Суддю засудили за держзраду — резонансне рішення, яке обговорюють у Києві

В Україні ухвалено резонансне рішення — суд визнав винною у державній зраді чинну суддю та призначив їй тривалий термін увʼязнення з конфіскацією майна. Ця справа миттєво викликала суспільний резонанс і серйозні дискусії про безпеку судової системи, механізми виявлення колаборації та заходи контролю за представниками правосуддя.

Суддю засудили за держзраду — резонансне рішення, яке обговорюють у Києві

Як суддя співпрацювала з ФСБ

За повідомленням Служби безпеки України, у матеріалах кримінального провадження встановлено, що голова Полтавського районного суду була завербована російською спецслужбою — ФСБ. Вербування, за даними слідства, відбулося після тимчасової окупації міста Бердянськ, де фігурантка раніше працювала у судовій системі.

Слідчі стверджують, що під час співпраці з агентурою РФ вона передавала відомості щодо переміщення українських військових підрозділів, зокрема бійців окремого загону спецпризначення «Азов», а також іншу критичну інформацію про позиції Збройних Сил України на південному напрямку. Окрім цього, у справі фігурують твердження про те, що суддя пропонувала кандидатури та надавала рекомендації для формування окупаційної адміністрації, а також агітувала колег підтримувати окупаційний режим.

Такі дії кваліфіковано за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

Повернення та робота в Україні

Після початкового періоду на тимчасово окупованих територіях у 2022 році підозрювана повернулася на контрольовану Україною територію та офіційно працевлаштувалася на посаді голови Полтавського районного суду. Це викликало додаткові запитання щодо механізмів перевірки кандидатів на державні посади під час воєнного стану та під час масових переселень осіб з окупованих районів.

Затримання відбулося у квітні 2023 року — співробітники СБУ затримали жінку безпосередньо на робочому місці. Далі тривало розслідування, яке зібрало матеріали про передачу інформації, контакти з представниками ворожої спецслужби та інші факти, що лягли в основу обвинувачення.

Справу висвітлювали правоохоронні органи та ЗМІ, а також активно коментували юридичні експерти, котрі наголошували на важливості встановлення всіх обставин, доказової бази та дотримання процесуальних гарантій під час розгляду справ високої суспільної значущості.

Вирок суду

Суд визнав голову Полтавського районного суду винною у державній зраді за частиною другою статті 111 КК України та призначив покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За інформацією офіційних джерел, це перший випадок в історії незалежної України, коли чинну суддю було засуджено за державну зраду.

Резонансність вироку підсилює не лише тяжкість інкримінованого злочину, а й те, що йдеться про представника органів правосуддя — інституту, на який покладається довіра громадян. Рішення суду стало приводом для публічних дискусій про необхідність посилення внутрішнього контролю у судовій системі, розбудови систем виявлення ризикових звʼязків та внесення змін до процедур кадрового відбору під час воєнного стану.

Експерти відзначають, що вирок може стати прецедентом у боротьбі з колабораціонізмом та підривною діяльністю в складі державних установ. Водночас фахівці наголошують на важливості збереження принципів презумпції невинуватості для інших фігурантів та дотримання права на апеляційний перегляд.

У суспільстві і в юридичному середовищі ця справа викликає заклики до підвищення стандартів прозорості судочинства, посилення співпраці між правоохоронними органами та судовою адміністрацією, а також до нових механізмів перевірки службовців, котрі могли мати контакти з окупаційними структурами. Наслідки цього рішення для системи правосуддя будуть предметом аналізу й реформ у найближчому майбутньому.