У Німеччині дві партії закликають припинити допомогу Україні й скасувати санкції

У Саксонії-Ангальт дві політичні сили, які виступають проти подальшої військової та фінансової підтримки України, готують спільну резолюцію. Йдеться про партію «Альтернатива для Німеччини» та Альянс Сари Вагенкнехт за соціальну справедливість, відомий як BSW. Депутати планують винести документ на розгляд земельного парламенту й закликати уряд Німеччини переглянути політику щодо війни, санкцій проти росії та відносин із Москвою.

Майбутня ініціатива може стати однією з перших помітних спільних дій «АдН» і BSW після формування нового складу ландтагу Саксонії-Ангальт. Партії мають різне політичне походження та не в усьому поділяють однакові погляди, однак у питанні України їхні позиції значною мірою збігаються. Обидві сили виступають проти нових поставок зброї, критикують фінансування Києва та наполягають на необхідності прямого діалогу з росією.

Автори документа стверджують, що Берлін має зосередитися на дипломатичних зусиллях і пошуку шляхів для припинення бойових дій. Водночас запропонований підхід уже викликає суперечки, оскільки в ньому основний акцент зроблено на діях Німеччини та її союзників, тоді як вимоги до Москви щодо припинення агресії та виведення військ фактично не визначені.

Які вимоги містить резолюція

У проєкті резолюції зазначається, що санкції проти росії, постачання озброєнь Україні та фінансова допомога Києву нібито не дали очікуваного результату. На думку ініціаторів, ці заходи не наблизили завершення війни, а натомість посилили міжнародне протистояння та створили додаткові економічні труднощі для європейських держав.

Представники «АдН» і BSW планують закликати уряд Саксонії-Ангальт використати всі доступні політичні інструменти для запобігання подальшій ескалації. Зокрема, вони хочуть, щоб земельна влада просувала відповідні пропозиції через Бундесрат — орган, у якому федеральні землі беруть участь у законодавчому процесі Німеччини.

Окремий пункт документа стосується негайного припинення вогню та початку мирних переговорів. Ініціатори резолюції вважають, що дипломатія має стати головним напрямом німецької зовнішньої політики щодо війни в Україні. Вони переконані, що продовження військової підтримки лише затягує конфлікт і підвищує ризик його подальшого поширення.

Водночас критики ініціативи звертають увагу на відсутність чітких вимог до росії. У документі не йдеться про необхідність припинити обстріли, вивести російські війська з української території чи забезпечити відповідальність за наслідки агресії. Саме це може стати однією з головних причин протидії резолюції з боку інших фракцій земельного парламенту.

Ще одна вимога стосується скасування економічних обмежень проти росії. «АдН» і BSW вважають, що відновлення торгівлі з Москвою могло б позитивно вплинути на німецький бізнес, ціни на енергоносії та загальний стан економіки. Прихильники такого кроку також говорять про необхідність зменшити навантаження на промисловість і споживачів, які зіткнулися зі зростанням витрат.

Чому позиції партій зблизилися

Представник «Альтернативи для Німеччини» Ульріх Зігмунд заявив, що спільна резолюція може посилити тиск на федеральний уряд. Політик, який має намір претендувати на посаду прем’єр-міністра Саксонії-Ангальт, критикує Берлін за продовження фінансової та військової допомоги Україні. На його думку, державні кошти варто спрямовувати передусім на вирішення внутрішніх проблем Німеччини.

Для «АдН» тема допомоги Україні тісно пов’язана з питаннями інфляції, вартості життя, бюджетних витрат і соціальної політики. Партія намагається переконати виборців, що підтримка Києва є надмірним навантаженням для німецьких платників податків. Її представники також стверджують, що передача озброєнь не наближає мир, а лише продовжує бойові дії.

Засновниця BSW Сара Вагенкнехт зі свого боку послідовно виступає за відновлення діалогу між Німеччиною та росією. Вона закликає німецьке керівництво не робити кроків, які можуть посилити протистояння, і критикує рішення про подальшу підтримку України. Політикиня також негативно оцінює активність канцлера Фрідріха Мерца, зокрема його контакти з українським керівництвом.

Попри ідеологічні розбіжності, обидві партії використовують подібну риторику. Вони говорять про необхідність припинити постачання зброї, скоротити зовнішні видатки, скасувати санкції та повернутися до економічної співпраці з росією. Така спільність позицій створює підґрунтя для ситуативної взаємодії в земельному парламенті.

Інші німецькі політичні сили вважають ці пропозиції односторонніми. На їхню думку, заклики до переговорів без чітких умов для росії можуть фактично винагородити державу-агресора та послабити позиції України. Опоненти «АдН» і BSW також застерігають, що скасування санкцій без припинення агресії зменшило б політичний тиск на Москву.

Яке значення матиме голосування

Навіть у разі підтримки резолюції ландтагом її безпосередній вплив на зовнішню політику Німеччини буде обмеженим. Рішення щодо військової допомоги Україні, санкційного режиму та міжнародних домовленостей ухвалюються переважно на федеральному рівні або в межах Європейського Союзу. Окрема федеральна земля не має повноважень самостійно скасувати санкції проти росії чи припинити підтримку Києва.

Однак документ матиме помітне політичне та символічне значення. Його розгляд покаже, наскільки сильними є настрої на користь перегляду політики щодо України та росії у східних землях Німеччини. Для «АдН» це можливість продемонструвати виборцям опозиційність до федерального уряду, а для BSW — закріпити образ партії, яка виступає за переговори та скорочення військових витрат.

Позачергове засідання земельного парламенту, на якому можуть розглянути резолюцію, заплановане на 14 жовтня. Його скликання стало можливим після того, як необхідна кількість депутатів висунула відповідну вимогу. Напередодні в Магдебурзі відбулося перше засідання ландтагу в новому складі. Головою парламенту обрали представника «Альтернативи для Німеччини» Тобіаса Рауша.

Майбутнє голосування стане важливим тестом для співпраці між «АдН» і BSW. Якщо депутати двох партій виступлять узгоджено, це посилить їхній вплив на порядок денний ландтагу. Водночас така взаємодія може викликати гостру реакцію інших фракцій, які побоюються нормалізації співпраці з «АдН» і поширення проросійських тез у регіональній політиці.

Дискусія навколо резолюції, ймовірно, вийде за межі питання про окремі види допомоги Україні. Вона стосуватиметься майбутнього зовнішньополітичного курсу Німеччини, ролі санкцій, безпеки Європи та економічних наслідків протистояння з росією. Частина виборців прагне якнайшвидшого завершення війни, тоді як інші вважають, що мир неможливий без гарантій безпеки для України та відповідальності агресора.

Таким чином, ініціатива «АдН» і BSW навряд чи безпосередньо змінить політику Берліна, але може вплинути на політичні дебати. Вона демонструє, що вимоги припинити допомогу Україні та скасувати санкції вже використовуються як інструмент боротьби за підтримку виборців. Саме тому рішення Саксонії-Ангальт матиме значення не лише для регіону, а й для загальнонімецької дискусії про війну, мир і відносини з росією.