouTube, YouTube Music, SoundCloud і в сервісі Suno. Після додаткової ручної перевірки 981 композиція одночасно відповідала двом критеріям: була створена із застосуванням штучного інтелекту та містила російську військову пропаганду. Для 608 пісень вдалося встановити статистику переглядів і прослуховувань. Загалом вони отримали 86,8 мільйона взаємодій аудиторії.
Зміст таких композицій часто повторює одні й ті самі тези. У них героїзують військовослужбовців росії, називають агресію проти України «визвольною місією», романтизують службу та мобілізацію, використовують символи Z і V. Інші треки просувають ідею винятковості російської держави або містять агресивні заклики проти українців. Завдяки музичній формі ці повідомлення можуть сприйматися менш критично, особливо молодою аудиторією.
Окремою проблемою стало клонування голосів відомих артистів. Генеративні інструменти дають змогу імітувати тембр популярного виконавця, створювати нову мелодію або перекладати вже наявну композицію іншою мовою. Слухач не завжди може одразу зрозуміти, що перед ним не офіційний реліз, а синтетичний матеріал, створений без дозволу артиста.
Серед пісень, які зібрали понад 500 тисяч прослуховувань, дослідники виокремили 13 композицій. На YouTube вони разом набрали понад 53 мільйони переглядів, а з урахуванням YouTube Music показник перевищив 67 мільйонів. Один із найпомітніших прикладів являв собою англомовну версію російськомовної пісні, оприлюднену під іменем Kanye West. Трек із імітацією голосу американського виконавця переглянули майже 29 мільйонів разів.
Ще один показовий випадок стосувався плейлиста з назвою «АДОЛЬФ ГІТЛЕР». У ньому виявили 55 композицій, завантажених 36 різними креаторами. Сукупно ці матеріали отримали 12,28 мільйона прослуховувань. Такий приклад демонструє, що алгоритмічні системи можуть пропускати не лише завуальовану пропаганду, а й контент із відвертою тоталітарною, нацистською чи мілітарною символікою.
Розвиток цього напрямку підтримують і державні структури росії. Через культурні програми та молодіжні ініціативи на створення матеріалів, присвячених війні й 9 травня, спрямовують значні кошти. Учасникам пропонують використовувати генеративні інструменти для підготовки пісень, зображень і відео. У результаті формується середовище, у якому технології штучного інтелекту стають простим способом виробництва великої кількості ідеологічного контенту.
Дешеве виробництво та обхід обмежень
Створення пропагандистської пісні за допомогою ШІ може коштувати значно дешевше, ніж традиційне музичне виробництво. Щоб перевірити доступність таких послуг, команда Terrecon звернулася до 25 виконавців, які працюють із мілітарною ШІ-музикою. П’ятнадцять із них погодилися виконати замовлення. Вартість становила від 11 до 330 доларів, а підготовка треку тривала від двох годин до трьох днів.
Замовлення охоплювали різні сюжети: від пісень із прямими закликами до вбивства українців до композицій про незаконно депортованих українських дітей. Частина посередників застосовувала російські сервіси, які дають змогу користуватися західними генераторами в обхід їхніх обмежень. Це свідчить, що навколо ШІ-музики вже формується окрема інфраструктура з авторами, технічними виконавцями та каналами дистрибуції.
Під час тестування музичних і голосових генераторів дослідники використали 40 запитів. У 25 випадках система створила треки, а в 15 ситуаціях вдалося обійти встановлені фільтри безпеки. Чотири з п’яти перевірених сервісів генерували російськомовні композиції з воєнними наративами. Окремі труднощі виникли під час роботи з Google Flow Music та ElevenLabs, однак загальна картина продемонструвала недостатню надійність автоматичних запобіжників.
Особливо показовим став запит на агресивну рок-пісню про «СВО». Сервіс виконав його та додав до тексту прямі заклики до насильства. Водночас інші пісні, створені в тій самій сесії, алгоритм класифікував як дитячу музику. Така помилка демонструє, що автоматичне визначення жанру й змісту не гарантує безпеки, а небезпечний матеріал може отримати неправильне маркування.
Швидкість, масштабованість і низька ціна роблять штучний інтелект зручним інструментом для пропаганди. Один користувач може за короткий час підготувати десятки варіантів тієї самої пісні, змінити стиль, мову або тембр голосу, а потім розмістити матеріали на різних платформах. У такій моделі пропаганда перестає бути набором одиничних аматорських записів і перетворюється на серійне виробництво контенту.
Стримінги не встигають реагувати на нову загрозу
Дослідники перевірили, як музичні платформи реагують на пісні з очевидною мовою ворожнечі та воєнною символікою. Тестові композиції завантажили на YouTube, SoundCloud, Spotify і Deezer. Жоден із сервісів не заблокував усі матеріали одразу після публікації.
Найвиразніший приклад зафіксували на SoundCloud. Трек розмістили з акаунта, у якому місцем перебування була вказана Москва. В описі прямо зазначили використання штучного інтелекту, а також додали маркери ZOV, «армія» і «СВО». Попри це, композиція пройшла первинну перевірку. Після публікації платформа навіть запропонувала платне просування та розповсюдження треку на інших стримінгових сервісах.
Отже, потенційний пропагандист може пройти майже весь необхідний шлях: сформулювати потрібний наратив, створити музику, обійти фільтри генератора, опублікувати композицію та отримати інструменти для її просування. Відсутність швидкої реакції на одному з етапів дає змогу матеріалу накопичувати перегляди, потрапляти в рекомендації та поширюватися через користувацькі плейлисти.
Проблема не обмежується кількома окремими піснями. Йдеться про поєднання технологій, посередників і платформ, які разом створюють зручний механізм масштабування російської пропаганди. Видалення композиції після численних скарг не усуває її копії, перезавантаження або вже сформовану аудиторію.
Міжнародним сервісам необхідно вдосконалювати правила щодо контенту, створеного штучним інтелектом. Під час перевірки слід оцінювати не лише окремі слова, а й сукупність ознак: мілітарну символіку, прославляння агресії, заклики до насильства, масове дублювання однакових сюжетів і незаконне використання голосів відомих людей. Важливо також забезпечити прозоре маркування синтетичної музики та швидкі механізми реагування на скарги.
Росія використовує Spotify, YouTube, Deezer та інші музичні сервіси для поширення міфу про «СВО», оскільки музика природно входить у повсякденне життя користувачів. Емоційна композиція може закріпити потрібний образ значно непомітніше, ніж прямий політичний ролик. Штучний інтелект зробив цей процес дешевшим і швидшим, тому стримінгові платформи мають адаптувати модерацію до нової реальності. Інакше музичні сервіси ризикують стати ще одним каналом легалізації воєнної пропаганди.
Трагедія в Карпатах: біля гори Хом’як помер чоловік