Більшість українців не вважає, що на нинішньому етапі війни одна зі сторін має очевидну перевагу. За результатами соціологічного опитування, 62% громадян заявили, що наразі не бачать переможця у протистоянні між Україною та росією. Водночас 26% респондентів вважають, що перевага залишається на боці України, а 6% оцінюють ситуацію як таку, що свідчить про успіх росії.
Дані дослідження демонструють складне й неоднозначне сприйняття українцями перебігу війни, ситуації на фронті та можливих сценаріїв її завершення. Для значної частини суспільства нинішній етап протистояння не виглядає як однозначна перемога або поразка однієї зі сторін. Громадяни враховують тривалість бойових дій, відсутність остаточного перелому, високу ціну війни та невизначеність щодо подальшого розвитку подій.
Водночас результати опитування свідчать, що оцінка воєнної ситуації безпосередньо пов’язана з питаннями переговорів, умов припинення бойових дій, територіальних поступок і майбутніх гарантій безпеки. Українці не просто відповідають на запитання про можливого переможця, а й намагаються визначити, яким може бути прийнятний і безпечний шлях до завершення війни.
Як українці оцінюють перебіг війни
Абсолютна більшість опитаних не бачить очевидного переможця у війні. Така позиція може свідчити про усвідомлення складності нинішнього протистояння та відсутності швидкого рішення. Для багатьох громадян війна залишається виснажливим і тривалим процесом, у якому ситуація може змінюватися залежно від подій на фронті, рівня міжнародної підтримки, постачання озброєння та здатності сторін зберігати свої ресурси.
Про перевагу України заявили 26% учасників дослідження. Цей показник помітно перевищує частку тих, хто вважає, що успіху досягає росія. Лише 6% респондентів бачать перевагу російської сторони. Отже, навіть за відсутності переконання в остаточній перемозі значно більше українців позитивно оцінюють позиції власної держави, ніж вважають успішними дії противника.
Ще частина опитаних не змогла або не захотіла дати однозначну оцінку ситуації. Це може бути пов’язано з тим, що поняття перемоги громадяни розуміють по-різному. Для одних перемогою є повне звільнення окупованих територій і відновлення міжнародно визнаних кордонів. Для інших важливими результатами можуть бути збереження незалежності, посилення армії, гарантії безпеки та недопущення нової агресії.
Окремий блок дослідження стосувався можливого припинення бойових дій. Пошук компромісу під час переговорів підтримують 57% опитаних. Водночас 13% респондентів вважають, що боротьбу необхідно продовжувати до повернення до лінії контролю, яка існувала станом на 23 лютого 2022 року. Ще 21% виступає за продовження бойових дій до повернення територій Донбасу та Криму.
Ці показники свідчать, що українське суспільство не має єдиної позиції щодо моменту, коли війну можна буде завершити. Частина громадян готова розглядати дипломатичний шлях уже за нинішніх умов, тоді як інші пов’язують припинення бойових дій із досягненням конкретних військових і політичних цілей. Для багатьох принципове значення має не лише сам факт завершення активної фази, а й те, якою буде ціна домовленостей.
Які умови миру підтримують громадяни
Найпоширенішим варіантом завершення війни опитані назвали пошук компромісу за участю інших держав у переговорному процесі. Такий підхід підтримують 57% респондентів. Ще 26% вважають можливим шляхом до миру прямі переговори між Україною та росією.
Підтримка переговорів не означає готовності погодитися на будь-які умови. Для українців важливими залишаються гарантії безпеки, міжнародна підтримка, спроможність Сил оборони та реальні механізми запобігання повторенню масштабної агресії. Саме тому можливі домовленості громадяни оцінюють не тільки з погляду припинення обстрілів і бойових дій, а й з огляду на довгострокову безпеку держави.
Питання територіальних поступок також залишається одним із найбільш чутливих. Проти таких поступок заради довготривалого миру виступають 35% опитаних. Водночас 56% допускають подібний варіант за умови отримання надійних гарантій безпеки від США та європейських партнерів.
На думку прихильників такого підходу, гарантії мають бути не формальними заявами, а конкретними зобов’язаннями. Йдеться, зокрема, про фінансування Сил оборони України, постачання необхідного озброєння, підтримку оборонної промисловості та допомогу в разі виникнення нової загрози. Таким чином, можливість компромісу значна частина громадян пов’язує з посиленням захисту України після укладення потенційної мирної угоди.
Ще 3% учасників опитування готові погодитися на територіальні поступки без попередніх умов. Не визначилися зі своєю позицією 6% респондентів. У підсумку абсолютна більшість опитаних або відкидає поступки, або допускає їх лише за наявності чітких гарантій і масштабної міжнародної підтримки.
Якщо територіальні поступки стануть обов’язковою умовою мирної угоди, 68% українців вважають, що остаточне рішення має ухвалювати народ на всеукраїнському референдумі. На думку 17% опитаних, відповідальність за таке рішення повинен взяти на себе президент. Ще 9% вважають, що рішення має ухвалити Верховна Рада.
Висока підтримка референдуму свідчить про бажання громадян брати безпосередню участь у визначенні доленосних рішень. Питання територій, суверенітету та умов завершення війни українці сприймають як такі, що не можуть бути вирішені без широкого суспільного обговорення. Водночас конкретна форма ухвалення рішення залежатиме від змісту потенційних домовленостей і правових умов їх реалізації.
Методика проведення опитування
Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» у період із 3 до 5 жовтня 2026 року. Опитування здійснювали методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера, який позначають абревіатурою CATI. Участь у дослідженні взяли 1000 громадян України віком від 18 років.
Респондентів добирали за випадковою вибіркою мобільних номерів. До опитування залучали мешканців усіх областей України, за винятком тимчасово окупованих територій, а також районів, де на момент проведення дослідження був відсутній український мобільний зв’язок.
Результати опитування зважили відповідно до актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка є репрезентативною за віком, статтю та типом поселення. Заявлена похибка не перевищує 3,1 відсоткового пункту, а довірча ймовірність становить 95%.
Показники дослідження демонструють, що українське суспільство одночасно зберігає готовність протистояти агресії та виявляє інтерес до дипломатичних способів завершення війни. Ці позиції не обов’язково суперечать одна одній. Багато громадян можуть підтримувати переговори, але водночас наполягати на зміцненні оборони, збереженні міжнародної підтримки та недопущенні угоди, яка створить передумови для нового нападу.
Для українців важливе значення має зміст майбутніх домовленостей. Саме тому готовність розглядати компроміс залежить від гарантій безпеки, позиції міжнародних партнерів, можливостей Сил оборони та перспективи відновлення справедливого миру. Просте припинення вогню без механізмів контролю і захисту може сприйматися як тимчасова пауза, а не як завершення війни.
Отже, 62% українців наразі не бачать переможця у війні. Водночас громадська думка залишається неоднорідною: одні громадяни виступають за продовження боротьби до досягнення визначених цілей, інші підтримують переговори та можливий компроміс за умови міжнародних гарантій. Остаточне ставлення суспільства до потенційної мирної угоди значною мірою залежатиме від її умов, рівня безпеки для України та здатності партнерів виконувати взяті на себе зобов’язання.
Південна Корея відкликає посла з України через суперечку щодо полонених КНДР