Дата публікації Корецький: росія почала масовані удари по енергетичній інфраструктурі
Опубліковано 30.09.26 13:00
Переглядів статті Корецький: росія почала масовані удари по енергетичній інфраструктурі 12

Корецький: росія почала масовані удари по енергетичній інфраструктурі

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

росія розпочала нову хвилю масованих атак на енергетичну інфраструктуру України. У ніч на 30 вересня окупаційні війська застосували ракети та ударні безпілотники, намагаючись одночасно уразити об’єкти генерації, передачі й розподілу електроенергії. Під ударом опинилися Київ, Київська область та низка інших регіонів держави.

Унаслідок обстрілів зафіксовано руйнування і пошкодження енергетичних об’єктів, житлових будинків, підприємств, соціальної інфраструктури та залізничних об’єктів. Частина споживачів залишилася без електропостачання. Аварійні служби та енергетики працюють над оцінкою наслідків атаки, однак початок відновлювальних робіт залежить від безпекової ситуації на місцях.

Про наслідки російського удару повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький. Він зазначив, що від початку літа практично не було жодної доби без спроб російських військ атакувати українську енергетику. За словами посадовця, нинішній обстріл став одним із наймасштабніших і найскладніших за характером від завершення попереднього опалювального сезону.

Масована атака відбулася саме в період підготовки України до осінньо-зимового сезону. росія традиційно посилює удари по критичній інфраструктурі напередодні холодів, прагнучи створити додатковий тиск на державу та цивільне населення. Мета таких дій полягає не лише в пошкодженні окремих електростанцій чи підстанцій, а й у порушенні стабільної роботи всієї енергосистеми.

Які регіони постраждали від обстрілу

Упродовж вечора напередодні та в ніч на 30 вересня під атакою перебували 11 областей України. Ворог використовував комбіновану тактику, одночасно запускаючи ракети різних типів і безпілотні літальні апарати. Це змушувало сили протиповітряної оборони працювати в умовах тривалої та інтенсивної повітряної загрози.

Окрім енергетичних об’єктів, російські удари були спрямовані на цивільні підприємства, житлові квартали, об’єкти транспортної інфраструктури та установи соціальної сфери. Такий характер атаки вкотре свідчить про прагнення окупантів завдати якомога більшої шкоди мирному населенню та життєво важливим системам українських міст.

Станом на момент оприлюднення попередніх даних відомо про 14 постраждалих у різних регіонах. П’ятеро людей загинули, серед них є дитина. Медики надають допомогу пораненим, а рятувальники розбирають завали, гасять пожежі та перевіряють пошкоджені будівлі. Кількість постраждалих і масштаби руйнувань можуть уточнюватися після завершення обстеження територій.

Місцева влада закликає громадян не залишати укриття до завершення повітряної тривоги та не нехтувати повторними попередженнями про небезпеку. Після ракетного чи дронового удару загрозу можуть становити уламки, нерозірвані бойові частини, обірвані дроти та нестійкі конструкції пошкоджених будівель. Самостійно наближатися до таких об’єктів категорично не можна.

За інформацією Міністерства енергетики, на ранок через бойові дії та обстріли частина споживачів була знеструмлена в Києві, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Сумській і Харківській областях. В окремих населених пунктах електроенергія може зникати за аварійними схемами, необхідними для збереження стабільності мережі та запобігання масштабнішим пошкодженням.

Енергетики оцінюють пошкодження та готують ремонт

Після отримання дозволу від військових і рятувальних служб ремонтні бригади розпочнуть аварійно-відновлювальні роботи. Передусім фахівці мають визначити, які елементи мережі пошкоджено, чи існує загроза повторного обстрілу, а також які об’єкти потрібно підключити першочергово. Роботи проводитимуться у взаємодії з військовими адміністраціями, ДСНС та органами місцевого самоврядування.

Пріоритет надаватимуть лікарням, водоканалам, теплопостачальним підприємствам, об’єктам зв’язку, насосним станціям та пунктам допомоги населенню. Відновлення електроживлення на таких об’єктах має критичне значення, оскільки їхня робота необхідна для підтримки міської інфраструктури та надання базових послуг людям.

Тривалість ремонту залежатиме від масштабу руйнувань. Пошкоджені кабельні лінії або окремі елементи обладнання можна відновити відносно швидко. Натомість знищення трансформаторів, підстанцій і високовольтних ліній потребує значно більше часу, спеціальної техніки та резервного обладнання. У деяких випадках енергетикам доводиться тимчасово застосовувати альтернативні схеми живлення, щоб повернути електроенергію хоча б частині споживачів.

Безпека ремонтних бригад залишається головною умовою проведення робіт. На територіях, які зазнали ударів, можуть залишатися вибухонебезпечні предмети або пошкоджені конструкції. Тому перед допуском фахівців ділянки обстежують рятувальники та сапери. Якщо зберігається загроза повторної атаки, ремонт може бути відкладено до стабілізації ситуації.

Енергетики також звертаються до населення із проханням ощадливо споживати електроенергію після відновлення живлення. Одночасне ввімкнення великої кількості потужних приладів створює різке навантаження на мережу та може призвести до повторних аварійних обмежень. Поступове використання електрики допоможе швидше стабілізувати систему.

Громади перевіряють резервні джерела живлення

Сергій Корецький доручив органам місцевого самоврядування перевірити готовність критично важливих об’єктів до роботи в умовах можливих тривалих відключень. Йдеться про генератори, акумуляторні системи, джерела безперебійного живлення та інше обладнання, яке дає змогу підтримувати функціонування установ під час пошкодження основних електромереж.

Особливу увагу приділяють запасам пального, технічному стану генераторів і правильності їх підключення. Наявність обладнання сама по собі не гарантує безперервної роботи. Резервні системи мають регулярно перевірятися, а відповідальні працівники повинні знати порядок запуску та безпечної експлуатації техніки.

Підготовка до можливих відключень особливо важлива для медичних закладів, систем водопостачання, теплопостачання, каналізації, центрів зв’язку та пунктів підтримки населення. Якщо ці об’єкти працюють безперебійно, громади можуть швидше реагувати на наслідки обстрілів і забезпечувати людей необхідними послугами навіть у складних умовах.

Влада також наголошує на необхідності підготуватися кожній родині. Громадянам радять завчасно зарядити телефони та павербанки, мати ліхтарі, запас питної води, необхідні ліки й мінімальний набір продуктів. У разі зникнення електроенергії важливо зберігати спокій, стежити за офіційними повідомленнями та не перевантажувати мобільні мережі без нагальної потреби.

Масований удар 30 вересня вкотре показав, що енергетична інфраструктура залишається однією з головних цілей російських військ. Україна посилює захист важливих об’єктів, використовує резервні схеми живлення та готується до можливих повторних атак протягом осінньо-зимового періоду. Водночас кожен громадянин має дотримуватися правил безпеки, реагувати на сигнали повітряної тривоги та повідомляти відповідні служби про пошкоджені мережі, уламки або підозрілі предмети.