На Андріївському узвозі демонтували пам’ятник Булгакову: що відомо про рішення

На Андріївському узвозі в Києві демонтували пам’ятник письменнику Михайлу Булгакову — про це першою повідомила журналістка Суспільного Катерина Некреча, опублікувавши відео з місця події. Рішення про демонтаж стало результатом тривалих суспільних дискусій, ініціатив громадських організацій і політичних рішень на рівні міської влади.

Пам’ятник, який довгі роки стояв поруч із будівлею Музею Булгакова на одній з найвідоміших історичних вулиць Києва, став знаковим об’єктом для обговорення того, як поєднувати культурну спадщину з новими підходами до публічного простору. Видалення монумента спричинило широкий резонанс у медіа, серед громадських активістів, культурних діячів і мешканців столиці.

Тривалі суперечки довкола пам’ятника

Дискусії навколо монументу Булгакову велися роками. Частина киян та активістів аргументувала необхідність демонтажу як кроку в напрямі очищення публічного простору від символів, пов’язаних з імперським і радянським минулим. У підґрунті цих вимог — прагнення переглянути, які образи та імена повинні займати публічні площі сучасного Києва.

Серед інструментів громадського тиску були електронні петиції, публічні акції та звернення громадських організацій. Зокрема, повідомлялося про випадки протестних дій, у тому числі обливання меморіальної дошки червоною фарбою, що додавало емоційності та наголошувало на глибині конфлікту навколо пам’ятника. Громадська організація «Деколонізація. Україна» зверталася до Українського інституту національної пам’яті з проханням надати роз’яснення щодо доцільності перебування пам’ятника у публічному просторі столиці, підкреслюючи потребу системного підходу до переліку об’єктів, які підлягають перегляду.

Рішення Київради і підготовка до демонтажу

Ще у грудні 2025 року Київрада ухвалила рішення, яке започаткувало процес очищення міського простору від символів російської імперської та радянської політики. Саме на базі цього рішення розглядалися конкретні об’єкти, серед яких опинився і пам’ятник Булгакову. Демонтаж, що відбувся нещодавно, є частиною ширшої політики перегляду та реструктуризації публічних пам’яток у столиці.

У міській аргументації окремі рішення обґрунтовувалися прагненням до впорядкування історичної пам’яті, створення комфортнішого для туристів і мешканців простору, а також необхідністю враховувати сучасні цінності й суспільні очікування. Андріївський узвіз — місце, де тісно поєднуються культурна спадщина, туристичні маршрути та міські трансформації — періодично стає ареною для дискусій про те, як збалансувати інтереси збереження історії та вимоги сучасності.

Підготовка до демонтажу, за інформацією з кількох джерел, включала технічну оцінку стану монумента, погодження з музейними структурами та юридичні процедури, пов’язані з переміщенням культурних об’єктів. Формальною підставою для дій стала підтримка відповідних рішень на рівні місцевої влади, а також публічний запит на перегляд статусу пам’ятки у контексті деколонізаційної політики.

Що далі: збереження культури, комунікація і можливі сценарії

Демонтаж пам’ятника відкриває питання про подальшу долю монументів і пам’ятних місць у місті. Один із можливих сценаріїв — передача демонтованих елементів музеям або спеціальним фондам, де їх зможуть вивчати історики та зберігати для наукових цілей. Інший шлях — організація публічних обговорень і консультацій із громадами, істориками й митцями для вироблення спільних рішень щодо нових маркерів міського простору.

Критично важливо, щоб подібні процеси супроводжувалися прозорою комунікацією з громадськістю, професійною експертизою та повагою до культурної спадщини. Для багатьох киян Андріївський узвіз має велике символічне значення, тому подальші кроки мають враховувати збереження історичного контексту в поєднанні з новими підходами до міського розвитку.

У підсумку, демонтаж пам’ятника Булгакову на Андріївському узвозі став не лише локальною подією, а й частиною ширшої розмови про те, як сучасний Київ осмислює своє минуле і будує публічний простір. Дальші рішення у цій сфері будуть важливими індикаторами того, як місто поєднує пам’ять, культуру і сучасні цінності в умовах трансформації.