Як понад 100 рятувальників захищають дах Успенського собору в Києві — фото

Після ракетно-дронового удару по території Києво-Печерської лаври 15 червня робота з порятунку та збереження Успенського собору триває у посиленому режимі. Аварійно-відновлювальні заходи мають на меті захистити історичну пам’ятку від дальшого руйнування через погодні фактори та забезпечити збереження музейних цінностей, які вдалося врятувати під час гасіння пожежі. Події навколо одного з найцінніших архітектурних комплексів України супроводжуються координацією між ДСНС, фахівцями з реставрації, архітекторами та державними структурами, щоб мінімізувати шкоду і запустити відновлення у максимально безпечний спосіб.

Як організовано захист даху та тимчасове перекриття

Після влучання дрона-камікадзе «Герань-2» значна частина покрівлі Свято-Успенського собору була пошкоджена або зруйнована. Для запобігання проникненню опадів всередину храму бригади рятувальників спільно з реставраторами виконують комплекс тимчасових робіт. Насамперед монтуються спеціальні дерев’яні ферми та системи підпірок, які служать основою для тимчасового захисного покриття. Ці конструкції дозволяють рівномірно розподілити навантаження і створюють основу для подальшого укриття покрівлі від вологи.

У роботах задіяно понад 100 рятувальників та близько 25 одиниць спеціальної техніки. Рятувальники працюють у змінному режимі, щоб забезпечити безперервність протиаварійних заходів: укріплення конструкцій, прибирання зруйнованих елементів, монтаж тимчасового покриття та організація безпечного доступу для реставраторів і спеціалістів з консервації. Такі дії спрямовані не лише на захист від негоди, а й на мінімізацію подальших деформацій старовинних балок і несучих стін.

Просушування приміщень та збереження експонатів

Крім робіт на даху, важливою частиною протиаварійних заходів є осушення внутрішніх приміщень після пожежі. Для цього на місці встановили п’ять теплових гармат та додаткове осушувальне обладнання, яке дозволяє видалити вологу зі стін, перекриттів та дерев’яних елементів інтер’єру. Регулярний контроль температури і вологості допомагає уникнути появи грибка, деструкції деревини та соляного вивітрювання штукатурки і фресок.

Особливу увагу приділяють збереженню іконостасу та музейних цінностей: попри сильне пошкодження покрівлі, рятувальникам вдалося не допустити проникнення полум’я в центральну частину храму, що дозволило врятувати найбільш цінні експонати. Спеціалісти проводять інвентаризацію, фотографування та консервацію тих речей, які потребують негайного втручання, а також підготовку складів для тимчасового зберігання артефактів до початку реставрації.

Масштаби пошкоджень і строки відновлення

За попередніми оцінками, пожежа пошкодила понад 80% покрівлі Успенського собору. Загальні збитки на території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» попередньо оцінюють у понад 500 мільйонів гривень. Однак остаточна сума відновлювальних робіт буде відомою після детальної експертизи конструкцій, декоративних елементів і фундаментів.

План відновлення включає кілька етапів: негайні протиаварійні роботи (тимчасове перекриття, усунення загроз обвалу, осушення), консервація уразливих елементів та довгострокова реставрація згідно з науковими і музейними стандартами. За попередніми прогнозами фахівців, повна реставрація комплексу може тривати близько двох років, враховуючи необхідність ретельної документації, залучення спеціалізованих матеріалів та проведення складних реставраційних процедур.

Роботи ведуться під контролем Національного заповідника і державних органів, які координують фінансування, логістику та залучення спеціалістів. Громадськість і міжнародні інститути також готові долучитися до збереження культурної спадщини України. Водночас пріоритетом залишається оперативний захист пам’ятки від негоди та мінімізація ризиків подальшого руйнування, поки триває планування і початкові стадії реставрації.

Ситуація на місці залишається складною, але скоординована робота рятувальників, реставраторів і державних служб дає надію на збереження Успенського собору та подальше його відновлення для наступних поколінь. Детальна інформація про хід робіт регулярно публікується офіційними ресурсами ДСНС та Національного заповідника.