Дата публікації Дрони СБУ уразили Су-35 і Су-34 на аеродромі в Адигеї
Опубліковано 04.10.26 17:35
Переглядів статті Дрони СБУ уразили Су-35 і Су-34 на аеродромі в Адигеї 16

Дрони СБУ уразили Су-35 і Су-34 на аеродромі в Адигеї

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Далекобійні безпілотники Служби безпеки України в ніч проти 4 жовтня атакували військовий аеродром «Ханська» в Республіці Адигея на території російської федерації. За даними української спецслужби, під час операції були уражені багатоцільовий винищувач Су-35, винищувач-бомбардувальник Су-34, а також склад авіаційних боєприпасів, розташований на території військового об’єкта.

Аеродром «Ханська» розташований орієнтовно за 500 кілометрів від українського кордону. Удар по цілі в глибокому тилу росії демонструє розширення можливостей українських далекобійних безпілотних систем. Водночас атака має не лише військове, а й логістичне значення, адже ураження авіаційної техніки та запасів боєприпасів може впливати на інтенсивність бойової роботи російської авіації.

Які об’єкти були уражені на аеродромі

Як зазначили в СБУ, до операції залучили далекобійні безпілотники Центру спеціальних операцій «Альфа». Основними цілями стали два літаки російських повітряно-космічних сил. Йдеться про винищувач Су-35 та винищувач-бомбардувальник Су-34. Обидва типи авіаційної техніки відіграють важливу роль у завданні ударів по українських військових позиціях і населених пунктах.

Су-35 належить до найсучасніших серійних винищувачів, які використовує російська армія. Літак призначений для ведення повітряного бою, перехоплення цілей, супроводу інших бортів, а також ураження наземних об’єктів. Машина оснащена потужною бортовою електронікою та може застосовувати широкий спектр авіаційного озброєння. Орієнтовна експортна вартість такого літака може сягати близько 100 мільйонів доларів.

Втрата або пошкодження Су-35 є відчутним ударом для російської військової авіації. Виробництво винищувачів цього класу потребує складних технологічних процесів, значної кількості комплектувальних і тривалого часу. Крім фінансових втрат, російське командування стикається зі зменшенням кількості літаків, здатних виконувати завдання з прикриття ударних груп та контролю повітряного простору.

Су-34 є одним із ключових літаків російської тактичної авіації. Його основне призначення — нанесення ударів по наземних цілях на значній відстані від аеродрому базування. Російські війська регулярно використовують ці літаки для застосування керованих авіаційних бомб по українських позиціях, прифронтових містах і селах. Орієнтовна вартість одного Су-34 оцінюється приблизно у 50 мільйонів доларів.

Окремою ціллю став склад боєприпасів на території аеродрому. Там могли зберігатися авіаційні бомби, ракети та інші засоби ураження, необхідні для бойових вильотів. Пошкодження або знищення такого об’єкта здатне спричинити додаткові втрати, порушити постачання підрозділів і тимчасово обмежити використання літаків, навіть якщо частина авіаційної техніки залишилася неушкодженою.

Чому атака по Су-35 і Су-34 важлива для України

Російська авіація залишається одним із головних інструментів ударів по українських військових і цивільних цілях. Особливу небезпеку становлять керовані авіаційні бомби, які запускаються з літаків Су-34 та інших носіїв. Такі боєприпаси використовують для атак по укріпленнях, промислових об’єктах, житлових кварталах і критичній інфраструктурі.

Ураження літаків на аеродромі «Ханська» безпосередньо зменшує кількість бортів, які російська армія може залучати до бойових завдань. Якщо літаки потребують ремонту, їхнє повернення до експлуатації може зайняти тривалий час. У разі повного знищення техніки росія втрачає ресурс, який складно швидко компенсувати через високу вартість і обмежені темпи виробництва.

Не менш важливим наслідком є ураження складу боєприпасів. Для авіаційної бази це означає потенційне скорочення запасів озброєння та необхідність налагоджувати нові маршрути постачання. Російському командуванню може знадобитися переміщення боєприпасів з інших регіонів, посилення охорони військових складів і перегляд порядку розміщення авіаційних підрозділів.

Атака в Адигеї також має значний психологічний і стратегічний ефект. Військові об’єкти, розташовані далеко від лінії фронту, тривалий час розглядалися російською стороною як відносно безпечні. Ураження аеродрому на відстані близько 500 кілометрів від українського кордону свідчить, що тилова інфраструктура російської армії залишається вразливою.

Після таких операцій російська сторона змушена витрачати додаткові ресурси на захист авіабаз. Це може передбачати посилення протиповітряної оборони, розосередження літаків, будівництво укриттів, зміну місць зберігання боєприпасів і збільшення кількості засобів радіоелектронної боротьби. Водночас кожне додаткове рішення потребує часу, техніки та особового складу.

Системна робота з послаблення військової інфраструктури росії

Операція проти аеродрому «Ханська» є частиною ширшої кампанії України, спрямованої на зменшення військового потенціалу російської федерації. Українські сили регулярно атакують об’єкти, які забезпечують ведення війни: авіаційні бази, склади боєприпасів, пункти управління, засоби протиповітряної оборони, станції радіоелектронної боротьби та місця запуску ударних безпілотників.

Напередодні та в ніч проти 4 жовтня українські військові також повідомляли про ураження низки важливих цілей російських окупаційних військ. Серед них називали місце запуску ударних безпілотників у районі Донецька, зенітний ракетний комплекс «Бук-М3» у Запорізькій області, а також інші військові об’єкти на Донецькому й Луганському напрямках. У Брянській області, за наявною інформацією, була уражена станція радіоелектронної боротьби.

Знищення або пошкодження таких об’єктів ускладнює планування російських атак. Втрата засобів ППО знижує захищеність військової інфраструктури, ураження станцій радіоелектронної боротьби послаблює можливості протидії безпілотникам, а удари по складах і логістичних центрах порушують постачання. У сукупності це впливає на здатність російської армії підтримувати високу інтенсивність бойових дій.

Застосування далекобійних дронів дає Україні можливість діяти по цілях, які розташовані далеко від передової. Такі безпілотники можуть використовуватися проти військових аеродромів, місць накопичення техніки та складів, де зберігаються засоби ураження. Для російської армії це означає необхідність змінювати звичну систему базування, збільшувати витрати на маскування та посилювати захист об’єктів у глибокому тилу.

У Службі безпеки України наголошують, що російські удари по українських містах, цивільному населенню та критичній інфраструктурі не залишатимуться без відповіді. Ураження Су-35, Су-34 і складу боєприпасів на аеродромі в Адигеї свідчить про продовження операцій, спрямованих на зменшення ударних можливостей російської авіації та послаблення військової машини агресора.