Дитсадок у Білій Церкві: чому ДБР підозрює змову без конкурсу

Будівництво дитячого садка в мікрорайоні Піщаний у Білій Церкві мало розв’язати проблему нестачі місць у дошкільних закладах. Новий заклад розрахований на 220 дітей, тому для громади цей проєкт має стратегічне значення. Водночас замість очікуваного завершення робіт місто знову проводить закупівлю, а увагу громадськості привертають відсутність конкуренції, зміна вартості проєкту та питання до потенційного підрядника.

Йдеться про тендер із очікуваною вартістю понад 140 мільйонів гривень. Участь у процедурі фактично взяла лише одна компанія — ТОВ «АРТЕМЗБУД». За таких умов замовник не має повноцінної можливості порівняти пропозиції різних підприємств, перевірити реальну ринкову ціну робіт і домогтися суттєвого зниження вартості під час аукціону.

Дитсадок у Білій Церкві планують розмістити на земельній ділянці площею близько 0,9 гектара. Проєкт передбачає двоповерхову будівлю з підвальним рівнем, приміщеннями для ясельних і дошкільних груп, харчоблоком, медичним пунктом, адміністративними кабінетами, інженерними мережами та захисною спорудою цивільного захисту. У штатному розписі передбачено 43 працівники.

Фінансування будівництва має здійснюватися з кількох джерел. Серед них — кошти Європейського інвестиційного банку, державного бюджету та бюджету Білої Церкви. У проєктній документації зазначалося, що близько 130,17 мільйона гривень можуть надійти зі спеціального фонду державного бюджету в межах відповідної субвенції. Ще приблизно 38,25 мільйона гривень має забезпечити міська громада.

Чому будівництво дитсадка знову опинилося на тендері

Повторна закупівля стала одним із головних джерел запитань. Управління капітального будівництва Білоцерківської міської ради оголосило нову процедуру 20 серпня 2026 року. Очікувана вартість робіт становила 140 350 476 гривень, а завершити будівництво планували до 31 грудня 2027 року. У подальших документах фігурувала сума приблизно 140,25 мільйона гривень.

Попередній тендер на цей об’єкт оголосили ще 9 вересня 2024 року. Тоді замовник оцінював роботи у 189,49 мільйона гривень. У процедурі брали участь три компанії, завдяки чому на аукціоні вартість вдалося зменшити приблизно до 167,21 мільйона гривень.

Переможцем стало те саме ТОВ «АРТЕМЗБУД». Договір із підприємством уклали в листопаді 2024 року, а завершити всі роботи планували до кінця 2025 року. На початку лютого 2025 року міська влада повідомляла про початок будівельних робіт і підготовку території. Проте визначений строк минув, а дитячий садок не був готовий до експлуатації.

Паралельно змінювалася і загальна оцінка проєкту. Спочатку кошторис становив понад 203 мільйони гривень, а після коригування експертного звіту від 22 грудня 2025 року загальна кошторисна вартість зросла до 232,32 мільйона гривень. Із цієї суми приблизно 156,77 мільйона гривень припадало на будівельні роботи, 19,83 мільйона — на обладнання, меблі та інвентар, а 55,72 мільйона гривень становили інші витрати.

У документах зазначалося, що до кінця 2025 року на об’єкті вже виконали робіт і понесли витрат приблизно на 28,3 мільйона гривень. Безпосередньо будівельні роботи оцінювалися у 21,16 мільйона. Однак замість завершення об’єкта в межах попереднього договору місто знову вийшло на ринок із новою процедурою. Громаді мають пояснити, чому перший контракт не забезпечив реалізацію проєкту, які саме роботи залишилися невиконаними та як визначили нову вартість.

Особливої уваги потребує різниця між попередньою та новою закупівлею. У першому тендері компанії конкурували між собою, а в новій процедурі фактично залишився один претендент. За очікуваної вартості 140,35 мільйона гривень різниця між нею та пропозицією учасника становила близько 100 тисяч гривень, або приблизно 0,07 відсотка. Це означає, що реального цінового змагання майже не відбулося.

Що відомо про «АРТЕМЗБУД» і згадки у провадженні ДБР

ТОВ «АРТЕМЗБУД» зареєстрували 1 листопада 2018 року в Черкасах. Основний вид діяльності підприємства — будівництво житлових і нежитлових будівель. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником компанії є Артем Науменко, якому належить 100 відсотків підприємства. Статутний капітал товариства становить 30 тисяч гривень.

Підприємство також має частки в інших юридичних особах. Зокрема, йому належить 50 відсотків консорціуму «Енергетик» і 25 відсотків консорціуму «Енергогруп Україна». У різних закупівлях назва компанії згадувалася у зв’язку із запитаннями до вартості будівельних матеріалів, розрахунків у кошторисах та дотримання конкурентних процедур.

Окремо увагу привертає кримінальне провадження, яке свого часу розслідувало Державне бюро розслідувань. В ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2019 року йшлося про можливе заволодіння бюджетними коштами під час закупівель для військової частини Національної гвардії. Серед підприємств, згаданих у матеріалах, було і ТОВ «АРТЕМЗБУД».

За даними судового документа, компанія мала договори загальною вартістю близько 853 тисяч гривень. Слідство перевіряло версію щодо можливих ознак фіктивності окремих підприємств, недостатності матеріальних ресурсів, маніпуляцій із номенклатурою та оформлення господарських операцій без підтвердженого руху товарів.

