Зеленський і Залужний очолили президентський рейтинг — дані опитування

У разі проведення президентських виборів в Україні найближчим часом найвищі шанси на підтримку в першому турі, згідно з новим соціологічним дослідженням, мали б Володимир Зеленський і Валерій Залужний. Саме ці політики посіли перші два місця в умовному рейтингу електоральних симпатій. Водночас результати опитування відображають лише поточні настрої громадян за гіпотетичного сценарію та не можуть вважатися прогнозом майбутнього голосування.

За Володимира Зеленського заявили про готовність проголосувати 22,9% опитаних. Валерія Залужного підтримали б 20,2% респондентів. Отже, розрив між двома лідерами становить 2,7 відсоткового пункту. Така різниця свідчить, що перша позиція в рейтингу не є беззаперечною, а потенційна боротьба між двома політиками могла б бути дуже конкурентною.

Якби виборчий процес стартував у найближчий період, значний вплив на результати мали б не лише рівень нинішньої впізнаваності кандидатів, а й їхні публічні заяви, передвиборчі програми, склад команд та здатність мобілізувати прихильників. На остаточний вибір громадян також могли б вплинути безпекова ситуація, перебіг війни, економічні умови та міжнародна підтримка України.

Розподіл підтримки серед потенційних кандидатів

Третю сходинку в президентському рейтингу розділили Петро Порошенко та Михайло Федоров. Кожен із них отримав по 7,6% потенційної підтримки. Їхні показники помітно нижчі за результати Зеленського та Залужного, проте обидва політики залишаються помітними фігурами в умовній структурі майбутніх президентських перегонів.

Кирило Буданов набрав 6,7% голосів респондентів. Андрія Білецького підтримали б 5,4% опитаних, а Дмитра Разумкова — 5,1%. Таким чином, одразу кілька потенційних учасників перегонів зосередилися в діапазоні від приблизно 5% до 8%. За умови початку офіційної кампанії навіть незначні зміни громадської думки могли б вплинути на їхнє розташування в рейтингу.

Сергій Притула отримав 2,4% підтримки, Юлія Тимошенко — 1,9%, а Юрій Бойко — 1,4%. Ще 4,5% респондентів обрали відповідь «інший кандидат». Цей показник демонструє, що частина громадян не знайшла свого потенційного фаворита серед запропонованих у запитанні прізвищ або очікує появи нових політичних фігур.

Важливою складовою результатів є частка громадян, які поки не визначилися з вибором. Варіант «важко відповісти» обрали 9,2% опитаних. Ще 5,2% заявили, що не брали б участі в голосуванні. Загалом це формує значний резерв виборців, чиї погляди можуть змінитися після оголошення виборів, появи нових кандидатів або початку активної публічної кампанії.

Невизначені громадяни традиційно можуть відіграти важливу роль у формуванні підсумкового результату. Їхня позиція часто залежить від актуальних подій, заяв політиків, оцінки роботи державних органів і бачення майбутнього країни. Тому поточні цифри варто розглядати як зріз громадської думки, а не як остаточний розподіл голосів.

Що означають результати президентського рейтингу

Дані опитування показують, що Володимир Зеленський і Валерій Залужний наразі мають найвищий рівень потенційної підтримки серед перелічених політиків. Вони суттєво випереджають кандидатів, які посіли наступні позиції. Водночас близькість показників першої двійки свідчить, що електоральна перевага одного з лідерів може бути нестабільною.

Сам факт готовності підтримати політика в умовному запитанні не означає гарантованого голосу на реальних виборах. На відповіді людей можуть впливати формулювання анкети, перелік прізвищ, поточний інформаційний порядок денний і загальні настрої в суспільстві. Крім того, не всі названі в опитуванні особи обов’язково братимуть участь у майбутніх виборах.

У разі офіційного старту виборчої кампанії потенційні кандидати мали б представити свої програми та детально пояснити позиції щодо ключових для громадян питань. Серед них — посилення оборони, завершення війни, відновлення зруйнованої інфраструктури, економічна політика, боротьба з корупцією, соціальний захист і відносини з міжнародними партнерами.

Саме зміст програм і публічна поведінка кандидатів могли б істотно змінити нинішню картину. Виборці оцінювали б не лише попередню діяльність політиків, а й конкретні пропозиції, професійність команд та здатність виконувати заявлені обіцянки. В умовах тривалої війни особливого значення набули б питання безпеки, відповідальності державного управління та збереження суспільної єдності.

Окремим фактором залишається явка. Готовність проголосувати за певного кандидата та фактична участь у виборах — різні показники. Якщо частина прихильників не прийде на дільниці, це може змінити співвідношення сил між кандидатами. Водночас активізація невизначених виборців здатна суттєво вплинути на підсумки першого туру.

Методика опитування та статистична похибка

Дослідження проводили методом телефонних інтерв’ю за допомогою комп’ютера, який відомий як CATI. Участь в опитуванні взяли 1000 громадян України віком від 18 років. Вибірку формували випадковим способом із мобільних телефонних номерів.

До дослідження залучали жителів усіх областей України, за винятком тимчасово окупованих територій, а також районів, де на момент проведення опитування був відсутній український мобільний зв’язок. Воєнні умови об’єктивно обмежують можливість повністю охопити всіх громадян, тому цей аспект важливо враховувати під час аналізу отриманих результатів.

Отримані дані зважили відповідно до актуальної інформації Державної служби статистики. Вибірка є репрезентативною за основними соціально-демографічними характеристиками — віком, статтю та типом населеного пункту. Заявлена гранична похибка не перевищує 3,1 відсоткового пункту за довірчої ймовірності 95%.

Статистична похибка означає, що близькі результати окремих кандидатів не завжди свідчать про реальну перевагу одного з них. Наприклад, різниця між політиками, чиї показники відрізняються на кілька десятих або одиниць відсоткового пункту, може бути недостатньою для впевнених висновків. Водночас перевага Зеленського та Залужного над більшістю інших потенційних кандидатів є помітнішою.

Результати опитування також не враховують усіх можливих змін, які могли б відбутися до дня голосування. На громадську думку здатні впливати воєнні події, рішення влади, міжнародна ситуація, економічні виклики та внутрішньополітичні конфлікти. Одна резонансна подія або важлива заява може посилити довіру до конкретного політика чи, навпаки, призвести до падіння його підтримки.

Отже, нинішні дані фіксують лише гіпотетичну картину президентських уподобань українців. Володимир Зеленський і Валерій Залужний очолили рейтинг, однак їхні показники залишаються близькими, а значна частина виборців ще не визначилася. Остаточний результат майбутніх виборів залежатиме від дати їх проведення, складу учасників, перебігу кампанії, програм кандидатів і загальної ситуації в Україні.