КМІС: лише 40% українців вважають, що країна рухається правильно

Суспільні настрої в Україні залишаються складними та неоднорідними. Нове опитування Київського міжнародного інституту соціології показало, що 40% громадян вважають: країна рухається у правильному напрямку. Водночас 45% респондентів дотримуються протилежної думки, а 15% не змогли визначити власну позицію. Таким чином, кількість критично налаштованих українців дещо перевищує частку тих, хто позитивно оцінює загальний курс держави.

Результати дослідження свідчать, що в суспільстві немає одностайного бачення подальшого розвитку України. Частина громадян продовжує сприймати напрямок руху держави як правильний, однак водночас зростає кількість людей, яким складно дати однозначну оцінку. Така ситуація може бути пов’язана з тривалою війною, нестабільністю, безпековими загрозами та суперечливим сприйняттям рішень влади.

Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології у період із 12 до 21 вересня 2026 року. Запитання про те, як розвиваються справи в Україні, увійшло до загальнонаціонального дослідження, проведеного на замовлення громадської організації «Форум». Отримані дані дають змогу оцінити актуальні настрої населення та порівняти їх із результатами попередніх вимірювань.

Як змінилися оцінки правильності курсу України

Порівняно з лютим 2024 року частка українців, які вважають напрямок розвитку країни правильним, скоротилася на 4 відсоткові пункти. На початку 2024 року таку відповідь давали 44% опитаних. У вересні 2026 року позитивну оцінку висловили вже 40% респондентів.

Водночас частка громадян, які вважають, що країна рухається у неправильному напрямку, фактично залишилася на тому самому рівні. У лютому 2024 року негативну відповідь обрали 46% учасників дослідження, а під час нового опитування — 45%. У КМІС зазначають, що різниця в один відсотковий пункт не є статистично значущою. Тому її не можна розглядати як доказ істотного покращення чи погіршення суспільних оцінок.

Найпомітніше за цей період змінилася частка невизначених відповідей. Якщо у лютому 2024 року не мали чіткої позиції 10% опитаних, то у вересні 2026 року таких людей стало 15%. Збільшення на 5 відсоткових пунктів може вказувати на зростання невпевненості та складність оцінювання подій, які відбуваються в Україні.

Для багатьох громадян загальна оцінка розвитку країни може поєднувати різні, іноді протилежні, погляди. Людина може підтримувати опір російській агресії та зусилля держави у сфері оборони, але водночас критично сприймати економічну політику, роботу державних установ, мобілізаційні процеси або рівень соціальної підтримки. Саме тому відповідь на загальне запитання про напрямок руху країни не завжди відображає ставлення до окремої політичної чи управлінської проблеми.

Узагальнені дані не демонструють різкого перелому в настроях населення. Перевага негативних оцінок зберігається, але розрив між тими, хто бачить правильний і неправильний напрямок розвитку, не зазнав кардинальних змін. Водночас зниження позитивних відповідей та збільшення частки невизначених можуть свідчити про поступове послаблення впевненості частини суспільства у нинішньому курсі держави.

Методологія дослідження КМІС

Дослідження проводили в межах опитування «Омнібус». У ньому взяли участь 1002 повнолітні громадяни України, які проживають на територіях, підконтрольних уряду. Інтерв’ю відбувалися телефоном. Для відбору учасників використовували випадковий вибір мобільних номерів, а після завершення збору інформації результати статистично зважували.

Зважування необхідне для того, щоб вибірка якомога точніше відповідала структурі дорослого населення України. Під час аналізу враховують основні соціально-демографічні характеристики респондентів. Це дає змогу зменшити вплив нерівномірного представлення окремих груп і коректніше оцінити загальні тенденції в суспільстві.

До опитування не потрапили жителі територій, які перебувають під тимчасовою окупацією, а також громадяни, котрі після 24 лютого 2022 року виїхали за межі України. Натомість до вибірки увійшли внутрішньо переміщені особи. Зокрема, участь могли брати люди, які залишили окуповані території та нині живуть у регіонах, підконтрольних українській владі.

За звичайних умов статистична похибка такого дослідження з імовірністю 95% і з урахуванням дизайн-ефекту не перевищувала б 4,1 відсоткового пункта для показників, близьких до 50%. Для результатів на рівні приблизно 25% похибка становила б до 3,5 відсоткового пункта. Для значень близько 10% вона не перевищувала б 2,5 пункта, а для показників на рівні 5% — близько 1,8 пункта.

Однак під час війни на результати можуть впливати додаткові систематичні фактори. Серед них — особливості доступу людей до мобільного зв’язку, вимушене переміщення населення, різний рівень безпеки в регіонах та неможливість опитати громадян, які перебувають на окупованих територіях або за кордоном. Тому отримані цифри потрібно сприймати як оцінку настроїв тієї частини дорослого населення, яка проживає на підконтрольній Україні території.

Водночас соціологи вважають результати достатньо придатними для аналізу загальних тенденцій. Опитування показує не думку кожного окремого громадянина, а співвідношення основних позицій у суспільстві. Саме динаміка показників — зменшення позитивних оцінок, стабільність негативних і зростання невизначених відповідей — є ключовою для розуміння нинішньої ситуації.

Що означають результати для суспільних настроїв

Порівняння з попередніми роками демонструє поступове зниження частки людей, які позитивно оцінюють розвиток країни. У грудні 2023 року 54% українців вважали, що справи рухаються у правильному напрямку. У лютому 2024 року цей показник зменшився до 44%, а в новому опитуванні становив 40%.

Водночас негативні оцінки не показали аналогічного стрімкого зростання. У лютому 2024 року неправильним напрямок розвитку називали 46% респондентів, а тепер — 45%. Це означає, що основна зміна відбулася не через різкий перехід громадян до критичної позиції, а частково через збільшення групи тих, хто не готовий визначитися.

Зростання кількості невизначених відповідей може мати кілька пояснень. Тривала війна робить суспільну ситуацію надзвичайно динамічною, а оцінки людей залежать від безпекових подій, економічного становища, роботи місцевих і центральних органів влади, доступу до послуг та особистого досвіду. За таких умов громадянам може бути важко оцінити загальний курс країни одним словом.

На настрої також впливають очікування щодо завершення війни, рівень міжнародної допомоги, ситуація на фронті, питання мобілізації, стан енергетики та перспективи відновлення. Навіть позитивні рішення в одній сфері можуть сприйматися менш оптимістично на тлі проблем в іншій. Тому загальна частка позитивних відповідей є результатом сукупного впливу багатьох обставин.

Результати опитування КМІС не означають, що українське суспільство втратило підтримку держави або перестало вірити у можливість перемоги. Вони демонструють більш обережне та критичне ставлення до того, як саме країна долає виклики. Для громадян важливі не лише стратегічні цілі, а й відчутні результати у повсякденному житті: безпека, справедливість, доступ до роботи, соціальний захист та ефективність державних інституцій.

Головний висновок: 40% українців вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 45% оцінюють цей напрямок як неправильний, а 15% не визначилися з відповіддю. Порівняно з лютим 2024 року позитивна оцінка знизилася на 4 відсоткові пункти, тоді як частка негативних відповідей залишилася майже незмінною. Водночас зростання кількості невизначених респондентів свідчить про складність суспільних настроїв і потребу обережно трактувати результати в умовах повномасштабної війни.