Зарплати нардепів зросли майже на 20% за п’ять років: скільки отримують депутати Ради

За інформацією народного депутата від партії «Слуга народу» Руслана Горбенка, за останні п’ять років офіційна заробітна плата народних депутатів України зросла майже на 20%. Якщо у 2021 році середній посадовий оклад парламентаря знаходився на рівні близько 46 тисяч гривень, то нині він становить приблизно 54–55 тисяч гривень на місяць. Це зростання відбувалося в основному за рахунок індексації, а не одноразових коригувань тарифних розрядів.

Чому зарплати нардепів зросли: роль індексації та формула розрахунку

Офіційні виплати народних депутатів формуються переважно з посадового окладу, надбавок за вислугу років, складність та напруженість праці, а також щорічної індексації, яка прив’язана до рівня інфляції та економічних показників. За словами Горбенка, протягом останніх років значних переглядів штатних окладів не проводилося: основним чинником сталого зростання стало автоматичне підвищення через індексацію.

Тому кажуть, що за п’ять років середня «чиста» надбавка у вигляді індексації склала близько 8–9 тисяч гривень, що й дало приріст приблизно у 20%. Важливо розуміти, що офіційний посадовий оклад — це не весь доход парламентаря, проте саме він є основою для розрахунку пенсійних внесків, деяких соцвиплат та звітності.

Компенсації та додаткові виплати: що ще отримують депутати

Окрім посадового окладу, народні депутати мають право на різні компенсації: відшкодування витрат на оренду житла, проїзд, оплату праці помічників та кошти на виконання депутатських повноважень. Ці виплати можуть значно збільшувати фактичний дохід окремого нардепа, але їх розміри і механізми витрачання інколи критикують за недостатню прозорість.

Через наявність компенсацій реальний місячний дохід окремого парламентаря може суттєво відрізнятися від офіційного посадового окладу. Дискусії навколо публічності таких виплат та контролю за цільовим використанням коштів тривають у суспільстві й експертному середовищі.

Контекст: порівняння з середньою зарплатою, ініціативи щодо соцвиплат та бюджетні наслідки

Паралельно із зростанням виплат народних депутатів у парламенті обговорюють низку ініціатив, спрямованих на підвищення соціальних стандартів: збільшення мінімальної зарплати, перегляд прожиткового мінімуму та зміни в пенсійній політиці. Деякі законодавчі пропозиції також містять положення про обмеження максимальних заробітків для чиновників або їхню додаткову прозорість.

Економічний ефект від зміни зарплатних рівнів у владі та соціальних виплат часто оцінюють у контексті бюджетних можливостей держави. Автори ініціатив наполягають, що додаткові ресурси можна отримати через посилення адміністрування податків, боротьбу з ухиленням від оподаткування та оптимізацію непрофільних витрат. Критики ж зауважують, що без системних реформ підвищення виплат може створити лише тимчасовий тиск на держбюджет.

Також важливо порівняти зарплати народних депутатів із середніми показниками в країні. Для частини виборців різниця між депутатським окладом та середнім доходом домогосподарств сприймається як питання справедливості, що підсилює вимоги до прозорості використання публічних коштів та етичних стандартів у публічній службі.

Наразі відкритими залишаються питання: чи буде ініціативна група з числа парламентарів лобіювати подальше підвищення окладів, чи зосередиться на законодавчих заходах щодо підвищення соціальних стандартів для громадян. Значення цих рішень для бюджету і довіри суспільства до інститутів влади залишається ключовим маркером для наступних політичних кроків.

У підсумку: офіційна заробітна плата народних депутатів зросла майже на 20% за п’ять років — до рівня близько 54–55 тисяч гривень. Проте загальний рівень доходу окремих парламентарів визначається також низкою компенсацій, що робить остаточну картину доходів більш складною і вимагає додаткової публічності та контролю.