У Києві демонтують пошкоджену будівлю НАН: вивезли 40 кубометрів уламків

У Шевченківському районі Києва тривають аварійно-відновлювальні роботи у корпусі Національної академії наук України, який постраждав унаслідок російської атаки. Рятувальники та фахівці профільних служб демонтують небезпечні частини покрівлі, розбирають пошкоджені конструкції та очищають приміщення від уламків. Станом на час проведення робіт із території вже вивезли близько 40 кубометрів зруйнованих будівельних матеріалів.

Пошкоджена споруда розташована в історичній частині столиці, тому роботи на об’єкті проводять особливо обережно. Основне завдання аварійних бригад полягає не лише у швидкому прибиранні наслідків удару, а й у збереженні вцілілих елементів будівлі. Передусім фахівці мають усунути загрозу подальшого обвалення, звільнити перекриття від уламків і підготувати корпус до детального технічного обстеження.

У Києві розбирають аварійні конструкції будівлі НАН

Після обстрілу окремі частини даху та міжповерхових перекриттів опинилися в аварійному стані. Вибухова хвиля пошкодила конструктивні елементи, через що деякі фрагменти втратили стійкість і могли становити небезпеку для працівників та перехожих. Саме тому на першому етапі рятувальники зосередилися на демонтажі найбільш нестабільних ділянок.

Роботи виконують як усередині корпусу, так і на окремих зовнішніх частинах споруди. Працівники поступово розбирають залишки зруйнованої покрівлі, прибирають уламки з перекриттів і виносять матеріали, які вже не можна безпечно залишати на місці. Будівельне сміття сортують і вивозять із території, щоб забезпечити доступ до пошкоджених приміщень та зменшити навантаження на конструкції.

Загальний обсяг вивезених уламків уже становить приблизно 40 кубічних метрів. До нього входять частини даху, фрагменти перекриттів, шматки будівельних конструкцій та інші матеріали, утворені внаслідок руйнування. Однак ця цифра не є остаточною, оскільки розчищення об’єкта продовжується, а під час демонтажу можуть бути виявлені нові небезпечні ділянки.

Аварійне розбирання проводять поетапно. Спочатку спеціалісти оцінюють стан конкретної частини споруди, після чого визначають безпечний спосіб її демонтажу. Такий підхід дає змогу знизити ризик раптового обвалення та не допустити пошкодження фрагментів будівлі, які можна зберегти. Особливу увагу приділяють місцям, де уламки залишилися на перекриттях або поблизу несучих елементів.

До ліквідації наслідків атаки залучені рятувальники, комунальні працівники та інші спеціалісти. Їхня координація необхідна для того, щоб одночасно забезпечувати безпеку на об’єкті, прибирати зруйновані матеріали та готувати будівлю до подальших інженерних робіт. Поки аварійні конструкції залишаються на місці, повноцінно оцінити масштаби пошкоджень неможливо.

Історична споруда постраждала внаслідок російського обстрілу

Корпус Національної академії наук України має важливе історичне та архітектурне значення. Будівлю звели у XIX столітті за проєктом архітектора Олександра Беретті. Споруда є частиною історичного середовища центрального Києва та належить до пам’яток національного значення. Її пошкодження демонструє, що російські атаки створюють загрозу не лише житловим будинкам і критичній інфраструктурі, а й культурній спадщині України.

Відновлення історичних об’єктів має свої особливості. Під час звичайного будівництва пошкоджені деталі можна швидко замінити сучасними матеріалами, однак у пам’ятках архітектури важливо зберегти автентичність, пропорції та характерні елементи. Тому перед початком масштабної реконструкції необхідно провести ретельне обстеження кожної частини будівлі.

Фахівці мають з’ясувати, які конструкції залишаються міцними, що можна відновити, а які елементи потребують повної заміни або додаткового укріплення. Також потрібно оцінити стан несучих стін, перекриттів, покрівлі та внутрішніх приміщень. Остаточні рішення щодо реконструкції ухвалюватимуть після завершення аварійного етапу та підготовки технічних висновків.

Під час робіт важливо не допустити потрапляння опадів усередину споруди. Пошкоджена покрівля може спричинити додаткове зволоження стін, перекриттів і оздоблення, а це здатне ускладнити подальше відновлення. Тому демонтаж аварійних фрагментів має поєднуватися з тимчасовим захистом будівлі та стабілізацією найбільш уразливих ділянок.

Збереження історичної будівлі є важливим не тільки для Національної академії наук, а й для всього Києва. Такі споруди формують образ столиці, відображають її історію та мають значення для міської спільноти. Відновлення пошкодженого корпусу потребуватиме часу, відповідних проєктних рішень і значних ресурсів, проте першочерговим завданням залишається гарантування безпеки людей та стабілізація конструкцій.

Обстріл Києва відбувся кількома хвилями

Російська атака на столицю відбулася у понеділок, 28 вересня. Для ударів по Києву противник застосував реактивні безпілотні літальні апарати. Атака тривала кількома хвилями — вночі, уранці та вдень, що створило додаткове навантаження на міські служби й рятувальні підрозділи.

Один із ворожих реактивних безпілотників влучив у будівлю Національної академії наук України. Унаслідок цього були пошкоджені частини даху, перекриттів та інші конструктивні елементи корпусу. Після завершення безпосередньої загрози фахівці обстежили об’єкт і визначили ділянки, які потребували термінового демонтажу.

Після масштабних обстрілів рятувальники одночасно працюють на кількох типах об’єктів. Їм доводиться ліквідовувати наслідки ударів у житлових будинках, на підприємствах, в установах, на об’єктах соціальної інфраструктури та в історичних спорудах. Кожен пошкоджений об’єкт потребує окремого алгоритму дій, адже характер руйнувань і рівень небезпеки можуть істотно відрізнятися.

На місці ураження спеціалісти спочатку перевіряють, чи немає загрози повторного обвалення, визначають безпечні маршрути переміщення та огороджують небезпечні зони. Лише після цього починається розбирання аварійних конструкцій і прибирання уламків. Такий порядок роботи дає змогу зменшити ризики для персоналу та запобігти додатковим руйнуванням.

Наразі аварійно-відновлювальні заходи у пошкодженому корпусі НАН України тривають. Рятувальники продовжують демонтаж нестійких фрагментів, очищення перекриттів і вивезення будівельного сміття. Після завершення розчищення спеціалісти зможуть провести повнішу оцінку стану споруди та визначити перелік робіт, необхідних для її подальшого відновлення.

Вивезення 40 кубометрів уламків стало важливим етапом ліквідації наслідків російського удару по Києву. Водночас повне відновлення історичної будівлі вимагатиме комплексного обстеження, укріплення пошкоджених ділянок і розроблення спеціального проєкту реконструкції. До завершення цих процедур доступ до небезпечних зон залишатиметься обмеженим, а роботи на об’єкті проводитимуть під контролем відповідних фахівців.