Суд у Києві ухвалив вирок у резонансній справі про спробу диверсії на об'єктах залізничної інфраструктури — чоловіка визнано винним у спробі підпалу релейної шафи «Укрзалізниці» та засуджено до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Розслідування та судовий процес привернули увагу громадськості й правоохоронних органів через масштаби потенційної загрози для руху поїздів і безпеки пасажирів.
Вирок у Києві: 10 років за спробу підпалу релейної шафи «Укрзалізниці»
Як повідомили у Київській міській прокуратурі, обвинувачений — 28‑річний уродженець Умані — отримав від кримінального суду реальний строк та конфіскацію майна за вчинення злочину в умовах воєнного стану. Суд встановив, що дії чоловіка становили закінчений замах на диверсію, оскільки спрямовувалися на знищення або виведення з ладу об’єкта критичної інфраструктури — релейної шафи на станції «Дарниця», що могло призвести до порушень сигналізації, безпеки руху та масштабних перебоїв в роботі залізниці.
Рішення суду підкреслило, що навіть невдалий підпал, якщо він спрямований на технічні елементи залізничної мережі, має наслідки, які перевищують звичайну шкоду майну, і правоохоронні органи кваліфікують такі дії як злочини воєнного періоду.
Як готувалася диверсія
За даними слідства, чоловік контактував з так званими «кураторами» через Telegram, де отримав замовлення на підпали об’єктів критичної інфраструктури та винагороду за виконання. Серед переліку завдань, які пропонувалися виконавцям, були підпали військової техніки, трансформаторних підстанцій, житлових будинків і обладнання залізниці. У цьому випадку ціллю стала релейна шафа на станції «Дарниця» в Києві.
Чоловік провів попередню розвідку, зробив фото об'єкта та надіслав їх замовникам, після чого отримав 450 гривень нібито на придбання легкозаймистих матеріалів. Перша спроба підпалу виявилася неуспішною: зайнялася лише суха трава біля шафи, а саме обладнання залишилося неушкодженим. Після цього куратори вимагали повторити атаку, але правоохоронці припинили подальші дії й затримали підозрюваного.
У матеріалах справи відзначається, що вербування через месенджери й соцмережі є елементом гібридної тактики, спрямованої на дестабілізацію критичних служб і створення паніки серед населення. Слідчі та експерти також вказали на низький поріг входу для найманих виконавців — невеликі суми грошей і анонімні контакти, що робить такі схеми привабливими для осіб з фінансовими труднощами або тих, хто шукає підробітку.
Наслідки, позиція суду і попередження
У суді обвинувачений частково визнав провину, стверджуючи, що нібито імітував підпал і не мав наміру завдати істотної шкоди. Проте суд відхилив ці доводи як безпідставні, зазначивши, що дії особи мали реальний ризик спричинити масштабні порушення роботи залізниці та загрозу життю людей. Враховуючи військовий стан і характер об’єкта, йому призначено суворе покарання — 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Правоохоронці вкотре наголосили на необхідності обережності при контактах в інтернеті: не брати участі в сумнівних "заробітках", не пересилати фото інфраструктурних об’єктів за запитом невідомих осіб, повідомляти про підозрілі пропозиції та контакти в поліцію або на гарячі лінії. Офіційні відомства також закликають громадян інформувати керівництво об’єктів інфраструктури про факти виявлення пошкоджень або підпалів, аби мінімізувати ризики та оперативно реагувати на загрози.
Ця справа нагадує про те, що навіть одиничні спроби шкоди інфраструктурі можуть мати серйозні наслідки, тому профілактика, пильність суспільства та ефективна робота правоохоронних органів — ключові складові безпеки. Якщо ви отримали підозрілі повідомлення з пропозиціями здійснити дії проти об'єктів критичної інфраструктури або стали свідком подібної активності — звертайтеся до відповідних служб і не ігноруйте загрози.
Чотири золота для Київщини: як виступили спортсмени на чемпіонаті з паратриатлону