Роксолана Мережко
У центрі Києва відбулася вшанувальна церемонія, присвячена пам’яті трьох загиблих рятувальників ДСНС — Андрія Ременного, Павла Єзгора та Данила Скадіна. Захід під назвою «Життя, віддане порятунку» об’єднав колег, рідних, волонтерів та представників державних структур і пройшов у приміщенні Національного музею історії України у Другій світовій війні. Саме тут, у рік після трагедії, присутні згадували події 6 червня 2025 року та значення їхнього подвигу для столиці і країни загалом.
Як загинули рятувальники
Трагічний інцидент стався під час ліквідації наслідків обстрілу в Солом’янському районі Києва. Рятувальники діяли в складних умовах, виконуючи завдання, пов’язані з евакуацією, розмінуванням та наданням першої допомоги. Під час повторного обстрілу троє чоловіків загинули на місці, до останнього залишаючись вірними своїй присязі. Ця втрата ще раз наголосила на тому, що працівники аварійно-рятувальних служб під час воєнних дій працюють у зоні підвищеного ризику і часто стають мішенню повторних ударів.
Представники ДСНС у своїх виступах підкреслювали не лише професіоналізм загиблих, а й їхню відданість колективу та людям, які опинилися в біді. На місці подій тоді були задіяні десятки фахівців, а в ситуаціях підвищеної небезпеки рішення приймалися миттєво — іноді ціна була надто високою. Ці обставини стали предметом розслідувань і внутрішніх перевірок з метою підвищення безпеки і швидшого реагування у майбутньому.
Рік потому: пам’ять та вшанування
Минув рік, але про три імена — Андрій Ременний, Павло Єзгор та Данило Скадін — згадують не лише як про загиблих колег, а як про героїв, що віддали життя за порятунок інших. На церемонії виступали начальники підрозділів ДСНС, побратими й рідні. Зокрема, представник Головного управління ДСНС Києва Юрій Сухомлин зазначив, що подвиг рятувальників став частиною сучасної історії боротьби України і заслуговує на гідне вшанування та пам’ять у суспільстві.
Учасники заходу читали спогади, ділилися світлинами й архівними матеріалами, згадували конкретні випадки подвигу загиблих. Такі події не лише фіксують історичну правду, а й слугують моральною опорою для нових поколінь рятувальників. Важливо, що держава, громада та професійні спільноти знаходять час і сили, щоб віддати шану тим, хто поклав життя у справі порятунку.
Особисті речі і значення пам’яті
Одним із найзворушливіших моментів церемонії стала передача особистих речей загиблих до музейної колекції. Рідні передали формений однострій, службові документи та пам’ятні предмети, які відтепер зберігатимуться в експозиції і стануть частиною музейного наративу про сучасну боротьбу та самопожертву. Ці артефакти допомагають зберегти індивідуальну історію кожного рятувальника і роблять її доступною для відвідувачів, школярів та дослідників.
Крім музейної експозиції, учасники заходу обговорили питання підтримки сімей загиблих, психологічної реабілітації колег та вдосконалення заходів безпеки під час виконання завдань у зоні бойових дій. Представники громадських організацій закликали до системної допомоги родинам і вшанування пам’яті через стипендії, меморіальні дошки та іменні нагороди.
Церемонія «Життя, віддане порятунку» стала нагадуванням про ціну, яку щоденно сплачують рятувальники в умовах війни. Пам’ять про Андрія Ременного, Павла Єзгора та Данила Скадіна об’єднала присутніх і дала змогу ще раз віддати шану мужності, професіоналізму та людяності тих, хто стояв на передовій у протистоянні небезпеці.
Збереження цієї пам’яті важливе не лише для родин загиблих, а й для всього суспільства: воно нагадує про необхідність підтримувати рятувальні служби, вдосконалювати їхню роботу та берегти тих, хто щодня ризикує життям задля порятунку інших.
Таємний благодійник передав «Пробігу під каштанами» 580 тисяч гривень на допомогу дітям