Нічна атака РФ: сили ППО збили 127 із 142 дронів над Україною

У ніч на 8 жовтня російські війська здійснили чергову масовану атаку по території України, використавши 142 ударні безпілотники. Повітряний напад розпочався ввечері 7 жовтня і тривав у нічні години. За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 126 ворожих дронів. Водночас у заголовку оперативного повідомлення Повітряних сил Збройних сил України зазначено показник у 127 знешкоджених цілей.

Розбіжність у цифрах може бути пов’язана з оперативним уточненням результатів повітряного бою. Після завершення роботи підрозділів, огляду районів падіння та аналізу уламків статистика може змінюватися. У таких випадках військові спочатку оприлюднюють попередню інформацію, а згодом уточнюють кількість збитих, подавлених, знищених або втрачених противником безпілотників.

Масований запуск дронів став черговою спробою росії перевантажити українську систему протиповітряної оборони. Для цього противник застосував різні типи безпілотних літальних апаратів, поєднуючи ударні засоби та дрони-імітатори. Така тактика змушує українських захисників одночасно відстежувати велику кількість повітряних цілей, визначати рівень загрози від кожної з них і розподіляти доступні засоби ураження.

Які дрони використала росія під час атаки

За інформацією Повітряних сил, загалом російські війська запустили 142 ударні безпілотники. Серед них були апарати типу Shahed, «Гербера», а також дрони-імітатори «Пародія». Окрему небезпеку становили 82 реактивні безпілотники. Завдяки вищій швидкості вони можуть швидше долати відстань до цілі, залишаючи українським підрозділам менше часу на виявлення, супроводження та знищення.

Запуски здійснювалися з кількох напрямків. Серед названих районів старту були Орел, Курськ і Шаталово на території російської федерації, а також тимчасово окуповані території Донецької області та Криму. Зокрема, повідомлялося про район Гвардійського. Використання різних майданчиків запуску дає російському командуванню можливість формувати складні маршрути польоту та створювати загрозу одразу для кількох областей України.

Ударні Shahed та подібні до них безпілотники призначені для ураження об’єктів на землі. Вони можуть тривалий час перебувати в повітрі, змінювати напрямок руху та заходити до цілі з різних боків. Для їхнього перехоплення українські сили використовують поєднання зенітних ракетних комплексів, авіації, мобільних вогневих груп, засобів радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

Дрони «Гербера» і «Пародія» можуть виконувати роль засобів відволікання. Їхнє завдання полягає не лише в імітації основної ударної цілі, а й у створенні додаткового навантаження на систему спостереження та оборони. Такі апарати здатні змушувати операторів ППО реагувати на численні сигнали, витрачати боєприпаси та розкривати розташування окремих засобів протиповітряної оборони.

Як українські захисники відбивали повітряний напад

До відбиття атаки залучалися різні складові Сил оборони України. У небі працювала винищувальна авіація, на землі діяли зенітні ракетні війська та мобільні вогневі групи. Водночас підрозділи радіоелектронної боротьби намагалися порушити навігацію і керування ворожими дронами, щоб ті втратили маршрут або не змогли досягти визначених цілей.

Станом на 09:30 було підтверджено знищення або подавлення 126 безпілотників Shahed, «Гербера» та інших типів. Частину цілей уразили вогневими засобами, тоді як інші апарати були знешкоджені завдяки роботі систем РЕБ. У результаті безпілотники могли втратити зв’язок з оператором, збитися з курсу, здійснити аварійне падіння або припинити рух до об’єкта атаки.

Знищення і подавлення повітряної цілі є різними способами протидії. У першому випадку дрон фізично уражають ракетним або стрілецьким вогнем. Під час радіоелектронного впливу його навігаційні канали чи зв’язок можуть бути заблоковані. Тому в оперативних зведеннях часто окремо зазначають кількість збитих і подавлених апаратів, хоча обидва результати означають, що ціль не виконала поставлене завдання.

Ефективність нічної оборони залежала від координації між усіма підрозділами. Радіолокаційні засоби виявляли повітряні об’єкти, оператори визначали їхні маршрути, а командні пункти розподіляли цілі між винищувачами, зенітними комплексами, мобільними групами та підрозділами РЕБ. Така багаторівнева система дає змогу не покладатися на один тип озброєння та реагувати на зміну обстановки в реальному часі.

Водночас масована атака з великою кількістю дронів залишається серйозним випробуванням для української ППО. Противник може змінювати висоту польоту, напрямки руху та час наближення до об’єктів. Поєднання швидкісних реактивних апаратів, ударних Shahed і дронів-імітацій ускладнює розпізнавання цілей та вимагає від оборонців максимально швидкої реакції.

Що відомо про наслідки нічної атаки

Попри значну кількість знищених і подавлених безпілотників, без наслідків повітряний напад не минув. Влучання ворожих дронів зафіксували на семи локаціях. Ще на чотирьох місцях повідомлялося про падіння уламків збитих або знешкоджених апаратів. Інформація про характер пошкоджень і масштаби наслідків могла уточнюватися після обстеження територій.

Падіння уламків безпілотників може спричиняти загоряння, пошкодження дахів, вікон, автомобілів, господарських споруд та об’єктів інфраструктури. Небезпеку також становлять частини бойової частини, залишки пального й невибухлі елементи. Саме тому після завершення повітряної тривоги на місцях працюють рятувальники, правоохоронці, вибухотехніки та представники місцевих служб.

Громадянам нагадують: у разі виявлення уламків дрона або невідомого предмета не можна наближатися до нього, торкатися чи намагатися самостійно переміщувати. Про знахідку слід повідомити екстрені служби та відійти на безпечну відстань. Навіть апарат, який виглядає знищеним, може залишатися небезпечним через нерозірваний заряд або нестабільні елементи конструкції.

Нічна атака вкотре засвідчила, що росія продовжує застосовувати безпілотники для регулярних ударів по Україні. Масовані запуски мають кілька цілей: завдати шкоди об’єктам, виснажити запаси засобів перехоплення, перевірити реакцію української оборони та виявити потенційно вразливі напрямки. Використання дронів-імітаторів додатково ускладнює роботу підрозділів, оскільки змушує їх реагувати на велику кількість повітряних сигналів.

Українські сили протиповітряної оборони продовжують захищати повітряний простір, використовуючи всі доступні засоби. Водночас результативність оборони значною мірою залежить і від дій цивільного населення. Під час оголошення повітряної тривоги необхідно переходити до укриття, не перебувати біля вікон і не здійснювати фото- чи відеозйомку роботи ППО. Оперативні дані про кількість збитих цілей, місця влучань та остаточні наслідки атаки можуть уточнюватися після завершення роботи екстрених служб.