У Києві судитимуть депутата, який переписав 72 га держземлі на батьків

У Києві суд розглядатиме кримінальне провадження щодо депутата однієї з територіальних громад Київської області, якого разом із можливими спільниками обвинувачують у незаконному виведенні з державної власності земельних ділянок. За матеріалами слідства, йдеться про територію загальною площею 72 гектари, яку надалі могли використовувати у приватних комерційних інтересах.

Правоохоронці вважають, що учасники організованої схеми домоглися оформлення державної землі на близьких родичів депутата. Зокрема, ділянки могли бути переписані на його батьків. Слідство перевірило обставини підготовки документів, проведення реєстраційних дій і подальшого використання землі. Обвинувальний акт уже передали до суду, тому остаточну оцінку доказам тепер має надати судова інстанція.

Фігурантам кримінального провадження інкримінують дії, які могли призвести до незаконної зміни власника земельних ділянок і завдати істотної шкоди державі. Водночас сам факт передання справи до суду не означає доведеності вини. Кожен обвинувачений має право на захист, а вирок може бути ухвалений лише після повного та неупередженого розгляду доказів.

Що відомо про оформлення 72 гектарів

За даними слідства, земельна схема діяла на території колишньої Старівської сільської ради Київської області. Ділянки, про які йдеться у справі, мали залишатися державною власністю. Однак унаслідок низки рішень і реєстраційних операцій вони могли перейти до приватних осіб без належних законних підстав.

Одним із центральних фігурантів провадження є депутат територіальної громади. Правоохоронці зазначають, що він входив до складу земельної комісії, а раніше працював радником-консультантом народного депутата України. На думку слідства, службовий та професійний досвід міг допомогти йому орієнтуватися у земельних процедурах, отримувати необхідні відомості та координувати дії інших учасників.

Слідчі припускають, що депутат міг організувати переоформлення державної землі на своїх батьків. Для цього, за версією обвинувачення, могли використовувати документи з недостовірними даними, неправильно оформлені рішення або інші матеріали, які створювали видимість законної передачі ділянок у приватну власність. Усі ці обставини підлягають перевірці під час судового розгляду.

У справі також фігурують приватний нотаріус, державний реєстратор, двоє кадастрових реєстраторів та інші особи. Сторона обвинувачення вважає, що учасники могли мати різні функції у спільному механізмі. Одні особи, ймовірно, готували або подавали документи, інші вносили відомості до державних реєстрів, посвідчували правочини чи забезпечували реєстрацію права власності.

Масштаб можливого порушення визначається не лише кількістю ділянок, а й їхньою сукупною площею. 72 гектари — це значний земельний масив, який може мати високу економічну цінність, особливо з огляду на розташування Київської області та попит на сільськогосподарські й інвестиційні землі поблизу столиці.

Ділянки могли використовувати для аграрного бізнесу

Після зміни форми власності земельні ділянки, за версією слідства, почали використовувати для вирощування зернових культур. Таким чином, територія могла приносити дохід особам, пов’язаним із депутатом. Якщо ці обставини підтвердяться, державний актив фактично використовували для приватної господарської діяльності без належного законного оформлення.

Сільськогосподарське використання землі могло охоплювати підготовку ґрунту, посів, вирощування та збір урожаю. Окремо слідство має встановити, хто саме розпоряджався отриманою продукцією, на чиї рахунки надходили кошти та чи були сплачені передбачені законом податки й платежі. Відповіді на ці питання можуть мати значення для визначення ролі кожного з обвинувачених і розміру можливої шкоди.

Згідно з висновками проведених експертиз, збитки державі можуть перевищувати 21 мільйон гривень. Імовірна сума шкоди могла формуватися з вартості земель, втрати можливості держави розпоряджатися ними, недоотриманих доходів та інших фінансових наслідків. Остаточний розмір збитків суд оцінюватиме з урахуванням документів, експертних висновків і позицій сторін.

Незаконне відчуження державної землі створює ризики не лише для бюджету. Такі дії можуть ускладнювати ведення земельного кадастру, породжувати спори між державою та приватними власниками, блокувати реалізацію інфраструктурних або аграрних проєктів. Крім того, у подальшому ділянки можуть перепродаватися, передаватися в оренду або використовуватися як предмет застави, що ускладнює їх повернення державі.

Для перевірки можливої схеми слідство аналізувало рішення органів влади, відомості земельного кадастру, документи щодо формування ділянок і матеріали реєстраційних дій. Важливими доказами також можуть бути листування між учасниками, фінансові документи, дані про рух коштів, договори, результати обшуків та висновки земельних і економічних експертиз.

Арешт активів і подальший розгляд справи

У межах кримінального провадження суд наклав арешт на майно, яке може бути пов’язане з фігурантами. Загальна вартість активів, щодо яких застосували обмеження, перевищує 73 мільйони гривень. Такий захід покликаний не допустити продажу, дарування, перереєстрації або іншого відчуження майна до завершення розгляду справи.

Арешт може стосуватися нерухомості, земельних ділянок, транспортних засобів, корпоративних прав, банківських коштів та інших активів. Водночас арешт майна не є покаранням і не означає, що воно автоматично перейде у власність держави. Остаточне рішення щодо конфіскації або повернення активів може бути ухвалене лише за результатами судового розгляду.

Передання обвинувального акта до суду свідчить про завершення досудового розслідування та початок судової стадії. Під час засідань прокурори мають обґрунтувати висунуті обвинувачення, а захист зможе спростовувати їхні доводи, подавати власні докази, заявляти клопотання та оскаржувати процесуальні рішення. Суд також може допитати свідків, дослідити документи й заслухати експертів.

Якщо суд визнає обвинувачених винними, їм може загрожувати до 12 років позбавлення волі. Додатково можуть застосовуватися конфіскація майна, заборона обіймати певні посади та обов’язок відшкодувати завдані збитки. Водночас покарання визначатимуть окремо для кожного фігуранта з урахуванням його конкретної ролі, ступеня участі, наслідків можливих дій та інших обставин.

Для держави та громади важливим результатом справи може стати не лише встановлення винних, а й повернення земель або компенсація завданої шкоди. Якщо суд підтвердить незаконність реєстраційних дій, надалі можуть розглядатися питання скасування права приватної власності, відновлення статусу державних ділянок та повернення активів у законне розпорядження.

Усі обвинувачені вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в установленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду. Саме суд має встановити, чи була організована незаконна схема переоформлення 72 гектарів державної землі, яку роль у ній відігравав депутат і його родичі, а також чи достатньо доказів для притягнення кожного з фігурантів до кримінальної відповідальності.