Зеленський попередив: росія може відповісти на удари по дизелю новим терором

Президент України Володимир Зеленський заявив, що послаблення санкційного тиску на Росію без чітких, взаємних і тривалих домовленостей про деескалацію може мати небезпечні наслідки. На його думку, дозвіл Москві продавати дизельне пальне та інші нафтопродукти Сполученим Штатам і третім країнам фактично створює для російської воєнної машини додаткове джерело фінансування.

Глава держави наголосив, що економічні рішення, які збільшують доходи росії від експорту енергоносіїв, самі по собі не наближають завершення війни. Навпаки, отримані кошти можуть бути спрямовані на виробництво зброї, закупівлю необхідних компонентів, поповнення запасів боєприпасів і підготовку нових атак проти України.

За словами Зеленського, будь-які поступки кремлю без конкретних гарантій безпеки та реальних кроків з боку російської влади можуть бути сприйняті як прояв слабкості. У такому разі Москва матиме підстави вважати, що тиск на неї зменшується, а дипломатичні контакти можна використовувати для виграшу часу та відновлення військового потенціалу.

Позиція України полягає у взаємності домовленостей. Якщо йдеться про припинення атак на енергетичні об’єкти, відповідні зобов’язання мають виконувати всі сторони. Київ готовий розглядати власні деескалаційні кроки, однак очікує дзеркальної поведінки від росії. Українська сторона також донесла цю позицію американській команді, яка бере участь у дипломатичних контактах.

«Будь-яке послаблення санкцій проти росії без чіткої та тривалої деескалаційної домовленості з росією – це очевидна слабкість. Це грає на Росію, на те, що вона вбиватиме більше, воюватиме довше, ще менше буде поважати Америку і завдасть ще більше втрат і збитків світу», – заявив президент.

Удари по російській нафтопереробці названо відповіддю на енергетичний терор

Окремо Володимир Зеленський пояснив позицію України щодо атак на російські нафтопереробні заводи, нафтобази та інші об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Президент зазначив, що такі дії є відповіддю на систематичні удари російських військ по українській енергетичній інфраструктурі.

Упродовж повномасштабної війни росія неодноразово атакувала електростанції, підстанції, газові об’єкти, теплову генерацію та інші елементи української енергосистеми. Наслідками таких ударів ставали перебої з електропостачанням, опаленням і водопостачанням. Особливо важкими вони є в холодну пору року, коли пошкодження енергетичної інфраструктури безпосередньо впливають на життя мільйонів цивільних людей.

За словами президента, метою російської кампанії є не лише руйнування окремих об’єктів. Кремль прагне посилити тиск на українське суспільство, створити гуманітарні проблеми, змусити людей жити в умовах постійної небезпеки та використати енергетику як інструмент шантажу.

Водночас Україна, як наголосив Зеленський, не зацікавлена в безкінечному розширенні ударів по енергетичному сектору росії. Київ готовий відмовитися від атак на російські нафтопереробні підприємства, якщо Москва припинить руйнувати українську енергетику. Саме взаємний формат президент вважає основою можливої домовленості за участю Сполучених Штатів.

«Україна не буде спалювати російську нафтопереробку, якщо росія не буде руйнувати нашу енергетику. Ми пропонуємо Америці саме таку домовленість і вважаємо, що сил Сполучених Штатів достатньо, щоб досягти такого компромісу», – сказав глава держави.

Однак одностороннє припинення атак з боку України, за відсутності аналогічних кроків росії, може створити небезпечний дисбаланс. Україна втратить один з інструментів стримування, тоді як російська армія збереже можливість завдавати ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

«Росія віддячить за дизель подальшим терором та підлостями. Дозвіл росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити. Потрібна реальна деескалація з росією і в дзеркальному форматі», – наголосив Зеленський.

Київ застерігає від використання переговорів для затягування війни

Українська влада звертає увагу на ризик того, що росія може використовувати дипломатичні контакти не для досягнення миру, а для відновлення власних ресурсів. У період переговорів Москва зацікавлена у зменшенні економічного тиску, збереженні валютних надходжень і доступі до ринків збуту. Додатковий час може бути використаний для виробництва зброї, мобілізаційних заходів і накопичення ракет та боєприпасів.

Зеленський заявив, що російське керівництво намагається компенсувати невдачі на полі бою терористичними методами. Коли російська армія не досягає бажаних результатів безпосередньо на фронті, вона посилює атаки по цивільних об’єктах та енергетичній інфраструктурі. Одночасно кремль прагне домогтися кулуарних домовленостей, які послабили б санкції без виконання повноцінних мирних зобов’язань.

«Саме тому путін покладається на терор. Саме тому він покладається на спроби кулуарних домовленостей про те чи інше послаблення тиску на Росію, щоб купити ще час і можливості для війни», – зазначив президент України.

У цьому контексті продаж російського дизельного пального має не лише економічний, а й безпековий вимір. Доходи від експорту нафтопродуктів можуть поповнювати державний бюджет росії, з якого фінансуються військові витрати, закупівля сировини, виплати військовослужбовцям і виробництво озброєння. Навіть часткове відновлення доступу до міжнародних ринків здатне послабити дію санкцій і зменшити стимул Москви до припинення агресії.

Київ наполягає, що будь-які рішення щодо російських енергоносіїв мають бути пов’язані з конкретними та перевірюваними зобов’язаннями. Йдеться про припинення атак на українську енергетику, відмову від ударів по цивільній інфраструктурі та готовність дотримуватися домовленостей упродовж тривалого часу. Без таких умов санкційні послаблення можуть перетворитися на фінансову підтримку держави-агресора.

США мають визначитися між короткостроковими вигодами та безпекою

Заява Зеленського пролунала на тлі контактів між Вашингтоном і Москвою щодо енергетичного ринку та можливих домовленостей. Американська сторона прагне оцінити наслідки атак на російську нафтову інфраструктуру, зокрема їхній вплив на стабільність постачання та ціни на пальне. Водночас у Києві побоюються, що економічні міркування можуть бути поставлені вище за необхідність зупинити російську агресію.

Раніше президент США Дональд Трамп критикував українські удари по російських нафтопереробних підприємствах, пов’язуючи їх із можливими ризиками для паливного ринку. Також він закликав Україну зменшити інтенсивність атак на об’єкти російської нафтової галузі. Після цього питання можливого постачання дизельного пального з росії набуло особливої уваги.

Для України принциповим залишається те, щоб будь-які економічні рішення не відривалися від ситуації на полі бою та реальної поведінки росії. Якщо Москва припиняє атаки на українську енергетику, Київ готовий обговорювати відповідне припинення ударів по російських нафтопереробних об’єктах. Проте односторонні поступки кремлю, на думку української сторони, лише заохочуватимуть його до нових вимог.

Зеленський закликав партнерів оцінювати такі рішення не тільки з погляду короткострокової стабільності паливного ринку. Головним критерієм має бути те, чи здатна домовленість реально зупинити російський терор, а не забезпечити Москві додаткові ресурси для продовження війни.

Отже, Україна виступає за припинення ударів по енергетичних об’єктах, але наполягає на взаємному виконанні домовленостей. У Києві вважають, що дозвіл росії продавати дизельне пальне без чітких гарантій деескалації може стати інвестицією у нові атаки. Саме тому будь-яке послаблення санкцій, за позицією Зеленського, має супроводжуватися конкретними зобов’язаннями Москви та дієвим контролем за їх виконанням.