Німецька розвідка попередила про ризик прямого конфлікту з РФ

Очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єгер заявив про зростання ризику прямого насильницького протистояння між росією та Німеччиною. За його оцінкою, конфлікт Москви з Берліном і європейськими державами перейшов у нову, небезпечнішу фазу. Йдеться не лише про політичні суперечки чи підтримку України, а й про системний тиск, який може включати кібератаки, диверсії, шпигунство та спроби впливу на громадську думку.

Заяву керівник BND зробив під час слухань у Бундестазі. Він розповів про оцінки німецької розвідки щодо розвитку війни в Україні, активності російських спецслужб і потенційних загроз для Німеччини. За словами Єгера, Москва дедалі частіше розглядає Берлін як одного з головних супротивників через військову, політичну та фінансову підтримку України.

Німецькі посадовці наголошують, що сучасне протистояння відбувається далеко за межами поля бою. Потенційними цілями можуть бути енергетичні об’єкти, транспортні вузли, державні установи, системи зв’язку, промислові підприємства та об’єкти, пов’язані з оборонною логістикою. Унаслідок цього питання безпеки Німеччини дедалі тісніше пов’язується із загальною стійкістю Європи.

Німецька розвідка фіксує посилення тиску

Мартін Єгер зазначив, що росія одночасно посилює війну проти України та розширює ворожі дії щодо європейських країн. На його думку, нинішня ситуація вже не вкладається у рамки звичайного дипломатичного протистояння. Москва намагається використовувати різні інструменти, щоб змінювати політичні рішення європейських урядів і послаблювати готовність Заходу підтримувати Київ.

«Німеччина ризикує втягнутися у насильницький конфлікт із росією», – заявив керівник BND. Він підкреслив, що Берлін не прагнув прямого зіткнення, однак російське керівництво може сприймати політику Німеччини як ворожу. Особливе роздратування кремля, за оцінкою німецької сторони, викликають постачання озброєння Україні, санкційний тиск і підтримка спільної європейської позиції.

Як приклад небезпечної тенденції Єгер навів спробу атаки на аеропорт Лейпцига. У Німеччині відповідальність за цей інцидент поклали на росію. Подібні випадки демонструють, що загроза може виникнути на значній відстані від українського фронту. Атаки на аеропорти, залізничні вузли чи інші транспортні об’єкти здатні порушувати цивільне сполучення, створювати проблеми для економіки та впливати на переміщення військових вантажів.

За словами очільника розвідки, російські структури можуть намагатися чинити тиск на майбутні політичні рішення Німеччини та інших країн Європи. Серед можливих методів називають поширення дезінформації, організацію кібератак, підпал або пошкодження майна, вербування агентів і використання мереж впливу. Мета таких операцій може полягати не лише у завданні матеріальної шкоди, а й у створенні страху та недовіри в суспільстві.

Німецькі фахівці з безпеки вважають, що приховані операції особливо небезпечні через складність їхнього швидкого розпізнавання. Окремий інцидент може здаватися випадковістю або кримінальним злочином, однак сукупність подібних подій здатна свідчити про скоординовану кампанію. Саме тому в Берліні посилюють обмін інформацією між розвідкою, поліцією, військовими структурами та органами місцевої влади.

Що таке тіньова війна проти Німеччини

Мартін Єгер назвав дії росії проти Німеччини проявом тіньової війни. Такий термін використовують для опису протистояння, яке не має формальних ознак повномасштабної війни, але супроводжується регулярними ворожими операціями. У цьому випадку держави офіційно не оголошують одна одній війну, проте їхні установи, компанії та інфраструктура можуть ставати об’єктами атак.

До проявів тіньової війни належать спроби проникнення до комп’ютерних мереж, крадіжка конфіденційної інформації, стеження за посадовцями, саботаж, втручання у виборчі процеси та кампанії з поширення неправдивих повідомлень. Не менш важливим напрямком є вплив на суспільні настрої. Через соціальні мережі, анонімні канали та підконтрольні інформаційні платформи можуть поширюватися заяви, покликані переконати громадян у безперспективності допомоги Україні.

«Ми не перебуваємо у стані оборони, але все одно зазнаємо нападу», – наголосив Єгер, пояснюючи особливості гібридного протистояння. За його словами, організатори таких операцій намагаються діяти нижче порога, який міг би спричинити формальну військову відповідь. Це дає їм змогу завдавати шкоди, водночас залишаючи простір для заперечень і маніпуляцій.

Окремим елементом тиску може бути ядерна риторика. Очільник BND не виключив, що росія й надалі використовуватиме погрози та заяви про можливе застосування ядерної зброї для залякування європейського населення. Така тактика має на меті посилити страх перед подальшою допомогою Україні та змусити уряди країн ЄС обережніше реагувати на дії Москви.

Для Німеччини протидія гібридним загрозам означає не лише посилення охорони стратегічних об’єктів. Влада має підвищувати цифрову грамотність громадян, розвивати системи швидкого спростування фейків, захищати виборчу інфраструктуру та забезпечувати безперебійну роботу державних сервісів. Стійкість суспільства стає одним із ключових факторів національної безпеки.

Ризики для НАТО та підготовка Берліна

Водночас Мартін Єгер підкреслив, що німецька розвідка наразі не бачить ознак підготовки росією широкомасштабного нападу на територію НАТО. Це означає, що безпосередня загроза великої війни між росією та Північноатлантичним альянсом не оцінюється як неминуча. Однак відсутність ознак масштабного наступу не виключає локальних провокацій, обмежених атак або небезпечних інцидентів.

Особливу увагу в європейських оцінках приділяють країнам Балтії. Будь-яке застосування сили проти держави НАТО могло б спричинити масштабну політичну кризу та поставити союзників перед необхідністю швидко ухвалювати рішення. Навіть обмежений конфлікт у цьому регіоні мав би наслідки для всієї системи європейської безпеки, оскільки перевіряв би на міцність зобов’язання країн Альянсу.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц раніше заявляв, що країна готується до масштабних гібридних атак, включно з особливо серйозними сценаріями. У Берліні вважають, що відповідь на такі дії має бути швидкою, узгодженою та зрозумілою для суспільства. Йдеться про посилення координації між федеральними органами, поліцією, розвідкою, армією та операторами критичної інфраструктури.

Серед пріоритетів Німеччини – захист енергетичних систем, транспортних вузлів, портів, аеропортів і мереж зв’язку. Окремий напрямок становить протидія безпілотникам, які можуть використовуватися для розвідки або підготовки диверсій. Також влада планує вдосконалювати механізми реагування на кібератаки та швидкого відновлення роботи важливих цифрових систем.

Попередження голови BND свідчить, що Німеччина розглядає російську загрозу як довгострокову. Берлін прагне уникнути прямої військової ескалації, але водночас готується до ситуації, у якій приховане протистояння може стати відкритішим. У центрі уваги залишаються підтримка України, захист європейської єдності та зміцнення спроможності держав протистояти тиску.

Для німецької політики це означає перегляд традиційних підходів до національної безпеки. Якщо раніше головний акцент робили на класичних військових ризиках, то тепер дедалі більшого значення набувають кіберзахист, контррозвідка, охорона інфраструктури та інформаційна стійкість. Поєднання цих напрямків має знизити ризик того, що окремі диверсії, провокації або кампанії залякування переростуть у прямий конфлікт між росією та Німеччиною.