Чорногорія висилає главу «Рибаря» і ще чотирьох громадян РФ

Влада Чорногорії ухвалила рішення про видворення п’ятьох громадян Російської Федерації, серед яких називають керівника російської інформаційної мережі «Рибарь» Михаїла Звінчука та його дружину Валерію. Ще до переліку осіб, яким заборонили подальше перебування в країні, увійшли Сергєй Белоус, Павло Лекаторчук і Кіра Дорошенко. У чорногорських правоохоронних органах пояснили, що підставою для такого кроку стали міркування національної та внутрішньої безпеки.

Операцію із затримання росіян провели співробітники Управління поліції спільно з Агентством національної безпеки Чорногорії. За інформацією силових структур, до координації дій також залучали міжнародних партнерів. Це може свідчити про те, що перевірка громадян росії ґрунтувалася не лише на даних, отриманих усередині країни, а й на інформації, якою обмінювалися компетентні органи різних держав.

За попередніми даними, п’ятеро росіян перебували на чорногорській території менш як два дні. Після проведення кримінального, оперативного та розвідувального аналізу державні органи дійшли висновку, що їхнє подальше перебування в країні є небажаним. Рішення про примусове залишення Чорногорії ухвалили відповідно до положень законодавства про іноземців.

Кого стосується рішення про видворення

Центральною фігурою у справі є Михаїл Звінчук, якого називають очільником інформаційної мережі «Рибарь». Ця структура відома поширенням матеріалів на воєнно-політичну тематику та повідомлень, що формують російське бачення міжнародних подій. Разом із Звінчуком Чорногорія вирішила вислати його дружину Валерію, а також Сергєя Белоуса, Павла Лекаторчука і Кіру Дорошенко.

Чорногорські правоохоронці поки не розкрили всі матеріали, які стали підставою для рішення. Також не повідомляється, які саме дії або контакти могли бути поставлені в провину кожному з п’ятьох громадян росії. У заяві силових структур ідеться про скоординовану операцію, спрямовану на запобігання, виявлення та нейтралізацію можливої незаконної діяльності.

Важливо, що видворення іноземця не означає автоматичного визнання його винним у кримінальному правопорушенні. Такий захід застосовують у межах міграційного або безпекового законодавства, коли державні органи вважають перебування людини небезпечним чи небажаним. Подальші процедури можуть передбачати визначення країни виїзду, встановлення терміну заборони на в’їзд та можливість оскарження рішення.

Відсутність публічно оголошених конкретних звинувачень означає, що офіційна оцінка справи наразі обмежується повідомленням про ризики для безпеки. Остаточні висновки щодо ролі кожного із затриманих можуть з’явитися лише після завершення адміністративних процедур або в разі нових заяв чорногорських органів.

Як відбулося затримання росіян у Чорногорії

Затримання відбулося вранці 9 жовтня. За даними чорногорської поліції, всі п’ятеро громадян росії прибули до країни незадовго до проведення операції. Після встановлення їхніх осіб правоохоронці провели необхідні перевірки та процесуальні дії, після чого компетентні органи ухвалили рішення про примусове залишення ними території Чорногорії.

Управління поліції наголосило, що операція стала результатом спільної роботи кількох державних установ. Участь Агентства національної безпеки вказує на те, що справа мала не лише міграційний характер. До уваги могли брати інформацію розвідувального призначення, попередні контакти затриманих, можливі зв’язки з іноземними структурами та ризики проведення організованих інформаційних операцій.

Чорногорія останніми роками посилює контроль за діяльністю іноземців, які можуть бути пов’язані з пропагандою, дезінформацією, розвідувальною активністю або втручанням у внутрішні політичні процеси. Для держави, яка є членом НАТО та підтримує тісну взаємодію з європейськими партнерами, протидія іноземному впливу залишається одним із важливих напрямів роботи силових органів.

Особливого значення такі заходи набувають на тлі широкого використання соціальних мереж, месенджерів і анонімних каналів для поширення неперевірених повідомлень. Інформаційні мережі можуть працювати одночасно в кількох країнах, адаптуючи контент до місцевої аудиторії та використовуючи актуальні суспільні конфлікти. Саме тому міжнародний обмін даними часто відіграє важливу роль у виявленні потенційних загроз.

Водночас представники Чорногорії не заявляли, що затримані вже вчинили конкретні кримінальні злочини на території країни. Офіційно йдеться про неможливість їхнього подальшого перебування з огляду на оцінку безпекової ситуації. Така обережність у формулюваннях може бути пов’язана з необхідністю не розголошувати методи роботи спецслужб і джерела отриманої інформації.

Санкції проти Звінчука та роль мережі «Рибарь»

Михаїл Звінчук перебуває під британськими санкціями. Крім того, американський Державний департамент пов’язував його зі зловмисними операціями впливу, спрямованими проти виборчого процесу у Сполучених Штатах. Наявність таких обмежень могла стати одним із чинників, що привернули увагу чорногорських і міжнародних структур безпеки до його перебування в країні.

Мережу «Рибарь» пов’язують із підготовкою та розповсюдженням матеріалів, що відповідають російським воєнно-політичним наративам. Її діяльність розглядають у ширшому контексті інформаційного протистояння, у якому важливу роль відіграють швидкість поширення повідомлень, емоційний контент і спроби впливати на оцінку подій різними аудиторіями.

Подібні інформаційні проєкти можуть використовувати розгалужену мережу авторів, адміністраторів каналів і технічних помічників. Через це встановлення відповідальності кожного учасника потребує тривалих перевірок. Сам факт роботи в одному інформаційному середовищі не є достатнім доказом кримінального злочину, однак може враховуватися під час оцінки ризиків для національної безпеки.

Американська сторона раніше оголошувала винагороду до 10 мільйонів доларів за відомості, які могли б допомогти встановити особи або місцеперебування іноземних суб’єктів, причетних до втручання у виборчі процеси у США. У цьому контексті згадували імовірних спільників, пов’язаних із мережею «Рибарь». Такі заяви демонструють, що діяльність організованих інформаційних структур розглядають як потенційну загрозу, а не лише як поширення політичної пропаганди.

Рішення Чорногорії про висилку Звінчука, його дружини та ще трьох громадян росії має одночасно міграційний, безпековий і політичний вимір. Воно свідчить про готовність держави застосовувати законодавчі механізми проти іноземців, перебування яких вважають потенційно небезпечним. Водночас конкретні претензії до кожного затриманого поки залишаються нерозкритими.

Подальший розвиток справи залежатиме від фактичного виконання рішення про видворення, можливих звернень адвокатів та реакції російської сторони. Для Чорногорії ця ситуація стане черговою перевіркою здатності протидіяти іноземному впливу, контролювати діяльність підозрілих інформаційних мереж і координувати роботу з міжнародними партнерами у сфері національної безпеки.