У Києві розслідують справу про масове переслідування жінок — десятки постраждалих

Правоохоронні органи Києва розпочали кримінальне провадження після масових звернень жінок, які повідомляють про систематичне переслідування з боку одного з мешканців столиці. Справу ініціювали на підставі заяв потерпілих і інформації, що з’явилася у медіа та соцмережах; наразі слідчі встановлюють коло постраждалих і деталі інцидентів.

У Києві розслідують справу про масове переслідування жінок — десятки постраждалих

За повідомленням поліції, кримінальне провадження відкрито за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 182 Кримінального кодексу України — порушення недоторканності приватного життя. За цією статтею можливі як фінансові санкції, так і реальне обмеження волі: санкція передбачає штраф або обмеження волі строком до трьох років. Досудове розслідування триває, і слідчі працюють над встановленням усіх обставин справи.

Що наразі відомо про фіксовані звернення та методи переслідування

Зі зібраних повідомлень випливає, що десятки жінок після знайомства з одним і тим самим чоловіком зіткнулися з нав’язливими дзвінками з різних телефонних номерів, повідомленнями сексуального характеру, погрозами та масовою активністю з численних акаунтів у месенджерах і соцмережах. Окремі постраждалі також стверджують про створення фейкових профілів зі своїми фото та персональними даними, поширення приватної інформації без згоди і спроби тиску через онлайн-платформи.

Поліція наголошує, що всі скарги ретельно перевіряються. У процесі слідчих дій коло можливих потерпілих може змінюватися — нові звернення і докази додаватимуться до матеріалів провадження. Для встановлення джерел переслідувань оперативники взаємодіють із провайдерами зв’язку та адміністраціями соцмереж, аналізують логі активності акаунтів і телефонні дані.

Як діяти жертвам переслідування та які докази потрібно збирати

Ефективне розслідування залежить від якості зібраних доказів. Правоохоронці і правозахисні організації радять потерпілим фіксувати всі факти: зберігати скріншоти повідомлень і коментарів, записи дзвінків (якщо це дозволено законом), копії листування у месенджерах, посилання на фейкові акаунти та свідчення очевидців. Також важливо звертатися до поліції із заявою — лише офіційне звернення дає старт кримінальному провадженню і відкриває шлях до правових заходів.

Окрім кримінального реагування, постраждалі можуть звертатися по психологічну підтримку та юридичну консультацію до спеціалізованих центрів допомоги. Платформи соцмереж зазвичай мають механізми блокування і видалення фейкових профілів; варто використовувати інструменти звітності на відповідних ресурсах і просити адміністрацію сервісу надати технічну інформацію для слідства за запитом правоохоронців.

Фахівці також рекомендують мінімізувати подальші ризики: обмежити публічний доступ до персональних даних, перевірити налаштування приватності в акаунтах, змінити паролі, увімкнути двофакторну аутентифікацію, а в разі фізичної загрози — негайно інформувати поліцію. Збереження хронології подій і документування всіх звернень допоможе слідству і в майбутніх судових процесах.

Справи такого масштабу підкреслюють важливість модернізації підходів до боротьби з цифровим насильством і переслідуванням. Правоохоронні органи та громадські ініціативи мають посилювати співпрацю з онлайн-платформами й операторами зв’язку, щоб швидко реагувати на сигнали про масові порушення приватності та забезпечувати захист постраждалих.

Поліція Києва закликає всіх, хто має інформацію про можливі жертви чи має матеріали, що стосуються справи, звертатися до органів внутрішніх справ. Чим більше якісних доказів і свідчень буде зібрано, тим вищі шанси притягнути винних до відповідальності і запобігти подальшому розповсюдженню шкоди серед мешканців столиці.