У Києві через суд хочуть передати державі самочинно збудований готель

Оболонська окружна прокуратура Києва звернулася до суду, щоб повернути державі право власності на триповерховий об’єкт, який фактично використовують як готельний комплекс. Споруда розташована на земельній ділянці державної власності в Оболонському районі столиці, а її загальна площа, за матеріалами справи, перевищує 520 квадратних метрів.

Позов подано до Оболонського районного суду Києва в інтересах держави, яку представляє Головне управління Держгеокадастру у Києві та Київській області. Прокуратура просить визнати за державою право власності на спірну нерухомість, а також скасувати реєстраційні рішення, завдяки яким будівля опинилася у власності приватної компанії та кількох фізичних осіб.

Суть спору полягає не лише у визначенні законного власника комплексу. Суд має з’ясувати, на яких підставах споруду звели на державній землі, чи відповідало будівництво цільовому призначенню ділянки та чи були законними подальші операції з нерухомістю. За версією прокуратури, об’єкт могли створити шляхом поступової зміни характеристик раніше зареєстрованої невеликої будівлі.

Земельна ділянка, на якій розташований комплекс, перебуває у державній власності та надана у постійне користування державному підприємству. Її цільове призначення пов’язане із сільськогосподарським використанням. Водночас на території з’явилася капітальна триповерхова споруда, яку використовують для проживання та обслуговування гостей.

Історія появи спірної будівлі

Як зазначають у прокуратурі, спочатку на земельній ділянці був зареєстрований гараж площею близько 40 квадратних метрів. Згодом до реєстраційних документів внесли зміни, унаслідок яких площа об’єкта зросла приблизно до 540 квадратних метрів. Після цього нерухомість почали оформлювати вже як окрему нежитлову будівлю площею 490,8 квадратного метра.

У процесі зміни даних споруді також присвоїли нову адресу. Таким чином, за твердженням правоохоронців, невеликий гараж фактично перетворився на самостійний багатофункціональний об’єкт. Надалі його характеристики та юридичний статус змінювалися, що могло створити видимість законного існування нового комплексу.

Після оформлення будівлю кілька разів відчужували. Вона переходила від одних власників до інших, а пізніше була внесена до статутного капіталу товариства. Прокуратура вважає, що така послідовність операцій могла ускладнити повернення нерухомості державі та створити додаткові перешкоди для виконання судових рішень.

За загальними правилами самочинним вважається будівництво, здійснене без належного права на виконання робіт, без затвердженого проєкту або на земельній ділянці, яка не була відведена для відповідної мети. Сам факт внесення відомостей до Державного реєстру речових прав не підтверджує автоматично законність спорудження об’єкта. Вирішальне значення мають документи на землю, дозвільна документація та відповідність будівництва містобудівним вимогам.

У цьому випадку прокуратура звертає увагу на можливе порушення одразу кількох вимог законодавства. Йдеться про використання державної землі не за цільовим призначенням, відсутність законних підстав для спорудження готельного комплексу та реєстрацію прав на об’єкт, який міг виникнути внаслідок незаконної реконструкції або збільшення площі первісної будівлі.

Раніше суд зобов’язував знести об’єкт

Окремою обставиною справи є те, що раніше суд уже розглядав питання щодо спірної споруди. За інформацією прокуратури, було ухвалено рішення про її знесення. Однак це рішення, як стверджують правоохоронці, належним чином не виконали.

Після ухвалення рішення про демонтаж будівлі з нею продовжували проводити реєстраційні операції. Змінювалися відомості про об’єкт, його площу та правовий статус, а майно передавали новим власникам. У подальшому включення комплексу до статутного капіталу товариства могло ще більше ускладнити виконання рішення про знесення.

Прокуратура вважає, що такі дії могли бути спрямовані на створення формальних перешкод для повернення державної землі та припинення незаконного користування нею. Саме тому в новому позові обрано спосіб захисту, який передбачає не лише припинення приватних прав на будівлю, а й визнання права власності за державою.

Позовні вимоги включають скасування рішень про державну реєстрацію прав приватної компанії та фізичних осіб. У разі задоволення позову відповідні записи можуть бути вилучені з реєстру. Це дозволить юридично закріпити державне право на спірний об’єкт і припинити подальше відчуження нерухомості.

Для міста та держави подібні справи мають важливе значення. Незаконне будівництво на публічній землі може призводити до фактичного вибуття цінних ділянок із державного користування. Якщо на території, призначеній для інших потреб, з’являється комерційна нерухомість, це може завдати шкоди як власнику землі, так і інтересам громади.

Які питання має встановити суд

Оболонський районний суд Києва відкрив провадження у справі. Під час розгляду суд досліджуватиме документи, що підтверджують право державної власності на землю та право постійного користування нею. Також перевірятимуть історію появи будівлі, законність проведених будівельних робіт і підстави для зміни площі, адреси та технічних характеристик об’єкта.

Серед ключових питань буде наявність у забудовників дозвільних документів. Суд має з’ясувати, чи існували містобудівні умови, затверджений проєкт, дозвіл на виконання будівельних робіт і документи, які дозволяли використовувати земельну ділянку для спорудження готелю або іншого комерційного об’єкта.

Окремо оцінюватимуть законність дій державних реєстраторів. Важливо встановити, чи мали вони достатні підстави для внесення змін до відомостей про нерухомість, оформлення нового об’єкта та реєстрації прав приватних осіб після того, як суд уже ухвалив рішення про знесення споруди.

Судовий розгляд також має показати, чи були добросовісними набувачі майна. Відповідачі матимуть право подати докази, пояснення та заперечення проти позову. Відкриття провадження саме по собі не означає, що всі твердження прокуратури вже визнані доведеними, адже остаточні висновки можуть бути зроблені лише після дослідження матеріалів справи.

Якщо позов задовольнять, держава може отримати юридично підтверджене право на триповерховий комплекс, а приватні реєстраційні записи щодо нього будуть скасовані. Подальше використання споруди залежатиме від її технічного стану, відповідності законодавству та рішення уповноважених органів. Серед можливих варіантів можуть бути приведення об’єкта у відповідність до вимог закону, зміна його використання або виконання попереднього рішення про знесення.

Наразі розгляд справи триває. Остаточна доля готельного комплексу в Києві залежатиме від того, які докази нададуть сторони та які висновки зробить суд щодо законності будівництва, реєстрації майна і використання державної земельної ділянки.