Школяр із Києва увійшов до трійки найкращих молодих учених Європи

Український школяр Михайло Білоус із Києва посів третє місце на міжнародному Конкурсі молодих учених Європейського союзу. Юний дослідник представив проєкт на основі штучного інтелекту, який може допомогти у створенні екологічніших антибактеріальних препаратів. Розробка київського учня поєднує біологію, хімію, цифрові технології та ідеї сталого розвитку.

Участь у такому конкурсі є значним досягненням для школяра, адже його роботу оцінювали міжнародні фахівці. Михайло не лише продемонстрував технічні знання, а й запропонував рішення для актуальної проблеми сучасної науки — пошуку ефективних засобів проти бактерій, які водночас завдають якомога меншої шкоди довкіллю.

Перемога українського учня стала важливою подією для вітчизняної освіти. Вона засвідчує, що школярі з України здатні працювати над складними міждисциплінарними завданнями, проводити дослідження та представляти власні ідеї на престижних міжнародних змаганнях. Результат Михайла також привертає увагу до ролі наукових гуртків, педагогів і програм, які допомагають молоді розвивати дослідницькі здібності.

Штучний інтелект для пошуку антибактеріальних рішень

На конкурсі Михайло Білоус презентував нейромережу PhagoRix. Її створено для аналізу біологічних даних і пошуку перспективних напрямів у розробленні препаратів проти бактеріальних інфекцій. Завдяки використанню штучного інтелекту така система може швидше опрацьовувати значні обсяги інформації та допомагати дослідникам визначати найбільш promising варіанти для подальшої перевірки.

Розроблення нових антибактеріальних препаратів зазвичай потребує багато часу та ресурсів. Науковці мають досліджувати властивості різноманітних речовин, аналізувати їхню дію на бактерії, оцінювати можливі ризики та перевіряти безпечність. Навіть на етапі попереднього пошуку необхідно працювати з великою кількістю даних, тому цифрові інструменти можуть істотно полегшити дослідницький процес.

PhagoRix має стати допоміжним інструментом для фахівців. Нейромережа може знаходити закономірності в масивах біологічної інформації, формувати припущення та пропонувати напрямки для нових експериментів. Це дає змогу зосередити лабораторну роботу на найбільш перспективних гіпотезах і потенційно скоротити час, необхідний для початкового відбору речовин.

Окрему увагу в проєкті приділено екологічному аспекту. Антибактеріальні засоби мають бути не лише дієвими, а й безпечнішими для навколишнього середовища. Потрапляння певних хімічних сполук у ґрунт і воду може впливати на екосистеми, тому пошук препаратів із меншим негативним впливом є важливим завданням для сучасної науки.

Водночас штучний інтелект не може повністю замінити науковців, лабораторні випробування та фахову експертизу. Будь-які результати роботи нейромережі потребують ретельної перевірки, експериментального підтвердження та оцінювання безпечності. Саме тому PhagoRix варто розглядати як перспективний цифровий засіб підтримки досліджень, а не як готову систему для самостійного створення медичних препаратів.

Третє місце та роль наукового наставництва

За підсумками Конкурсу молодих учених Європейського союзу київський школяр отримав третє місце. Разом із відзнакою Михайло Білоус здобув грошову премію розміром 3500 євро. Ці кошти можуть бути використані для подальшого вдосконалення проєкту, поглиблення досліджень і розвитку технічної частини нейромережі.

Михайло навчається у київській гімназії «Кларис Вербіс» та є студентом Малої академії наук України. Його науковою керівницею стала Вікторія Валеріївна Головань — учителька біології та хімії. Вона допомагала школяреві розвивати ідею, опрацьовувати наукові матеріали, систематизувати отримані результати й готувати презентацію для міжнародного журі.

Підтримка наставника має особливе значення під час роботи над складним науковим проєктом. Для учня важливо не лише мати цікаву ідею, а й правильно сформулювати проблему, визначити методику, пояснити практичну цінність розробки та переконливо представити результати. Професійне керівництво допомагає перетворити задум на структуроване дослідження.

Історія успіху Михайла Білоуса показує, що раннє залучення школярів до науки може приносити вагомі результати. Робота над власним проєктом розвиває критичне мислення, навички аналізу, вміння працювати з даними та здатність презентувати складну інформацію зрозумілою мовою. Такі компетентності корисні не лише для майбутньої наукової кар’єри, а й для багатьох сучасних професій.

Українські школярі представили різні наукові напрями

Цього року Україну на європейському конкурсі представляли двоє переможців внутрішнього Конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук. Учасники презентували свої проєкти у категоріях «Навколишнє середовище» та «Інженерія». Такий склад української команди продемонстрував, що молоді дослідники працюють над різними за тематикою, але однаково важливими для суспільства завданнями.

Другим представником України стала Поліна Урсул, учениця Українського фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під керівництвом учителя фізики Олександра Юрійовича Мєшкова вона розробила концепт портативного пристрою для розпізнавання жестів.

Пристрій використовує інерційні датчики, здатні фіксувати рухи та перетворювати їх на цифрові команди. Подібні технології можуть мати практичне значення для створення доступніших засобів взаємодії з електронними системами. Вони також можуть бути корисними у сфері допоміжних технологій, навчанні та розробленні інтерфейсів для людей із різними потребами.

Отже, українська команда представила на міжнародному рівні одразу два перспективні напрями. Проєкт Михайла Білоуса продемонстрував можливості штучного інтелекту в біології, медицині та захисті довкілля, тоді як робота Поліни Урсул була присвячена інженерному рішенню для розпізнавання жестів. Обидві розробки мають прикладний характер і свідчать про прагнення школярів створювати технології, здатні відповідати на реальні потреби.

Конкурс молодих учених Європейського союзу щороку об’єднує талановитих дослідників віком від 14 до 20 років. Його учасники отримують можливість представити власні наукові роботи, поспілкуватися з експертами та обмінятися досвідом із ровесниками з різних країн. Для багатьох школярів така участь стає важливим кроком до подальшого навчання та професійного розвитку.

Третє місце Михайла Білоуса є особистим успіхом юного киянина та вагомим здобутком української молодіжної науки. Проєкт PhagoRix привертає увагу до перспектив використання штучного інтелекту у створенні екологічніших антибактеріальних препаратів. Подальша робота над нейромережею може допомогти школяреві поглибити знання, перевірити нові наукові гіпотези та зробити внесок у пошук безпечніших рішень для медицини й навколишнього середовища.