У Святошинському районі Києва річка Любка опинилася в центрі екологічної проблеми. На поверхні водойми зафіксували райдужну та жовтувату плівку, яка може свідчити про потрапляння у воду нафтопродуктів або іншої невідомої речовини. Невдовзі після виявлення забруднення у річці та ставку, розташованому на її руслі, знайшли загиблу рибу, молюскоподібних, ракоподібних і земноводних.
Наразі остаточно невідомо, яка саме речовина потрапила до Любки та хто може бути відповідальним за її надходження. Встановити склад забруднювача, масштаби його поширення і можливі наслідки для довкілля мають лабораторні дослідження та перевірки відповідних служб. Водночас сама поява маслянистої плівки й загибель водних організмів свідчать про потенційно серйозну загрозу для міської екосистеми.
На поверхні річки Любка помітили райдужну плівку
Перші повідомлення про можливе забруднення річки Любка надійшли після того, як місцеві жителі та представники громадськості звернули увагу на незвичний вигляд води. На окремих ділянках водойми з’явилися плями жовтого та різнокольорового відтінків. Під сонячним промінням вони переливалися райдужними барвами, що характерно для тонкої плівки речовин, які не змішуються з водою.
21 вересня фахівці комунального підприємства «Плесо» виїхали на обстеження річки після інформації про можливе потрапляння хімічних речовин або паливно-мастильних матеріалів. Поблизу проспекту Академіка Палладіна вони виявили елемент зливоприймальної мережі, з якого витікала рідина невідомого походження.
Зовнішні ознаки забруднення можуть нагадувати наслідки потрапляння бензину, дизельного пального, мастил або інших нафтопродуктів. Проте лише за кольором і запахом неможливо достовірно встановити склад речовини. Для цього необхідно дослідити відібрані зразки води, донних відкладень і, за потреби, залишків плівки на берегах.
Особливу увагу привертає можливий зв’язок забруднення зі зливовою мережею. Такі комунікації призначені для відведення дощової та талої води, але через них до річок можуть потрапляти сторонні речовини. Причиною може бути аварійна ситуація, пошкодження колектора, незаконне підключення або навмисний скид. У кожному з цих випадків необхідно встановити конкретне джерело надходження рідини.
Активісти припускали, що в одному з колекторів могла бути облаштована незаконна врізка. За їхніми словами, через неї до Любки могла продовжувати надходити вода, яка відрізнялася за кольором і запахом. Водночас це припущення повинні підтвердити або спростувати фахівці після обстеження мережі та проведення відповідних експертиз.
У водоймі загинули риба, ракоподібні та земноводні
29 вересня працівники «Плеса» обстежили ставок на річці Любка та зафіксували загибель водних біоресурсів. На місці виявили мертву рибу, молюскоподібних, ракоподібних і земноводних. Такий перелік постраждалих організмів свідчить, що забруднення могло вплинути не на один вид, а на різні ланки водної екосистеми.
Загибель живності є одним із найпомітніших сигналів небезпечних змін у водоймі. Вона може бути пов’язана як із токсичною дією окремих хімічних компонентів, так і зі зменшенням кількості кисню у воді. Якщо на поверхні утворюється щільна плівка, природний газообмін порушується. У результаті водні організми можуть відчувати кисневе голодування, особливо в місцях зі слабкою течією або стоячою водою.
Паливно-мастильні матеріали становлять небезпеку для водойм навіть у невеликих концентраціях. Деякі їхні компоненти можуть подразнювати або пошкоджувати зябра риби, негативно впливати на шкіру земноводних і порушувати життєві процеси безхребетних. Частина забруднювачів здатна осідати на дні, накопичуватися в мулі та залишатися небезпечною протягом тривалого часу.
Екологічні наслідки не обмежуються лише загибеллю організмів, яку можна побачити на поверхні. Забруднення може змінити склад мікроорганізмів, порушити харчові ланцюги та зменшити здатність водойми до природного відновлення. Якщо шкідлива речовина пошириться далі за течією, постраждати можуть інші ставки, струмки та ділянки річкової системи.
Річка Любка має протяжність близько дев’яти кілометрів. Вона бере початок неподалік урочища Дударів Сінокіс і впадає в Ірпінь. Через це забруднення, яке виникло в межах Святошинського району, потенційно може переміщуватися вниз за течією. Саме тому важливо перевіряти не лише місце первинного витоку, а й усі ділянки водойми, які могли опинитися під впливом невідомої речовини.
Місцеві жителі раніше також звертали увагу на неприродний рожевий відтінок води в Любці та появу нової труби поблизу русла. Після опадів забруднена вода могла потрапити до інших водойм. Зокрема, подібні обставини пов’язували з масовим замором риби у водоймі Коцюбинського. Однак підтвердити причинно-наслідковий зв’язок між цими подіями можна лише після завершення офіційного розслідування.
Які служби перевіряють джерело забруднення
Для визначення складу невідомої речовини комунальне підприємство відібрало проби води з річки та ставка. Лабораторні дослідження мають показати, які хімічні сполуки містяться у зразках, чи перевищують вони допустимі показники та наскільки небезпечними можуть бути для людей, тварин і водних організмів.
Важливо дослідити воду в кількох точках: безпосередньо біля ймовірного витоку, вище та нижче за течією, а також у ставку, де виявили загиблу живність. Порівняння результатів допоможе зрозуміти напрямок руху забруднення та оцінити територію, яка могла постраждати.
23 вересня «Плесо» направило до Святошинського управління поліції заяву про можливе кримінальне правопорушення. Правоохоронці мають перевірити, за яких обставин невідома речовина потрапила до зливової мережі, чи була встановлена незаконна врізка та хто може відповідати за експлуатацію або пошкодження відповідних комунікацій.
Окремо комунальне підприємство звернулося до Державної екологічної інспекції Столичного округу. Фахівці інспекції повинні обстежити річку, прилеглі території та можливе місце витоку, провести власний відбір проб і визначити розмір шкоди, завданої водним біоресурсам та природному середовищу.
До перевірки зливоприймальної мережі також залучили «Київавтодор». Його представники мають встановити, кому належить виявлений елемент системи, перевірити технічний стан комунікацій і з’ясувати, чи могла саме ця мережа стати шляхом надходження забрудненої води до Любки.
Оскільки частина русла проходить територією Святошинського лісництва, до ліквідації наслідків залучили й комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство». Серед можливих заходів називали локалізацію плями та використання спеціального сорбенту «Еколан-М». Однак будь-які роботи мають виконуватися фахівцями, оскільки неправильне прибирання може рознести забруднення на більшу площу або створити додаткову небезпеку.
Поки тривають дослідження, жителям радять не купатися в річці Любка, не ловити там рибу і не використовувати воду для побутових потреб. До водойми не варто підпускати дітей та домашніх тварин. Торкатися райдужної плівки, збирати мертву рибу голими руками або самостійно очищати берег без засобів захисту небезпечно.
У разі появи нових плям, різкого хімічного запаху, загиблої живності чи підозрілих скидів мешканцям варто повідомляти компетентні служби та фіксувати місце, час і характер події. Для повного розв’язання проблеми необхідно не лише прибрати наслідки забруднення, а й знайти його джерело, припинити можливий скид, встановити відповідальних осіб та організувати тривалий моніторинг стану річки Любка і водойм за її течією.
Де зігрітися та зарядити гаджети: адреси пунктів незламності в Бучанській громаді