Атаки на танкери в Ормузі досягли рекорду від початку війни з Іраном

Ормузька протока знову опинилася в центрі уваги міжнародної спільноти через різке зростання кількості небезпечних інцидентів із танкерами. За останній тиждень у цьому районі зафіксували рекордну від початку війни з Іраном кількість атак, спроб атак і дій, спрямованих на ускладнення руху торговельних суден. Загострення відбулося в період активного експорту нафти та скрапленого газу з держав Перської затоки, коли через стратегічний морський маршрут проходить особливо багато танкерів.

За попередніми оцінками представників морської безпеки, у період із 28 вересня до 5 жовтня поблизу Ормузької протоки сталося щонайменше 12 інцидентів із танкерами, які перевозили нафту та скраплений природний газ. Цей показник став найвищим за один тиждень від 28 лютого — дати початку війни США з Іраном. Таким чином, небезпека для суден не лише зберігається, а й набуває системного характеру.

Водночас Міжнародна морська організація повідомила про дев’ять підтверджених інцидентів із суднами за той самий період. Розбіжність між цими даними може пояснюватися різними підходами до збору інформації. Оперативні центри морської безпеки враховують повідомлення, які ще перевіряються, тоді як міжнародні структури зазвичай включають до офіційної статистики лише ті випадки, обставини яких підтверджені кількома джерелами.

Чому Ормузька протока стала небезпечнішою

Об’єднаний центр морської інформації, який діє під керівництвом ВМС США, повідомляє про цілу низку дій, що створюють загрозу для цивільного судноплавства. Серед них — прольоти безпілотників над торговельними кораблями, спостереження за маршрутами, спроби встановити зв’язок з екіпажами та вимоги змінити курс або надати додаткові відомості про судно.

Такі дії не завжди завершуються прямим ударом, однак вони змушують капітанів і судновласників діяти в умовах постійної невизначеності. Екіпаж має одночасно стежити за навігацією, аналізувати сигнали з берега, реагувати на попередження та бути готовим до евакуації або аварійних робіт. Навіть короткочасна спроба зупинки танкера може призвести до затримки поставок і значного збільшення витрат.

Ормузька протока є вузькою водною артерією між узбережжям Ірану та державами Аравійського півострова. Через неї проходять значні обсяги світового експорту нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу. Для багатьох виробників Перської затоки цей маршрут фактично є основним шляхом до міжнародних ринків, тому будь-яке обмеження судноплавства одразу створює ризики для енергетичної торгівлі.

Небезпека для танкерів може виникати на різних етапах проходження протоки. Судно здатне стати об’єктом спостереження, радіотиску, спроби примусової перевірки або атаки з повітря. Застосування безпілотників додатково ускладнює роботу служб безпеки, оскільки невеликі літальні апарати можуть з’являтися раптово та діяти на низькій висоті.

До останнього загострення найбільшу кількість подібних подій за один тиждень фіксували в період, що розпочався 13 липня. Тоді було зареєстровано вісім інцидентів. Новий показник у 12 атак і спроб атак свідчить про суттєве погіршення ситуації та збільшення тиску на міжнародне судноплавство.

Удари по танкерах створюють загрозу для екіпажів

Одним із найсерйозніших випадків стало ураження нафтового танкера On Peace, який ходить під прапором Панами. За даними Міністерства закордонних справ Індії, під час проходження судна через Ормузьку протоку постраждали 12 членів екіпажу. Причиною називають влучання невідомого снаряда.

Інцидент із On Peace продемонстрував, що наслідки атак не обмежуються пошкодженням майна чи зривом графіків перевезень. Найбільший ризик несуть люди, які перебувають на борту. Моряки працюють у замкнутому просторі, де будь-яке загоряння, вибух або пробоїна можуть дуже швидко перетворитися на масштабну аварію.

Особливо небезпечними є удари по танкерах, що перевозять легкозаймисті вантажі. Після пошкодження паливних систем або корпусу на судні може виникнути пожежа, витік нафтопродуктів чи загроза вибуху. У таких умовах екіпаж повинен за лічені хвилини визначити характер пошкоджень, локалізувати займання, перевірити герметичність відсіків і не допустити втрати керованості кораблем.

Також повідомлялося про атаку на інший танкер, після якої на борту спалахнула пожежа. Навіть якщо вогонь вдається загасити, судно зазвичай не може одразу продовжити рейс. Його направляють до безпечної зони або порту для огляду, ремонту та перевірки систем навігації. Це спричиняє затримки, зміну графіків доставки та додаткове навантаження на портову інфраструктуру.

Пошкодження танкера може мати й екологічні наслідки. У разі витоку нафти забруднення поширюється морськими течіями, загрожуючи рибальству, прибережним екосистемам і роботі портів. Якщо аварія відбувається поблизу вузької ділянки протоки, проведення рятувальних і ремонтних робіт може додатково ускладнити рух інших суден.

Морські компанії через це посилюють інструктаж екіпажів, переглядають порядок проходження небезпечних районів і готують додаткові сценарії реагування. Частина операторів може збільшувати кількість охоронних заходів, змінювати час проходження протоки або координувати рух із міжнародними силами, які стежать за безпекою судноплавства.

Наслідки для експорту нафти та світового ринку

Зростання кількості атак відбувається на тлі спроб країн Перської затоки наростити постачання енергоносіїв. За оцінками представників судноплавної галузі, приблизно впродовж половини вересня обсяги експорту нафти з регіону були вищими за довоєнний рівень. Однак нестабільність у Ормузькій протоці ставить під сумнів можливість збереження таких темпів.

Транспортні компанії змушені враховувати підвищені ризики для екіпажів, можливі затримки, додаткове страхування та витрати на безпековий супровід. Зростає також вартість фрахту, адже судновласники намагаються компенсувати потенційні збитки від простою, пошкодження корабля або необхідності змінювати маршрут.

Частина перевізників може відкласти вихід танкерів або скоротити кількість рейсів через небезпечну ділянку. Інші оператори розглядатимуть альтернативні маршрути, але вони часто виявляються довшими та дорожчими. Для великих суден вибір іншого шляху залежить від глибини води, технічних можливостей портів, доступності палива та спроможності приймати танкери значного тоннажу.

Навіть без повного блокування Ормузької протоки атаки здатні вплинути на світові ціни на нафту і газ. Ринок реагує не лише на фактичне скорочення експорту, а й на очікування майбутніх перебоїв. Страхові компанії підвищують тарифи, трейдери закладають у контракти додаткові ризики, а покупці намагаються заздалегідь сформувати запаси енергоносіїв.

Для держав Перської затоки безпека протоки має критичне значення. Через цей маршрут проходять поставки, від яких залежать бюджетні доходи, робота нафтогазової промисловості та стабільність міжнародних ланцюгів постачання. Тривале зростання кількості атак може призвести до затримок експорту, подорожчання перевезень і скорочення інвестицій у нові торговельні маршрути.

Водночас остаточні масштаби загрози поки складно оцінити. Частина судновласників не одразу розголошує інформацію про інциденти, побоюючись репутаційних та страхових наслідків. Інші повідомлення потребують перевірки, тому офіційна статистика за тиждень може змінитися після уточнення обставин.

Попри це, вже наявні дані свідчать про помітне погіршення безпекової ситуації в Ормузькій протоці. Рекордна кількість атак і спроб перешкоджання руху створює ризики для танкерів, їхніх екіпажів та стабільності глобального енергетичного ринку. Якщо тенденція збережеться, міжнародним перевізникам доведеться працювати в умовах вищих витрат, складнішої логістики та постійної загрози нових атак.