Київ готує доплати медикам екстренки за роботу під час атак

У Києві планують запровадити додаткові виплати для працівників екстреної медичної допомоги, які виконують службові завдання під час повітряних тривог і в районах ворожих атак. Відповідні зміни до міської цільової програми «Підтримка та розвиток охорони здоров’я столиці на 2024–2027 роки» підтримала профільна постійна комісія Київської міської ради. Йдеться про посилення соціальної та матеріальної підтримки медиків, які щодня працюють в умовах підвищеної небезпеки.

Ініціатива стосується працівників комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва». Саме бригади екстренки першими прибувають до людей, які постраждали внаслідок ракетних ударів, атак безпілотників, вибухів, пожеж або руйнувань. У багатьох випадках медики змушені працювати там, де ще може зберігатися загроза повторного обстрілу, падіння уламків чи обвалу пошкоджених конструкцій.

За задумом міської влади, нові виплати мають стати додатковим стимулом і формою визнання роботи фахівців, які не можуть повністю припинити виконання обов’язків під час небезпеки. Екстрена медична допомога повинна залишатися доступною навіть у найскладніші моменти, коли значна частина міста переходить до укриттів, а рятувальні та медичні служби працюють у посиленому режимі.

Проєкт змін розробляли за участю Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, депутатів профільної комісії та представників міського керівництва. Документ передбачає не лише фінансову підтримку працівників екстреної допомоги, а й додаткове забезпечення їх засобами захисту. Окрему увагу приділяють підвищенню безпеки медичних установ, у яких щодня перебувають працівники, пацієнти та відвідувачі.

Кому та за яких умов можуть нараховувати доплати

Запропонований механізм передбачає виплату безповоротної фінансової допомоги працівникам бригад екстреної медичної допомоги. Вона має надаватися понад основну заробітну плату та бути пов’язаною з фактичним виконанням роботи в небезпечних умовах. Таким чином, доплата розглядатиметься не як загальне підвищення зарплати, а як спеціальна підтримка за роботу під час воєнних ризиків.

Розмір допомоги може залежати від обставин, у яких працювала бригада, а також від тривалості зміни, виїзду або перебування медиків у небезпечній зоні. Такий підхід дає змогу врахувати різницю між роботою під час звичайного виклику та реагуванням на надзвичайну подію в момент, коли в місті або конкретному районі оголошено повітряну тривогу.

Окремо в документі передбачають підтримку за роботу під час сигналу повітряної тривоги. У цей період медики можуть приймати та обробляти виклики, прямувати до пацієнтів, надавати допомогу в автомобілі, проводити стабілізацію постраждалих і транспортувати їх до лікарень. Усі ці завдання потребують швидких рішень і водночас мають виконуватися з урахуванням реальної загрози для життя.

Ще одним видом роботи, який планують враховувати під час призначення виплат, є надання допомоги безпосередньо на місці ураження. Після вибухів медична бригада повинна оперативно оцінити масштаби події, визначити кількість постраждалих, провести первинне сортування, надати невідкладну допомогу та підготувати людей до евакуації. У цей момент поруч можуть залишатися уламки, пошкоджені будівлі, пожежі, обірвані комунікації та інші джерела небезпеки.

Найбільший рівень доплати планують передбачити за роботу на місці ураження під час повітряної тривоги. Така ситуація поєднує одразу кілька факторів ризику: медики перебувають у районі, який уже зазнав атаки, а сигнал тривоги свідчить про можливість нових ударів. Попри це, бригада має діяти швидко, адже від перших хвилин часто залежить стан постраждалого та його подальші шанси на одужання.

Остаточні правила нарахування коштів ще мають бути деталізовані. Зокрема, необхідно визначити, як фіксуватимуть час роботи під час тривоги, які документи підтверджуватимуть виїзд до місця ураження та хто відповідатиме за перевірку даних. Також мають бути встановлені конкретні розміри виплат, порядок їх призначення та строки перерахування працівникам.

Захисне спорядження для бригад екстренки

Окрім доплат медикам, запропоновані зміни до міської програми передбачають фінансування спеціалізованого захисного одягу. Його використовуватимуть працівники екстреної медичної допомоги під час виїздів до районів, де сталися обстріли, вибухи, пожежі або інші небезпечні події.

