Каллас розкрила, чому ЄС не повертає Усманова і Фрідмана під санкції

Європейський Союз найближчим часом не планує повертати російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана до спільного санкційного списку. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас після засідання Ради асоціації Молдова—ЄС, що відбулося 5 жовтня у Брюсселі.

За словами головної дипломатки Євросоюзу, питання про повторне запровадження обмежень проти двох відомих російських бізнесменів наразі не належить до найближчих пріоритетів держав-членів. Каллас дала зрозуміти, що швидкого рішення щодо повернення Усманова і Фрідмана під санкції ЄС очікувати не варто.

«Я не бачу, щоб це щодо цих двох осіб сталося найближчим часом», — сказала Кая Каллас, відповідаючи на запитання про можливість повторного внесення російських олігархів до санкційного переліку. Водночас вона наголосила, що санкційна політика Європейського Союзу не є статичною. Країни-члени можуть пропонувати нові обмеження, переглядати чинні рішення та ініціювати включення до списків інших осіб і компаній.

Чому ЄС не повертає Усманова і Фрідмана до санкційного списку

Ситуація навколо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана загострилася після того, як їх виключили із санкційного переліку Європейського Союзу. Рішення стало результатом складних політичних дискусій між державами-членами, адже для продовження або повторного запровадження персональних обмежень необхідна підтримка всіх країн ЄС.

За даними дипломатичних джерел, проти автоматичного продовження санкцій щодо окремих російських підприємців виступали, зокрема, Франція та Словаччина. Позиція окремих урядів у цьому питанні має вирішальне значення, оскільки санкційні рішення в Євросоюзі ухвалюють за принципом одностайності. Це означає, що навіть одна держава може ускладнити досягнення спільної домовленості.

Кая Каллас окремо нагадала, що остаточні рішення щодо санкцій ухвалюють уряди країн Європейського Союзу. Представниця ЄС із зовнішньої політики не може самостійно повернути конкретну особу до обмежувального списку. Для цього потрібні політична згода держав-членів, належне юридичне обґрунтування та відповідна процедура на рівні Євросоюзу.

Важливим фактором є й оновлення підходу до термінів дії санкцій. За словами Каллас, після рішень, ухвалених приблизно два тижні тому, 2998 позицій у санкційних списках залишатимуться чинними протягом трьох років. Раніше значну частину персональних обмежень потрібно було переглядати кожні шість місяців.

«У нас більше немає рішення про продовження їхньої дії кожні шість місяців», — підкреслила Кая Каллас. Новий підхід має зробити санкційну політику ЄС більш передбачуваною та зменшити ризик постійних політичних торгів навколо кожного окремого прізвища. Водночас трирічний термін не означає повної незмінності санкцій.

Держави-члени й надалі можуть переглядати обмеження, вилучати окремі позиції за наявності відповідних підстав або пропонувати нових фігурантів. Так само теоретично можливе повторне внесення Усманова та Фрідмана до санкційного переліку, якщо країни ЄС дійдуть політичної згоди та отримають достатні докази для такого кроку.

Євросоюз готує нові обмеження проти росії

Попри відсутність планів щодо швидкого повернення двох російських бізнесменів до санкційного списку, Європейський Союз продовжує посилювати тиск на росію. Кая Каллас повідомила, що в Брюсселі працюють приблизно над 1600 новими включеннями до санкційних переліків.

Йдеться про фізичних осіб, підприємства, фінансові структури та інші організації, яких можуть підозрювати у підтримці російської агресії, обході обмежень або взаємодії з військово-промисловим комплексом росії. Нові санкції можуть стосуватися не лише безпосередніх учасників бойових дій, а й тих, хто забезпечує постачання, фінансування та технологічну підтримку російської армії.

Підготовка такої кількості нових санкційних позицій свідчить, що ЄС не відмовляється від політики економічного та політичного тиску на москву. Однак процес ухвалення обмежень потребує часу. Перед внесенням особи або компанії до списку необхідно перевірити інформацію, підтвердити зв’язки з російською державою чи оборонним сектором і забезпечити юридичну стійкість рішення.

Європейські країни також приділяють дедалі більше уваги спробам обходу санкцій. Російський бізнес може використовувати посередників у третіх країнах, номінальних власників, складні корпоративні структури та альтернативні фінансові канали. Саме тому санкційна політика ЄС поступово охоплює не тільки найбільш відомих олігархів, а й мережі компаній та фізичних осіб, які допомагають зберігати доступ російського капіталу до міжнародних ринків.

У цьому контексті відсутність Усманова та Фрідмана у спільному списку ЄС залишається політично чутливим питанням. Для одних держав ключовим є необхідність мати чіткі докази та юридичні підстави для обмежень. Інші уряди вважають, що впливові російські бізнесмени не повинні отримувати можливість відновлювати активність у Європі під час війни.

Україна закликає відновити санкції проти олігархів

Україна послідовно виступає за повернення Алішера Усманова та Михайла Фрідмана під санкції Європейського Союзу. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона має намір домагатися відновлення обмежень щодо обох російських бізнесменів.

Київ вважає, що російські підприємці з великими активами, політичними контактами та значним впливом не повинні випадати із системи міжнародного тиску. Для України санкції є одним із головних інструментів покарання росії за повномасштабну агресію та способом обмежити ресурси, які можуть використовуватися для фінансування війни.

Українська влада також наголошує на необхідності не лише зберігати вже запроваджені обмеження, а й посилювати контроль за їх виконанням. На думку Києва, скасування санкцій щодо відомих російських мільярдерів може створити небезпечний сигнал для інших представників великого бізнесу та послабити загальний ефект міжнародних обмежень.

Після виключення Усманова і Фрідмана зі спільного санкційного списку ЄС окремі європейські держави вирішили діяти самостійно. Литва запровадила національні обмеження проти цих бізнесменів. Власні санкції щодо них також ухвалила Естонія. Такі рішення показують, що в частини країн Європи зберігаються серйозні сумніви щодо доцільності скасування обмежень.

Національні санкції можуть передбачати заборону на в’їзд, замороження активів, обмеження фінансових операцій та інші заходи. Водночас їхня дія поширюється переважно на територію конкретної держави. Загальноєвропейські санкції мають ширший і більш уніфікований характер, тому їхнє відновлення залишається важливим завданням для України.

Отже, позиція Каї Каллас свідчить, що ЄС найближчим часом не планує повертати Усманова і Фрідмана під санкції. Водночас це питання не можна вважати остаточно закритим. За появи нових доказів, політичної волі окремих держав або офіційної пропозиції однієї з країн-членів Європейський Союз може знову розглянути можливість запровадження обмежень. Подальший розвиток ситуації залежатиме від позиції урядів ЄС, дипломатичного тиску України та загального перебігу санкційної політики проти росії.