Водночас сама згадка підприємства в ухвалі або матеріалах кримінального провадження не доводить його вини. Так само це не означає автоматичного зв’язку між старим розслідуванням і нинішньою закупівлею дитсадка. Остаточні висновки щодо відповідальності можуть ґрунтуватися лише на належних доказах та рішеннях суду. Саме тому коректніше говорити не про доведену змову, а про обставини, які потребують перевірки.

У наступні роки щодо підрядника також виникали питання під час виконання інших договорів. Зокрема, аналізувалися закупівлі Національної гвардії приблизно на 7,4 та 55,96 мільйона гривень. Увагу привертали ціни на бетон, арматуру, утеплювач та інші матеріали. За оцінками окремих аналітиків, різниця з ринковими пропозиціями могла становити кілька мільйонів гривень. Один із договорів згодом розірвали.

Питання до кошторисів виникали і щодо будівництва центру екстреної медичної допомоги в Черкасах, а також реконструкції об’єкта Київського інституту Національної гвардії. В окремих випадках договори укладалися після участі лише одного претендента. Такі обставини самі по собі не свідчать про порушення, однак посилюють потребу у відкритій перевірці цін, обсягів і фактично виконаних робіт.

Ще один епізод стосувався ремонту школи у Теофіполі. Під час моніторингу Державна аудиторська служба виявила порушення, пов’язані, зокрема, із питаннями локалізації та невідповідностями у документах щодо вартості матеріалів. Селищна рада оскаржувала висновок аудиторів, але в березні 2026 року суд відмовив у задоволенні позову та визнав позицію Держаудитслужби правомірною й обґрунтованою.

Чи обґрунтовані ціни у кошторисі дитсадка

Ще один блок запитань стосується вартості матеріалів, закладених у документацію будівництва. У деяких позиціях кошторисні ціни помітно відрізняються від доступних ринкових пропозицій. Наприклад, природний пісок передбачили за ціною 925,37 гривні за кубометр. За обсягу понад 4 800 кубометрів загальна вартість цієї позиції становить приблизно 4,44 мільйона гривень.

Якщо для орієнтовного порівняння використати ціну близько 290 гривень за тонну та насипну густину приблизно 1,6 тонни на кубометр, вартість кубометра становитиме близько 464 гривень. За такого розрахунку весь обсяг коштував би приблизно 2,23 мільйона гривень, а розрахункова різниця могла б сягати 2,21 мільйона гривень.

Однак цей розрахунок не можна автоматично вважати доведенням переплати. На кінцеву вартість впливають відстань доставки, характеристики піску, умови навантаження та розвантаження, обсяги замовлення, податки й інші витрати. Саме тому замовник повинен пояснити, які складові включені до ціни та чому вона відрізняється від пропозицій на ринку.

Схожа ситуація спостерігається з бетонними сумішами. Бетон марки М100 у кошторисі заклали за ціною понад 5 тисяч гривень за кубометр, тоді як порівнювана ринкова пропозиція становила близько 2,54 тисячі. За окремими обсягами можливий ціновий розрив оцінювали приблизно у 386 тисяч гривень. Для бетону М200 різниця могла становити близько 736 тисяч гривень, а для М250 — ще близько 579 тисяч гривень.

У сумі за кількома позиціями бетону потенційна різниця наближалася до 1,7 мільйона гривень. Щодо асфальтобетонних сумішей, у кошторисі фігурувала ціна понад 8 тисяч гривень за тонну, тоді як порівнювані пропозиції перебували в діапазоні від 4,17 до 4,38 тисячі гривень. За обсягу майже 330 тонн можливий розрив оцінювали приблизно у 1,26 мільйона гривень.

Запитання виникають і щодо керамічної плитки. Для підлоги передбачили понад 2 200 квадратних метрів за ціною майже 997 гривень за квадратний метр, а для стін — близько 1 190 квадратних метрів за ціною понад 1 084 гривні. Якщо порівнювати ці показники з пропозицією приблизно 619 гривень за квадратний метр, розрахункова різниця за двома позиціями може становити близько 1,39 мільйона гривень.

Для остаточних висновків потрібна незалежна перевірка. Вона має врахувати не лише ціну самого матеріалу, а й доставку, сертифікацію, технічні вимоги, гарантійні зобов’язання, сезонність та інші умови договору. Проте значні розбіжності з ринком є достатньою підставою для детального фінансового й технічного контролю.

Історія дитсадка у мікрорайоні Піщаний демонструє одразу кілька проблем: незавершення робіт у межах первинного строку, зростання загальної кошторисної вартості, повторний тендер та майже повну відсутність конкуренції. Додаткового роз’яснення потребують обсяги вже виконаних робіт, стан об’єкта, причини припинення або зміни попереднього договору та підстави для залучення того самого підрядника.

Громада Білої Церкви має право отримати повну й зрозумілу інформацію про використання коштів, джерела фінансування, фактичний прогрес будівництва та обґрунтування кожної великої кошторисної позиції. Поки жодні порушення не доведені остаточно, говорити про змову як про встановлений факт передчасно. Але поєднання безконкурентної закупівлі, попередніх запитань до підрядника та різниці між кошторисними й ринковими цінами вимагає посиленого контролю, щоб соціально важливий об’єкт не став черговим довгобудом із постійним подорожчанням.