У Торонто понад 80 міжнародних делегацій шукатимуть практичні рішення для повернення українських дітей, цивільних заручників і військовополонених, яких незаконно утримує росія. Дводенна конференція стане важливим майданчиком для координації держав, гуманітарних організацій і дипломатичних представників, які працюють над звільненням людей, захоплених або примусово переміщених унаслідок повномасштабної війни проти України.
Друга міжнародна зустріч Pathways to Peace відбудеться в Торонто в понеділок. Центральною темою обговорень буде пошук дієвих шляхів для повернення українських дітей, яких депортували до росії або перемістили на тимчасово окуповані території. Учасники також розглянуть питання визволення цивільних, що перебувають у незаконному ув’язненні, та військовослужбовців, захоплених у полон.
Особливістю конференції стане її масштаб і широка географія. До роботи долучаться представники понад 80 делегацій із Європи, Африки, Латинської Америки, Карибського басейну, Близького Сходу та Азійсько-Тихоокеанського регіону. Така участь має засвідчити, що проблема депортації українських дітей і незаконного утримання цивільних є не лише питанням двосторонніх відносин між Україною та росією.
Йдеться про серйозне порушення міжнародного гуманітарного права, прав дитини та базових принципів захисту цивільного населення під час збройних конфліктів. Для українських родин це не абстрактна дипломатична проблема, а щоденне очікування на звістку про близьких, пошук зниклих людей і боротьба за можливість возз’єднатися.
Повернення українських дітей потребує спільної системи
Одним із головних результатів зустрічі може стати обговорення обов’язкової операційної рамки, яка допоможе виконувати положення Конвенції ООН про права дитини та Женевських конвенцій. Такий документ має визначити зрозумілі правила взаємодії між державами, сприяти швидкому обміну даними та допомогти встановлювати місцеперебування неповнолітніх.
Українська сторона наголошує, що кожне рішення щодо дитини повинно прийматися з урахуванням її безпеки, прав та найкращих інтересів. Необхідно встановити особу неповнолітнього, перевірити інформацію про його родину, з’ясувати обставини переміщення та забезпечити безпечне повернення. У багатьох випадках пошук ускладнюється відсутністю документів, зміною персональних даних або навмисним приховуванням інформації.
Окремою загрозою є спроби нав’язати дітям чужу ідентичність, змінити їхні імена, місце проживання чи освітнє середовище. Через тривалу розлуку з батьками неповнолітні можуть втрачати зв’язок із рідними та потребувати додаткової підтримки після повернення. Саме тому процес репатріації не має обмежуватися фізичним переміщенням дитини через кордон.
Після возз’єднання з родиною дітям можуть знадобитися медична допомога, психологічна реабілітація, відновлення документів, освітня підтримка та супровід соціальних служб. Фахівці також мають допомогти їм адаптуватися до нового середовища й подолати наслідки пережитого стресу. Міжнародна система повернення повинна передбачати всі ці етапи, а не лише пошук і транспортування.
Спільна операційна рамка могла б об’єднати роботу урядів, дипломатичних установ, гуманітарних місій, правоохоронців і представників родин. Вона також дала б змогу уніфікувати підходи до перевірки інформації. Це особливо важливо, оскільки відомості про дітей можуть надходити з різних джерел і потребують зіставлення, підтвердження та захисту від помилок.
Монреальське зобов’язання та звільнення незаконно утримуваних людей
У Торонто делегації оцінять і прогрес у виконанні Монреальського зобов’язання. Дорожню карту започаткували в жовтні 2024 року, щоб об’єднати міжнародні зусилля задля повернення депортованих українських дітей, звільнення військовополонених і цивільних, яких незаконно утримує росія.
Документ має перетворити політичну підтримку на конкретні механізми. Серед важливих завдань залишаються створення стабільних каналів зв’язку, обмін перевіреними списками, встановлення місця перебування людей, підтвердження їхньої особи та залучення держав-посередників. Окреме значення має доступ до утримуваних осіб, адже без незалежної перевірки їхнього стану родини часто залишаються без достовірної інформації.
Учасники конференції зможуть обговорити, які інструменти вже допомагають повертати людей, а які потребують додаткового фінансування, політичної підтримки або розширення. Для України принципово важливо, щоб процес звільнення не залежав від ситуативних домовленостей і не переривався через зміну міжнародної політичної кон’юнктури.
Повернення цивільних і військовополонених також передбачає тривалу допомогу після звільнення. Люди можуть мати проблеми зі здоров’ям, наслідки фізичного насильства, психологічні травми та труднощі з відновленням повсякденного життя. Їм необхідні медичний огляд, психологічна підтримка, юридичний супровід і допомога у відновленні документів.
Важливою частиною цієї роботи є документування свідчень про умови утримання. Розповіді звільнених можуть допомогти встановити факти порушень міжнародного права, визначити відповідальних осіб і зберегти докази для майбутніх юридичних процесів. Водночас збір інформації має відбуватися обережно, з повагою до стану людей, які пережили полон або незаконне ув’язнення.
Міжнародна коаліція має перейти від заяв до дій
Спільними організаторами дводенної конференції є Канада, Норвегія та Україна. Проведення зустрічі в Торонто демонструє прагнення розглядати повернення українців як окремий напрям міжнародної політики. Він потребує постійної уваги, узгоджених рішень і довгострокової підтримки, адже йдеться про тисячі людей та їхні родини.
Участь держав із різних частин світу може посилити міжнародну коаліцію на підтримку України. Деякі країни мають досвід посередництва, пошуку зниклих безвісти, роботи з полоненими або допомоги дітям, які постраждали від воєн. Обмін такими практиками здатен доповнити вже наявні механізми та створити нові можливості для звільнення людей.
Широка географія делегацій також важлива для того, щоб тема незаконної депортації дітей не зникала з глобального порядку денного. Російська агресія спричинила гуманітарні наслідки, які виходять далеко за межі бойових дій. Примусове переміщення неповнолітніх, позбавлення цивільних свободи та утримання військовополонених є викликом для всієї системи міжнародної безпеки.
Для родин, які очікують на повернення дітей або дорослих, підсумком конференції мають стати конкретні домовленості. Серед них можуть бути регулярний обмін інформацією, розширення дипломатичних контактів, залучення нових посередників і вдосконалення процедур перевірки даних. Не менш важливо забезпечити прозорість процесів, щоб сім’ї розуміли, які кроки здійснюються для пошуку та визволення їхніх близьких.
Міжнародна підтримка має сприяти посиленню відповідальності за незаконну депортацію дітей, викрадення, катування та утримання цивільних. Покарання винних є важливою складовою відновлення справедливості, однак першочерговим завданням залишається порятунок людей і повернення їх до України.
Кожна повернута дитина, звільнений цивільний або військовополонений є окремою гуманітарною перемогою. Конференція в Торонто покликана поєднати політичні рішення, правові інструменти та практичну допомогу. Якщо понад 80 делегацій зможуть узгодити спільні кроки, це посилить механізми репатріації, допоможе звільненню незаконно утримуваних людей і наблизить українські родини до возз’єднання.
В Ірпені витратять 10 млн грн на апарат ШВЛ для лікарні