Молдова створює захисні зони біля кордону з Україною через загрозу дронів

Молдова посилює безпеку на спільному кордоні з Україною через зростання ризиків, пов’язаних із застосуванням безпілотників та російськими ударами по українській інфраструктурі. На пунктах пропуску планують облаштувати спеціальні захисні зони, де під час повітряної загрози зможуть перебувати працівники прикордонної поліції, митної служби, державні службовці, водії, пасажири та інші люди, які опинилися в зоні контролю.

Молдовська влада пояснює такі рішення необхідністю підготувати прикордонну інфраструктуру до надзвичайних ситуацій. Пункти пропуску щодня приймають значну кількість громадян і транспортних засобів, тому будь-яка атака або падіння уламків може створити небезпеку для великої кількості людей. Захисні зони мають стати місцями, куди можна буде швидко переміститися з відкритих ділянок у разі наближення дронів чи оголошення повітряної тривоги.

Про посилення заходів безпеки повідомила міністерка внутрішніх справ Молдови Даніела Місаїл-Нікітін. За її словами, молдовська сторона прагне забезпечити належний рівень захисту на всіх контрольно-пропускних пунктах, які пов’язані з перетином молдовсько-українського кордону. Йдеться не тільки про будівництво або облаштування укриттів, а й про зміну алгоритмів роботи персоналу в умовах повітряної небезпеки.

На пунктах пропуску облаштовують безпечні місця

Захисні зони повинні дозволити швидко евакуювати людей із найбільш уразливих ділянок пунктів пропуску. Насамперед це стосується відкритих майданчиків, під’їзних смуг, зон очікування та місць, де водії й пасажири проходять перевірку документів. У разі загрози працівники служб мають організовано спрямувати людей до підготовлених місць і тимчасово призупинити процедури оформлення.

На прикордонних об’єктах аналізують розташування укриттів, можливі маршрути переміщення та порядок дій для різних категорій громадян. Окрему увагу приділяють ситуаціям, коли на території переходу одночасно перебувають легкові автомобілі, автобуси, вантажівки та пішоходи. За таких умов важливо не допустити паніки, скупчення людей і блокування проїзду до безпечних зон.

Молдовська влада також розглядає питання забезпечення працівників чіткими інструкціями. Персонал має розуміти, коли необхідно зупинити пропускні операції, як повідомити водіїв і пасажирів про небезпеку та яким маршрутом організувати їхнє переміщення. Від швидкості й злагодженості цих дій залежатиме рівень захисту людей у разі раптової атаки.

Заходи безпеки стосуються і пунктів пропуску, розташованих на українській території. Через близькість до районів, які можуть зазнавати російських ударів, такі об’єкти потребують додаткового оцінювання. Молдовська сторона вивчає можливість перенесення частини своїх співробітників із території України на молдовський бік, щоб зменшити ризики для прикордонників і митників.

За словами Даніели Місаїл-Нікітін, персонал уже вивели з двох пунктів пропуску. Водночас влада планує переміщення інших представників молдовських служб зі спільних об’єктів, які працюють на українській території. Після цього вони виконуватимуть свої обов’язки в межах інфраструктури, розташованої в Молдові.

Частину персоналу переводять на молдовський бік

У Міністерстві внутрішніх справ Молдови уточнили, що рішення про переміщення стосується, зокрема, пунктів «Крива» та «Паланка». Такий крок має знизити загрозу для працівників, не припиняючи повністю роботу прикордонних переходів. Водночас службам необхідно перебудувати організацію контролю та погодити нові правила взаємодії між молдовськими й українськими відомствами.

Раніше митна служба Молдови повідомляла про повернення на територію країни працівників митниці та прикордонної поліції, які здійснювали спільний контроль на пунктах «Джурджулешти–Рені», «Бричани–Россошани» та «Крива–Мамалига». Особливість цих переходів полягає в тому, що окремі елементи спільної інфраструктури розташовані на українській території.

Передбачається, що протягом 90 днів молдовські митники та прикордонники контролюватимуть переміщення людей і вантажів у межах об’єктів, розташованих на молдовському боці. Тимчасовий формат покликаний зберегти функціонування кордону та водночас скоротити присутність молдовського персоналу на ділянках, які можуть опинитися під впливом бойових дій.

Зміна місця роботи службовців потребує додаткової координації. Потрібно організувати рух транспортних потоків, визначити порядок перевірки документів і вантажів, а також передбачити дії в разі оголошення тривоги. Для водіїв та пасажирів це може означати зміну маршруту проходження контролю, збільшення часу очікування або короткочасну зупинку оформлення під час небезпечної ситуації.

Попри можливі тимчасові незручності, основним завданням залишається захист життя людей. Прикордонні служби мають забезпечити, щоб громадяни отримували зрозумілі повідомлення про правила поведінки, а працівники могли швидко організувати евакуацію без хаосу та затримок.

Ризики для кордону зросли через атаки на українські об’єкти

Посилення безпеки в Молдові відбувається на тлі регулярних російських атак по українських містах, транспортних вузлах та енергетичних об’єктах. Для прикордонних районів небезпеку становлять не лише прямі удари. Загрозу можуть створювати уламки, відхилення боєприпасів від заданої траєкторії, пожежі, вибухові хвилі та інші наслідки атак.

Показовим став інцидент, після якого 5 жовтня тимчасово припинив роботу пункт пропуску «Паланка–Маяки–Удобне». Під час російської атаки на українські об’єкти снаряд, який змінив напрямок після рикошету, влучив у пасажирський автобус і диспетчерську будку. Ця подія засвідчила, що прикордонні об’єкти можуть опинитися в небезпечній зоні навіть тоді, коли не є безпосередньою ціллю удару.

Після цього Україна розпочала консультації із сусідніми державами щодо перегляду організації роботи на кордоні. Сторони мають знайти баланс між безпекою та необхідністю зберігати рух людей, товарів і гуманітарних вантажів. Повне припинення роботи переходів може ускладнити транспортне сполучення, тому пріоритетом стає адаптація процедур до умов воєнного часу.

Створення захисних зон дозволить зменшити кількість людей, які під час тривоги залишаються на відкритій місцевості. Водночас важливо забезпечити доступ до укриттів, позначити безпечні маршрути, провести навчання персоналу та регулярно перевіряти готовність відповідальних служб. Такі заходи мають працювати не лише на папері, а й бути зрозумілими для кожного працівника та відвідувача пункту пропуску.

Для прикордонного регіону це особливо важливо, оскільки через переходи проходять пасажирські автобуси, приватний транспорт, вантажівки та гуманітарні поставки. Будь-яке рішення щодо обмеження руху впливає на тисячі людей і роботу підприємств. Саме тому Молдова намагається не блокувати сполучення, а зробити його безпечнішим завдяки укриттям, перенесенню персоналу та чітким протоколам реагування.

Молдова створює захисні зони біля кордону з Україною, щоб працівники державних служб і громадяни могли швидко сховатися під час загрози атаки дронів. Переміщення частини персоналу на молдовський бік, перегляд роботи спільних пунктів пропуску та підготовка нових алгоритмів евакуації мають зменшити ризики для людей і водночас забезпечити безперервність прикордонного контролю.