Театральні есеї про дивакуватого генія: Малий театр презентує прем'єру «Доктор Серафікус»

Київський Малий театр готується представити глядачам нову сценічну роботу, яка поєднує літературну глибину та експериментальні сценічні рішення. 2 та 3 травня на новому майданчику «Хора» (вул. Бульварно-Кудрявська, 22) відбудеться прем'єра вистави «Доктор Серафікус» за інтелектуальним романом В. Домонтовича. Це не стандартна драматургічна адаптація, а радше серія театральних есеїв — візуально-акустичне дослідження постаті Василя Хрисанфовича Комахи, персонажа, який одночасно блискуче мислить і безпорадний у побуті та стосунках.

Театральні есеї про дивакуватого генія: Малий театр презентує прем'єру «Доктор Серафікус»

Постановка режисера Станіслава Весельського відмовляється від хронологічної оповіді на користь фрагментарних, аналітичних епізодів. Замість розвивати сюжет лінійно, вистава пропонує глядачеві підходити до героя «під мікроскопом»: розкривати деталі його мислення, сумнівів, страхів і пристрастей через сценографічні та звукові інтервенції. Таке театральне рішення дозволяє не лише подивитися на Комаху як на літературного символа епохи 1920-х, а й відчути напругу між інтелектом та тілесністю, між ідеєю та щоденним незручним життям.

Режисерська концепція робить акцент на метамовах театрального мистецтва: замість пояснень — натяки, замість доведених істин — провокаційні запитання. Пластика, світло і музика працюють як наукові інструменти, що дозволяють розгортати різні шари персонажа. Глядачі потрапляють у простір, де кожна деталь сценографії може бути інтерпретована як примітка до основного тексту, а кожен музичний фрагмент — як коментар до внутрішнього монологу героя.

Про образ Доктора Серафікуса: це постать, яка одночасно викликає співчуття і відторгнення. У центрі — інтелект, що прагне до всесвітнього пізнання, і тіло, що виявляється вразливим і нездатним впоратися з простими людськими зв'язками. Такий контраст стає предметом не лише драматургічної гри, а й філософського роздуму в рамках вистави. Комаха — не просто персонаж минулої епохи; це образ, який резонує з сучасними страхами та амбіціями, тому постановка звучить актуально й сьогодні.

Гра в примітки та живий джаз

Творча група обрала іронічний тон, притаманний самому Домонтовичу, і втілила його через сценічні прийоми, що нагадують наукове дослідження. Анотація вистави перетворена на «лабораторну записку» з посиланнями та термінами; у залі виникає відчуття, ніби ви приходите на семінар про людську недосконалість і водночас на музичний перформанс.

Візуальна складова спирається на ефект к’яроскуро — гру світла і тіні, що підсилює виразність акторських образів. Світлові рішення змінюються в режимі реального часу: актори іноді самі керують приладами, модулюючи простір і відчуття дій. Таке рішення розмиває межі між виконавцями й технікою, перетворюючи сцену на спільний інструмент акторів і техніків.

Музика у постановці не фоновий елемент, а повноправний учасник дії. Для створення звукового світу театр залучив гурт Chubareenee, чиї музиканти забезпечують живий джазовий супровід кожного показу. Живий звук додає епізодам імпровізаційності, а ритми і тембри стають емоційними маркерами, що підкреслюють внутрішні стани персонажів.

Костюми та літературна експертиза — ще одна важлива складова: костюмери з бренду byMe розробили образи, що поєднують історичну автентику з сучасними архетипами, а літературним консультантом виступив дослідник творчості Домонтовича В’ячеслав Левицький, який допоміг зберегти тон і смислові відтінки оригінального тексту у сценічній інтерпретації.

Творча команда та локація

У головних ролях — Ігор Чебан, Марія Чуприненко, Христина Дейлик та Ігор Бідненко. Пластичну складову розробляла хореографка Вікторія Степанкова, а звуковий ландшафт створювали Сергій Дударєв та Давид Згардан. Поєднання сильного акторського складу, сучасних пластичних рішень і продуманого звукового ряду робить постановку комплексним мистецьким проєктом, що апелює як до інтелектуальної, так і до чуттєвої частини глядача.

Прем'єрні покази відбудуться 2 та 3 травня; наступна серія планується на початок червня. Вистава пройде на новій сцені «Хора», яка вже позиціонує себе як майданчик для експериментального та сучасного мистецтва в Києві. Квитки доступні в продажу — організатори радять бронювати завчасно, оскільки формат і тема постановки обіцяють високий інтерес глядачів і обмежену місткість майданчика.

«Доктор Серафікус» — це не лише театральна прем'єра, а й культурний жест: спроба осмислити взаємодію розуму і тіла, науки і пристрасті, минулого і сьогодення. Для міста це ще одна можливість заявити про себе як про центр сучасного театрального експерименту, а для глядача — шанс побачити інтелектуальну прем'єру, що залишає місце для запитань, дискусій і повторних переглядів.