У будівлі НАН України розібрали 40 кубометрів завалів: фото

У Шевченківському районі Києва рятувальники завершили один із важливих етапів аварійно-відновлювальних робіт у корпусі Національної академії наук України. Будівля зазнала серйозних пошкоджень унаслідок російського обстрілу, після якого в споруді виникла пожежа та частково обвалилися окремі елементи конструкцій. Фахівці Державної служби України з надзвичайних ситуацій демонтували небезпечні фрагменти, розчистили пошкоджені приміщення та прибрали значну кількість уламків.

Загалом із будівлі та прилеглої території вивезли й розібрали близько 40 кубометрів завалів. Йдеться про фрагменти покрівлі, частини міжповерхових перекриттів, уламки стін, скла, оздоблення та інші будівельні матеріали, які утворилися після вибухової хвилі й пожежі. Роботи проводилися поетапно, оскільки стан окремих ділянок споруди залишався аварійним.

Першочерговим завданням рятувальників було усунути загрозу для людей і стабілізувати пошкоджену частину корпусу. Після обстрілу деякі конструкції втратили міцність і могли обвалитися без додаткового впливу. Тому їх демонтували контрольовано, із застосуванням спеціального обладнання та з постійним контролем технічного стану будівлі.

Як проходив розбір завалів

Перед початком робіт спеціалісти обстежили доступні ділянки споруди, визначили найбільш небезпечні місця та встановили послідовність демонтажу. У пошкодженій будівлі не можна безпечно переміщати уламки без попередньої оцінки. Будь-яке необережне навантаження або вібрація здатні спричинити подальше руйнування перекриттів чи стін.

Рятувальники прибирали частини даху, які деформувалися або частково втратили опорні властивості. Небезпечні фрагменти знімали поступово, щоб не допустити неконтрольованого падіння конструкцій. Паралельно розчищали міжповерхові перекриття, на яких залишалися уламки після обстрілу та гасіння пожежі.

До складу завалів увійшли шматки будівельних конструкцій, дерев’яні й металеві елементи, частини покрівельних матеріалів, скло та фрагменти внутрішнього оздоблення. Усе це створювало додаткове навантаження на пошкоджені перекриття. Видалення уламків дало змогу зменшити ризик подальших обвалів і підготувати приміщення до детальнішого технічного обстеження.

Розбір завалів у таких умовах потребує від працівників не лише фізичної витривалості, а й спеціальної підготовки. Фахівці мають працювати в захисному спорядженні, враховувати можливе ослаблення несучих конструкцій і постійно контролювати обстановку. У разі виявлення нестабільних елементів роботи призупиняють, після чого визначають безпечний спосіб їхнього демонтажу.

Очищення приміщень від 40 кубометрів зруйнованих матеріалів має важливе значення для наступного етапу відновлення. Коли уламки прибрані, експерти можуть отримати доступ до стін, перекриттів, опор та інших частин будівлі. Це допоможе точніше визначити масштаби руйнувань і встановити, які конструкції можна зберегти, укріпити або відновити.

Чому будівля НАН України потребує особливого підходу

Корпус Національної академії наук України є не лише адміністративною чи науковою спорудою, а й важливою пам’яткою архітектури та історії. Будівлю звели у XIX столітті за проєктом архітектора Олександра Беретті. Споруда має цінні архітектурні елементи, тому ліквідація наслідків обстрілу повинна поєднувати вимоги безпеки та завдання зі збереження історичного вигляду.

Російська атака пошкодила покрівлю, перекриття, частини фасаду та внутрішні приміщення корпусу. Вибухова хвиля вплинула на конструкції, а пожежа додатково послабила матеріали. Вода, яку використовували під час гасіння, також могла пошкодити окремі ділянки будівлі, оздоблення та інженерні мережі.

Під час відновлення таких об’єктів важливо не обмежуватися звичайним ремонтом. Фахівці мають визначити, які елементи є автентичними, які можна відновити, а які потребують заміни. Особливу увагу приділяють декоративним деталям, історичній кладці, фасадним фрагментам і конструкціям, що формують архітектурний образ споруди.

Пошкодження будівлі НАН України стало наслідком атаки, яка мала трагічні наслідки для людей. Унаслідок обстрілу загинули двоє осіб, ще шестеро людей отримали поранення. Ця трагедія нагадує, що російські удари становлять небезпеку не лише для житлових будинків, а й для установ, наукових центрів, культурних пам’яток та інших об’єктів, важливих для суспільства.

Фотографії з місця події демонструють масштаби руйнувань: пошкоджені ділянки покрівлі, відкриті перекриття, уламки будівельних матеріалів і сліди пожежі. Водночас проведені аварійні роботи показують, що навіть після значних руйнувань споруду можна поступово стабілізувати та підготувати до подальшого відновлення.

Що відбуватиметься після очищення будівлі

Після завершення основного розбору завалів фахівці зможуть перейти до комплексного обстеження корпусу. Під час такого огляду перевірятимуть стан несучих стін, колон, перекриттів, сходових конструкцій, покрівлі та фундаменту. Окремо оцінять пошкодження інженерних комунікацій, електромереж, систем опалення та водопостачання.

Результати технічного обстеження визначать подальшу долю кожної пошкодженої ділянки. Частину конструкцій, імовірно, можна буде укріпити та відновити. Інші елементи можуть потребувати повного демонтажу й відтворення з використанням матеріалів, максимально наближених до оригінальних. Остаточні рішення прийматимуть після аналізу безпеки та підготовки відповідної проєктної документації.

Відновлення історичної споруди після ракетного удару є складним і тривалим процесом. Воно передбачає не тільки будівельні роботи, а й консервацію вцілілих частин, захист приміщень від опадів, укріплення аварійних зон та відновлення пошкоджених комунікацій. Якщо конструкції зазнали впливу вогню, додатково перевірятимуть їхню міцність і здатність витримувати подальше навантаження.

Наразі найважливішим результатом є те, що з небезпечної зони прибрали значний обсяг уламків, а аварійні елементи покрівлі та перекриттів демонтували. Це знижує ризик нових обвалів і створює умови для роботи інженерів, будівельників та експертів. Очищення корпусу також дає змогу зафіксувати реальний стан споруди та підготувати обґрунтований план її відновлення.

Розібрані 40 кубометрів завалів стали важливим етапом ліквідації наслідків російського обстрілу будівлі НАН України. Попереду на споруду очікують детальні технічні дослідження, укріплення пошкоджених частин і підготовка до ремонтно-відновлювальних робіт. Водночас фахівці мають зберегти історичну цінність корпусу та не допустити подальшого руйнування пам’ятки.