Потреба в такому забезпеченні пов’язана з характером роботи бригад. Медики можуть діяти поруч із пошкодженими будинками, уламками скла та металу, зруйнованими перекриттями, осередками займання й пошкодженими інженерними мережами. Навіть після прибуття рятувальників та завершення першого етапу атаки місце події не завжди стає безпечним.

Захисний одяг не усуває всіх ризиків, але має зменшити ймовірність травмування під час виконання службових завдань. Він є частиною комплексної організації роботи, яка також включає координацію з іншими службами, оцінку ситуації перед наближенням до пошкоджених об’єктів і дотримання правил поведінки під час повторної загрози.

Для працівників екстренки важливо мати не лише професійні навички, а й належне матеріальне забезпечення. У воєнних умовах медична бригада часто працює в обмеженому просторі, під час поганої видимості або в зоні, де неможливо одразу оцінити всі небезпеки. Саме тому закупівля відповідного одягу розглядається як складова безпеки персоналу, а не як другорядна витрата.

Міська програма також може охопити посилення заходів безпеки в медичних закладах, де працюють військово-лікарські комісії. Зокрема, планується встановлення стаціонарних рамок-металодетекторів. Вони мають допомогти контролювати доступ до приміщень, знизити ризик пронесення небезпечних предметів і створити безпечніші умови для працівників та відвідувачів.

Необхідність таких заходів пояснюють значним потоком людей і високим навантаженням на установи, де проводять медичні огляди. Організований контроль на вході може доповнити інші заходи безпеки та допомогти швидше реагувати на потенційно небезпечні ситуації. Водночас робота медзакладів має залишатися доступною для людей, які потребують медичного огляду або оформлення необхідних документів.

Робота медичних закладів під час повітряних тривог

Під час обговорення змін до програми депутати та представники міста окремо порушили питання роботи медичних установ під час повітряних тривог. Для різних видів допомоги мають діяти зрозумілі алгоритми, які враховують як безпеку персоналу й пацієнтів, так і терміновість медичного втручання.

Екстрені виклики не можуть очікувати завершення тривоги, якщо стан людини безпосередньо загрожує її життю або здоров’ю. У таких випадках рішення про направлення бригади приймають з урахуванням інформації про пацієнта, характеру загрози та можливостей безпечного маршруту. Медики повинні діяти максимально швидко, але не ігнорувати вимоги безпеки, пов’язані з обстрілами та перебуванням у небезпечній зоні.

Планові консультації, прийоми та процедури, які не потребують негайного виконання, можуть тимчасово призупинятися на час тривоги. Їх проведення має відновлюватися після завершення небезпеки або переноситися на інший час. Такий порядок дає змогу не наражати людей на додатковий ризик і водночас зберігати можливість надання допомоги тим, хто не може чекати.

Для киян важливо, щоб правила поведінки під час сигналу повітряної тривоги були зрозумілими в кожному медичному закладі. Працівники мають пояснювати пацієнтам, куди пройти, якщо будівля має укриття, як діяти під час очікування та коли можна буде повернутися до отримання послуги. Чітка комунікація допомагає зменшити напруження й уникнути хаотичних дій у небезпечний момент.

Підтримка працівників екстреної медичної допомоги є важливою частиною стійкості столичної системи охорони здоров’я. Медики продовжують виїжджати до пацієнтів навіть тоді, коли повітряна тривога триває, а ситуація на місці події залишається нестабільною. Додаткові виплати мають компенсувати частину навантаження та ризиків, із якими вони стикаються під час роботи.

Водночас захисний одяг, безпечніші умови в медичних установах і зрозумілі алгоритми дій під час тривог мають доповнити фінансову мотивацію. Комплексний підхід дає змогу підтримати не лише окремих працівників, а й безперервність роботи всієї екстреної медичної системи міста.

Профільна комісія підтримала проєкт змін із техніко-редакційними уточненнями та направила його на подальший розгляд відповідно до процедур Київської міської ради. Остаточні умови програми, конкретні суми доплат, джерела фінансування та строки запровадження виплат визначатимуться після проходження всіх необхідних етапів ухвалення рішення.