У Києві презентували меморіал на честь загиблих зброярів: що символізує проєкт

У Києві представили проєкт меморіалу «Ті, хто гартують волю» — емоційний і концептуально продуманий простір, присвячений інженерам, конструкторам та працівникам оборонної промисловості, які віддали життя в умовах повномасштабної війни. Йдеться не лише про збереження пам’яті про загиблих, а й про визнання ролі тих, хто працював у цехах, лабораторіях і конструкторських бюро, часто за умов обстрілів, блекаутів і постійного ризику. Цей меморіал має стати місцем, де поєднуються шана, історичне осмислення та сучасні технології, що дозволяють зробити пам’ять доступною для широкої аудиторії.

Концепція: від стріл до ракет

Автором проєкту виступив український митець і світловий дизайнер Микола Каблука. Його візія пропонує трактування розвитку оборонної справи як безперервного руху — від давніх знарядь захисту до сучасних високотехнологічних рішень. У композиції поєднані образи зброї як символу історичної тяглості та образи людей, які творять ці засоби захисту. Саме людський вимір, за задумом автора, є центральним: скульптура та інсталяція мають відображати не зброю як абстрактну річ, а тих, хто її створює.

Меморіал має передати кілька важливих аспектів: внутрішню енергію та силу, динаміку руху й розвитку, незламність українського духу. За допомогою світла, форм і просторових рішень художник прагне передати відчуття, що пам’ять про загиблих не статична — вона живе, надихає і формує нові смисли у суспільстві. Такий підхід робить монумент не лише місцем скорботи, а й осередком національної ідентичності та громадянської відповідальності.

Цифровий вимір меморіалу

Окрім фізичної інсталяції, проєкт передбачає створення цифрового простору, який розширює традиційне сприйняття пам’ятника. Відвідувачі зможуть скористатися QR-кодом, розміщеним біля експозиції, і перейти на спеціальний сайт, де буде зібрана інформація про ідею меморіалу, біографії загиблих, архівні матеріали та відомості про українські оборонні розробки. Така інтеграція офлайн- і онлайн-складів робить меморіал інтерактивним і відкритим для дослідження — як для мешканців Києва, так і для міжнародної аудиторії.

Цифровий компонент може стати платформою для освітніх програм, віртуальних екскурсій і тематичних виставок, що пояснюють технічні аспекти оборонних розробок та роль інженерів у зміцненні обороноздатності країни. Це також інструмент для збереження спогадів: родини та колеги загиблих матимуть змогу долучити спогади, фото та документи, що зробить проєкт живим архівом громадської пам’яті.

Де та чому це важливо

Світлову інсталяцію заплановано встановити у сквері імені Петра Болбочана — одній із важливих громадських локацій столиці. Офіційне відкриття меморіалу очікується у третій квартал 2026 року. Розташування в центральному, доступному громадському просторі дозволить зробити меморіал частиною щоденного міського життя: місцем для пам’ятних заходів, зустрічей та освітніх програм.

Наявність такого об’єкта в публічному просторі важлива з кількох причин. По-перше, це визнання ролі «невидимого фронту» — людей, які працювали над озброєнням і технічними рішеннями, що впливали на хід подій. По-друге, меморіал допомагає переосмислити наративи війни: перемога створюється не лише на полі бою, а й у цехах, лабораторіях і проєктних кімнатах. По-третє, інтеграція цифрових ресурсів забезпечує довготривале збереження знань та історій, роблячи їх доступними для майбутніх поколінь.

Таким чином, проєкт «Ті, хто гартують волю» — це не лише пам’ять про загиблих зброярів, а й заклик до суспільного осмислення ролі технічної професії в умовах національної безпеки. Меморіал має потенціал стати місцем, де поєднуються шана, освіта і сучасні технології, де історія і сучасність створюють спільний простір для діалогу та пам’яті.