Німецькі ультраліві планують поїздку делегації до росії та Білорусі

Політична ініціатива німецьких ультралівих знову опинилася в центрі уваги після заяви депутата ландтагу Бранденбурга Свена Горнауфа. Представник лівопопулістського «Союзу за соціальну справедливість і розумну економіку» (BSW), який раніше мав назву «Альянс Сари Вагенкнехт», повідомив про намір організувати в листопаді поїздку делегації до Білорусі та росії. Очікується, що учасники вирушать автобусом і відвідають Вітебськ, а маршрут пролягатиме також через російську територію.

За задумом організаторів, до делегації можуть приєднатися політики та громадські діячі з різних німецьких партій. Таким чином, ініціатори прагнуть представити майбутню поїздку не як внутрішньопартійний захід BSW, а як ширшу політичну акцію прихильників прямого діалогу з Москвою та Мінськом. Водночас конкретний склад групи, перелік запланованих зустрічей і детальна програма візиту поки що не оприлюднені.

Можлива поїздка викликає суперечки через те, що йдеться про держави, які залишаються під міжнародними санкціями та зазнають політичної ізоляції. росія веде повномасштабну війну проти України, а Білорусь надає кремлю політичну, військову та інфраструктурну підтримку. Крім того, білоруська влада продовжує переслідувати опозицію, незалежних журналістів і громадських активістів. У таких умовах візит німецьких політиків може мати не лише дипломатичний, а й значний символічний та пропагандистський ефект.

Якою є мета запланованої делегації

Свен Горнауф подає майбутню подорож як спробу зберегти канали спілкування та продемонструвати готовність до переговорів. Прихильники такого підходу вважають, що навіть у період війни необхідно підтримувати мінімальні контакти, аби в майбутньому мати можливість обговорювати припинення бойових дій, обмін полоненими, гуманітарні питання та гарантії безпеки.

Для BSW подібна позиція є частиною загальної політичної стратегії. Партія виступає проти подальшого постачання зброї Україні, закликає до переговорів із росією та критикує санкції, запроваджені європейськими державами. Її представники прагнуть переконати виборців, що традиційна зовнішня політика Німеччини нібито підвищує ризик затяжного протистояння і зменшує шанси на дипломатичне врегулювання.

Організатори поїздки можуть використати її для проведення зустрічей із представниками місцевої влади, політичних об’єднань або громадських структур. Однак поки що не зрозуміло, чи матиме делегація офіційний статус, чи йтиметься про приватну політичну ініціативу. Також немає інформації про те, чи були попередньо узгоджені контакти з російською та білоруською сторонами.

Одним із головних пунктів маршруту має стати Вітебськ. Це велике білоруське місто, відоме культурною спадщиною та промисловим потенціалом. Водночас будь-яка політична активність іноземців у Білорусі відбувається під жорстким контролем державного апарату. Тому зміст зустрічей, заяви учасників і спосіб висвітлення візиту можуть бути значною мірою залежними від умов, які визначатиме Мінськ.

Реакція Німеччини та ризики для учасників

У німецькому політичному середовищі така ініціатива, ймовірно, стане предметом гострих дискусій. Критики поїздки можуть заявити, що контакти з представниками росії та Білорусі за нинішніх обставин ризикують перетворитися на інструмент легітимації авторитарних режимів. На їхню думку, присутність німецьких депутатів може бути використана державною пропагандою як доказ нібито зростання підтримки політики кремля та Олександра Лукашенка в Європі.

Особливе занепокоєння викликає можливий проїзд делегації через росію. Поїздка до країни, яка веде агресивну війну проти України, пов’язана з безпековими, правовими та репутаційними ризиками. Іноземні політики можуть опинитися під посиленим наглядом, а їхні слова або зустрічі можуть бути представлені російською владою у вигідному для неї контексті. Москва неодноразово намагалася використати візити західних діячів для демонстрації розколу серед європейських держав.

Не менш складною є ситуація в Білорусі. Після президентських виборів 2020 року влада країни посилила репресії проти опозиційних сил і громадянського суспільства. Незалежні медіа були змушені припинити роботу або діяти з-за кордону, багато активістів опинилися під арештом чи залишили країну. За таких умов закордонна делегація, яка підтримує прямий контакт із офіційним Мінськом, може бути сприйнята як така, що нехтує становищем білоруського суспільства.

Опоненти BSW також наголошують, що будь-які розмови про мир мають враховувати позицію України. Переговорний процес не може будуватися винятково через домовленості між іншими державами, без участі країни, на території якої триває війна. Для Києва принциповими залишаються питання відновлення територіальної цілісності, гарантій безпеки, повернення незаконно депортованих громадян і притягнення винних до відповідальності.

Що може змінити поїздка

Якщо делегація справді вирушить у листопаді, її учасникам доведеться докладно пояснити мету візиту та очікувані результати. Важливими будуть не лише сам факт поїздки, а й теми, які порушуватимуться під час зустрічей. Громадськість і політичні опоненти можуть вимагати чіткої відповіді, чи планують німецькі політики говорити про російські воєнні злочини, депортацію українських дітей, репресії в Білорусі та використання білоруської території для атак на Україну.

Для BSW поїздка може стати способом посилити власну присутність у німецькій політиці. Партія намагається залучити виборців, які виступають проти військової допомоги Україні, побоюються подальшої ескалації та прагнуть відновлення економічних зв’язків із росією. Демонстративний візит до Москви або Мінська здатен підкреслити відмінність BSW від інших політичних сил.

Водночас така стратегія може призвести до протилежного результату. Участь у делегації здатна завдати репутаційних втрат політикам, які не зможуть переконливо довести незалежність своєї місії. Якщо російські чи білоруські державні медіа використають візит для пропаганди, учасників можуть звинуватити в тому, що вони стали частиною інформаційної кампанії авторитарних режимів.

Окрему увагу привертають юридичні та організаційні питання. Учасникам необхідно враховувати чинні санкції, правила перетину кордонів, обмеження на фінансові операції та рекомендації щодо безпеки. Також важливо з’ясувати, чи не передбачають німецьке законодавство або внутрішні правила відповідних політичних структур додаткових процедур для контактів із представниками держав, проти яких запроваджено обмеження.

Поки що плани Свена Горнауфа залишаються на стадії підготовки. Не відомо, чи буде сформовано остаточний список учасників, чи збережеться маршрут через росію та чи відбудеться поїздка до Вітебська у запланований термін. Проте сама заява вже засвідчила наявність у Німеччині політичного середовища, яке виступає за відновлення прямих контактів із Москвою та Мінськом попри війну, санкції й дипломатичну ізоляцію.

Подальший розвиток цієї історії залежатиме від реакції німецьких партій, федеральної влади, української сторони та міжнародної спільноти. У центрі уваги залишатиметься питання, чи стане делегація майданчиком для змістовного діалогу, чи її поїздка матиме переважно символічний характер. За нинішніх умов будь-яка політична взаємодія з росією та Білоруссю неминуче оцінюватиметься через призму війни, репресій і безпеки Європи.