Ризький міський суд у Латвії засудив прокремлівську активістку Поліну Камльову до шести років позбавлення волі. Слідство та суд дійшли висновку, що вона передала гроші, які могли бути використані для придбання засобів придушення сигналів безпілотників для російських військових. Йдеться про переказ на суму лише 43 євро, однак суд врахував не розмір коштів, а їхнє можливе призначення та зв’язок із забезпеченням армії держави-агресора.
Окрім основного покарання, суд призначив Камльовій три роки пробаційного нагляду після звільнення. Такий нагляд передбачає виконання визначених обов’язків і контроль з боку компетентних органів. Рішення стало черговим прикладом того, як у Латвії оцінюють фінансові операції, пов’язані з підтримкою російської військової діяльності проти України.
Переказ 43 євро пов’язали з допомогою російським військовим
За матеріалами кримінального провадження, Поліна Камльова брала участь у передачі коштів через посередницю, яка перебувала в Білорусі. Гроші планували спрямувати на придбання обладнання для боротьби з безпілотниками. Латвійська Служба державної безпеки розцінила таку операцію як елемент схеми підтримки російських військ, що беруть участь у війні проти України.
Обладнання для придушення сигналів безпілотників може блокувати зв’язок між дроном та оператором, створювати перешкоди для навігації й знижувати ефективність використання безпілотних апаратів. Такі системи широко застосовують у зоні бойових дій, тому їх передача військовим має безпосереднє практичне значення. Саме цей фактор, за версією обвинувачення, перетворив невелику приватну виплату на потенційний внесок у забезпечення армії.
Під час розгляду справи прокурор просив призначити активістці вісім років ув’язнення. Суд зупинився на покаранні у вигляді шести років позбавлення волі, проте визнав доведеним факт її участі у передачі коштів. Латвійське законодавство дозволяє суворо карати фінансування збройного конфлікту, якщо гроші можуть бути використані для підтримки бойових дій, військових підрозділів або матеріального забезпечення армії.
Камльова не погоджувалася з обвинуваченнями та заперечувала намір підтримувати війну росії проти України. У своєму останньому слові вона назвала свій вчинок помилкою і заявила, що не хотіла сприяти бойовим діям. Її виступ тривав близько 40 хвилин. Водночас суд врахував обставини переказу, спосіб його здійснення та ймовірне призначення грошей, після чого дійшов висновку про наявність складу злочину.
Вирок оголосили за дистанційної участі засудженої
На момент оголошення рішення Поліна Камльова перебувала під вартою. До засідання Ризького міського суду вона долучилася дистанційно з місця ув’язнення. Для учасниці процесу забезпечили переклад, щоб вона могла розуміти зміст судового рішення та перебіг розгляду справи.
Під час засідання головуючий суддя кілька разів закликав присутніх дотримуватися порядку. Зауваження стосувалися розмов у залі та мобільного телефону, який залишили увімкненим. Ці епізоди не вплинули на вирок, однак суд наголосив на необхідності належної поведінки під час слухання резонансної кримінальної справи.
Призначене покарання має дві складові. Першою є шість років позбавлення волі. Після відбуття основного строку засуджена повинна перебувати під пробаційним наглядом упродовж трьох років. У цей період на неї можуть покладатися обов’язки, передбачені латвійським законодавством, зокрема необхідність взаємодії з органами пробації та дотримання встановлених судом обмежень.
Застосування пробаційного нагляду після ув’язнення має на меті контролювати поведінку людини після звільнення та зменшити ризик повторних правопорушень. Конкретні вимоги визначаються з урахуванням вироку й обставин справи. У випадку Камльової додатковий нагляд став частиною покарання за дії, які суд пов’язав із підтримкою військової інфраструктури росії.
Латвія посилює контроль за фінансуванням російської армії
Латвійське законодавство передбачає до десяти років позбавлення волі за фінансування збройного конфлікту. Крім того, суд може призначити пробаційний нагляд строком до трьох років. Такі норми застосовують з урахуванням безпекової ситуації в регіоні, адже Латвія межує з росією та Білоруссю і розглядає війну проти України як безпосередній виклик для європейської безпеки.
Справа Поліни Камльової демонструє, що під час правової оцінки фінансової операції вирішальним може бути не розмір переказу, а його мета. Слідство аналізує, кому призначалися гроші, через кого вони передавалися, яке обладнання планували придбати та чи могло воно бути використане російськими військовими. У такому контексті навіть 43 євро можуть розглядатися як частина ширшого механізму матеріальної підтримки армії.
Особливу увагу латвійські правоохоронці приділяють переказам через посередників та іноземні території. Використання третіх осіб або рахунків за межами країни не усуває відповідальності, якщо вдається встановити кінцеву мету операції. Навпаки, такі обставини можуть розглядатися як спроба приховати напрямок руху коштів і справжнього отримувача.
Латвійська прокуратура також розслідувала справи, у яких громадян країни підозрювали у співпраці з російськими спецслужбами або виконанні завдань, що могли завдати шкоди державній безпеці. На тлі повномасштабної війни росії проти України будь-які контакти з російськими структурами, пов’язані з фінансуванням, збором інформації чи матеріальною допомогою, перевіряють особливо ретельно.
Вирок у справі Камльової фактично є попередженням для тих, хто намагається підтримувати російську армію через невеликі пожертви, посередників або закордонні канали. Латвійські органи безпеки наголошують, що відповідальність може настати навіть за мінімальну суму, якщо буде доведено її зв’язок із військовими потребами. Судове рішення також підкреслює, що виправдання про необізнаність або помилковість дій не обов’язково звільняють від відповідальності, коли обставини переказу свідчать про його конкретне призначення.
Протести студентів у Бельгії: затримали 107 учасників