Удари РФ по портах України можуть зіпсувати третину врожаю — МЗС Німеччини

Російські атаки на українські порти створюють загрозу для роботи експортної інфраструктури, збереження аграрної продукції та стабільності світового продовольчого ринку. Через удари по портових об’єктах зерно може затримуватися на складах і терміналах, а логістичні ланцюги — працювати з перебоями. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що внаслідок таких дій під ризиком може опинитися близько третини українського врожаю.

Про це німецький урядовець повідомив під час відкриття 8-ї Німецько-української конференції муніципальних партнерств у Берліні. За його словами, удари по портовій інфраструктурі мають системний характер і безпосередньо впливають на можливості України експортувати зерно. Продукція, яка мала вирушити до іноземних покупців, змушена залишатися в портах або переміщуватися складнішими та дорожчими маршрутами.

Як атаки на порти впливають на український урожай

Україна залишається одним із важливих постачальників зернових, олійних культур та іншої аграрної продукції на міжнародні ринки. Значна частина експорту проходить через морські порти, оскільки саме вони дають змогу транспортувати великі партії вантажів за відносно короткий час. У роботі цього механізму задіяні елеватори, залізничні колії, автомобільні термінали, склади, перевантажувальні комплекси та інші об’єкти.

Пошкодження будь-якої з цих ланок одразу позначається на всій системі. Якщо портові термінали не можуть приймати або відвантажувати зерно, аграрії втрачають можливість швидко звільнити складські приміщення для нової продукції. Затримки особливо небезпечні у періоди активного збору врожаю, коли обсяги зерна щодня зростають, а доступні потужності для зберігання швидко заповнюються.

Тривале зберігання зерна в неналежних умовах може призвести до погіршення його якості. Перебої з електропостачанням, пошкодження силосів, нестача вентиляції, вологість або неможливість провести необхідну обробку підвищують ризик псування продукції. Навіть якщо зерно не буде повністю знищене, воно може втратити частину споживчих властивостей і продаватися дешевше.

Для українських виробників це означає не лише втрату очікуваного доходу. Експортна виручка потрібна аграріям для закупівлі пального, насіння, добрив, засобів захисту рослин і запчастин для сільськогосподарської техніки. Від доступу до коштів також залежить підготовка наступної посівної кампанії, виплата заробітних плат працівникам та підтримка роботи фермерських господарств.

Обмеження морського експорту змушують перевізників використовувати альтернативні сухопутні маршрути. Вони можуть частково компенсувати втрати, але не здатні повністю замінити порти за обсягами. До того ж транспортування залізницею або автомобілями потребує більше часу, залежить від пропускної здатності прикордонних переходів і збільшує кінцеву собівартість українського зерна.

Чому проблеми з українським зерном стосуються всього світу

Наслідки атак на українські порти не обмежуються територією країни. Світові покупці розраховують на стабільні поставки зернових, а будь-яке скорочення експорту може вплинути на ціни та доступність продовольства. Особливо чутливими до таких змін є держави, які значною мірою залежать від імпорту пшениці, кукурудзи та інших культур.

Йоганн Вадефуль попередив, що подальші перебої з постачанням можуть посилити гуманітарні проблеми в регіонах, які вже потерпають від збройних конфліктів, посухи або економічної нестабільності. Для малозабезпечених країн навіть незначне зростання вартості зерна може мати серйозні наслідки. Ціна продовольства безпосередньо впливає на витрати родин, роботу соціальних програм і можливості урядів забезпечувати населення базовими продуктами.

Зменшення доступу до зерна здатне спричинити подорожчання борошна, хліба, круп та кормів для тварин. Згодом це може позначитися на вартості м’яса, молока та інших продуктів. Якщо ситуація триватиме довго, країни-імпортери будуть змушені шукати нових постачальників, укладати дорожчі контракти або скорочувати споживання.

Продовольча безпека є складовою міжнародної стабільності. Коли люди втрачають доступ до доступної їжі, зростає соціальна напруга, посилюється бідність і збільшується ризик масового переміщення населення. Саме тому захист українського аграрного експорту має не лише економічне, а й гуманітарне та безпекове значення.

Німецький міністр також пов’язав удари по українських портах із ширшою спробою дестабілізувати міжнародні ланцюги постачання. Портова інфраструктура є цивільною та має критичне значення для експорту, тому її руйнування впливає на партнерів України, іноземних покупців і мільйони споживачів у різних частинах світу.

Які рішення можуть допомогти відновити експорт

Для зменшення ризиків потрібен комплекс заходів, який передбачає захист портів, посилення протиповітряної оборони, відновлення пошкоджених терміналів і забезпечення безпеки цивільного судноплавства. Важливу роль відіграють також резервні складські потужності, швидке розмінування логістичних зон та створення умов для безперебійної роботи транспортних компаній.

Партнери України продовжують обговорювати дипломатичні механізми, які могли б гарантувати стабільне функціонування чорноморських маршрутів. Серед можливих напрямів — міжнародні домовленості щодо безпеки суден, посилення контролю за дотриманням гарантій та пошук способів мінімізувати ризики для портових міст. Однак будь-які домовленості потребують реальних механізмів виконання, адже формальних заяв недостатньо для захисту інфраструктури від нових ударів.

Паралельно Україна розширює можливості експорту через сухопутні переходи та річкові порти. Такі маршрути дають змогу підтримувати постачання навіть у періоди загострення ситуації на морі. Водночас їхня пропускна спроможність обмежена, а додаткові перевантаження збільшують витрати та подовжують шлях продукції до кінцевого покупця.

Для європейських держав важливо узгоджувати роботу транспортних коридорів, інвестувати в прикордонну інфраструктуру та забезпечувати прозорий рух аграрних вантажів. Це допоможе зменшити навантаження на окремі напрямки й дозволить українським виробникам швидше доставляти зерно на міжнародні ринки.

Відновлення експорту має вирішальне значення для української економіки. Аграрний сектор забезпечує роботою мільйони людей, підтримує місцеві громади та формує значну частину валютних надходжень. Якщо зерно не продаватиметься вчасно, держава та бізнес зіткнуться зі зростанням витрат на зберігання, падінням доходів і новими проблемами під час підготовки майбутнього врожаю.

Заява глави МЗС Німеччини демонструє масштаб загрози, яку створюють російські удари по українських портах. Під ризиком перебувають не лише складські запаси, експортні контракти та доходи аграріїв, а й стабільність продовольчих ринків у багатьох країнах. Якщо портова інфраструктура продовжить працювати з перебоями, світ може зіткнутися з подорожчанням зерна, посиленням гуманітарних криз і новими економічними втратами для України.