Горбачиха: суд підтвердив знесення незаконної забудови у Києві

Північний апеляційний господарський суд підтвердив право прокуратури на примусове приведення у законний стан території урочища Горбачиха в Дніпровському районі Києва — рішення про знесення самочинних споруд залишено в силі. Процесуальне завершення цієї справи означає, що державні органи отримали підтвердження можливості звільнити цінні природні площі від незаконної забудови та відновити правовий режим використання земель водного фонду.

Які об’єкти та земля підлягають знесенню

За матеріалами кримінально-правової та господарської перевірок, у межах урочища були зведені кілька нерухомих споруд без належних дозволів: чотири житлові будинки, споруда для охорони та допоміжні господарські приміщення. Загальна забудована площа становить близько 500 квадратних метрів, проте сама земельна ділянка, на якій розташовувалися ці об’єкти, належить до водного фонду й охоплює майже 13 гектарів. За оцінками фахівців, орієнтовна вартість цієї території перевищує 50 мільйонів гривень, що робить її предметом особливої уваги з боку органів охорони довкілля і місцевої влади.

Судовим рішенням підтверджено вимоги про знесення самочинно збудованих споруд, звільнення земельної ділянки водного фонду та відновлення законного порядку користування територією. Після набрання рішенням чинності почнеться реалізація його виконавчих заходів, яка може включати демонтаж будівель, прибирання території та відновлення природних екосистем у межах дозволених процедур.

Як оформлювали право власності і чому справа дійшла до суду

За даними прокуратури, оформлення нерухомості відбувалося поетапно й із залученням різних юрисдикційних механізмів. Спочатку будівлі були зареєстровані на фізичну особу на підставі рішення третейського суду й ухвали Бориспільського міськрайонного суду. Надалі право власності нібито перейшло до громадської організації, а згодом — до обслуговуючого кооперативу через низку договорів купівлі-продажу. Власники об’єктів також намагалися легалізувати забудову, звертаючись до Київської міської ради з проханням надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою. Після відмови від офіційного дозволу документацію було підготовлено та подано без погодження з відповідними розпорядниками земель водного фонду.

Такі дії привели до втручання прокуратури та ініціювання господарського спору, у рамках якого суди першої та апеляційної інстанції оцінювали правомірність реєстрації майна, законність угод щодо передачі прав власності та відповідність забудови чинному земельному і екологічному законодавству. Підтвердження апеляційним судом попереднього рішення означає, що суди погодилися з аргументами про те, що спірні споруди побудовані самочинно і не можуть залишатися на землях, призначених для водного фонду.

Значення рішення для захисту довкілля та містобудування

Урочище Горбачиха має особливий природоохоронний статус і ще в 1994 році було зарезервоване для створення об’єкта природно-заповідного фонду рішенням Київради. Ця ділянка — одна з небагатьох великих природних територій на лівому березі Києва, де збереглися заплавні луки, ділянки лісу та інші природні екосистеми Дніпра. Збереження таких територій важливе не лише з екологічної точки зору, але й з огляду на водоохоронну функцію, кліматичну стійкість міського середовища та якість життя мешканців.

Юридичне підтвердження необхідності демонтажу самочинних споруд створює прецедент для подальшого жорсткішого контролю за забудовою у прибережних зонах і на земельних ділянках зі спеціальним режимом використання. Для екологів та активістів це крок до відновлення природних ландшафтів і забезпечення доступу населення до рекреаційних зон. Для міської влади та правоохоронних органів — це сигнал про необхідність посилення превентивних заходів, щоб не допустити повторення подібних схем нелегальної забудови.

Далі можливі кілька адміністративних та виконавчих кроків: здійснення демонтажу в порядку, передбаченому виконанням судових рішень, відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням землі у державну власність, а також заходи з відновлення природних умов на ділянці. Громадськість і представники екологічних організацій, ймовірно, продовжать відслідковувати виконання рішення, щоб упевнитися, що територія буде звільнена від незаконних споруд і збережена для майбутніх поколінь.

Північний апеляційний господарський суд у своєму рішенні підтримав підхід правоохоронних органів до захисту земель водного фонду та підкреслив значення дотримання законності при оформленні прав власності на земельні ділянки з особливим режимом використання. Це рішення нагадує про те, що захист природних територій та дотримання містобудівних правил залишаються пріоритетом для збереження екологічної рівноваги столиці.