Скло під оком і кайданки: працівник УП про звинувачення у шпигунстві в Австрії

Затримання українських журналістів у Відні стало резонансною подією через заяви про жорстке застосування сили, травмування та звинувачення у шпигунстві. Працівник «Української правди» Ярослав Бондаренко розповів про обставини інциденту, який, за його словами, стався 8 жовтня під час виконання редакційного завдання. Разом із ним австрійські правоохоронці затримали керівника відділу журналістських розслідувань видання Михайла Ткача.

Журналісти перебували у Відні та працювали над матеріалом, пов’язаним із пошуком колишнього генерального прокурора-втікача Руслана Кравченка. Бондаренко наголошує, що вони виконували професійні обов’язки, а не займалися діяльністю, яка могла б становити загрозу для Австрії. Водночас після затримання йому, за його словами, повідомили про підозри у шпигунстві, роботі на розвідку іншої держави та завданні шкоди австрійській державі.

Затримання українських журналістів у Відні

За розповіддю Ярослава Бондаренка, інцидент відбувся вдень, коли він і Михайло Ткач їхали орендованим автомобілем. Машина зупинилася на світлофорі, після чого її раптово заблокували представники австрійського спецпідрозділу. Правоохоронці вибили вікна автомобіля, витягли чоловіків назовні та поклали їх на землю.

Журналіст стверджує, що під час затримання до нього застосували значну фізичну силу. Його обличчям притиснули до асфальту та уламків скла, які залишилися після вибитого вікна. Одну руку поліцейський утримував, а друга опинилася під тілом. Через це Бондаренко отримав порізи та рвані рани правої руки. Ліву руку, за його словами, правоохоронці сильно викручували, через що він побоювався перелому.

Окремо працівник «Української правди» описав використання кайданків. Він зазначив, що їх затягнули на лівій руці надто сильно. Послабити фіксацію вдалося лише через 15–20 хвилин після неодноразових прохань, які журналіст висловлював англійською мовою. Відразу після затримання Бондаренка та Ткача роз’єднали, тому вони не могли нормально поспілкуватися чи з’ясувати, що саме відбувається.

У затриманих вилучили особисті речі. Бондаренко говорить, що спочатку не отримав чіткого пояснення причин арешту, своїх прав або подальшого маршруту. Чоловіків посадили до мікроавтобуса й повезли в невідомому для них напрямку. Згодом стало зрозуміло, що їх доставили до слідчого ізолятора.

Під час силового затримання в журналіста текла кров з обличчя та руки. Медик поліції обробив рани перекисом водню. Саме в цей момент Бондаренко побачив неподалік Михайла Ткача, який також перебував під вартою. За словами журналіста, правоохоронці чули пояснення про те, що затримані є громадянами України та працюють журналістами-розслідувачами.

У слідчому ізоляторі Бондаренка оглянули медики. Коли він зміг змити засохлу кров з обличчя, то виявив припухлість під оком і зрозумів, що в рані може залишатися уламок скла. Журналіст попросив про додаткову медичну допомогу. Приблизно о 21:30 його вивели з камери тимчасового утримання та доправили до лікарні. Він зазначає, що навіть під час поїздки на лікування його руки залишалися закутими за спиною.

Уламки скла під оком і операція в лікарні

Медичне обстеження підтвердило, що під оком Бондаренка залишилися сторонні предмети. Лікарі виявили три уламки скла, які потрібно було видалити під час операції. Журналіст розповідає, що перед медичною процедурою просив зняти кайданки хоча б на час втручання, однак цього не сталося. Операцію провели, коли його руки залишалися зафіксованими за спиною.

Після видалення скла медики наклали шви, а порізи на правій руці обробили та заклеїли спеціальними медичними стрічками. За словами Бондаренка, після завершення операції його знову повернули до камери. У лікарні журналіста супроводжували двоє поліцейських, які проводили його коридорами повз інших пацієнтів і відвідувачів.

Саме реакція людей у лікарні стала для нього одним із найважчих моментів. Бондаренко згадує, що на нього дивилися діти та дорослі, сприймаючи ситуацію як затримання особливо небезпечного злочинця. Він намагався пояснити правоохоронцям, що є фотографом, оператором і журналістом-розслідувачем з України, однак, за його словами, це не змінило ставлення до нього.

Після повернення до ізолятора Бондаренко опинився в камері під номером 303. На стінах він побачив різні написи, а над дверима — позначення «95 REGION». Журналіст звернув увагу, що цей напис нагадував символіку, пов’язану з російським кримінальним середовищем. Водночас він не робив висновків щодо походження написів і лише описав побачене під час перебування під вартою.

Згодом відбувся допит у кримінальній поліції. За словами Бондаренка, під час слідчих дій йому повідомили про особливо серйозні підозри. Йшлося про можливе шпигунство, співпрацю з розвідкою іншої держави та діяльність, яка нібито могла завдати шкоди Австрії. Журналіст відкинув ці звинувачення та пояснив, що перебував у Відні в межах редакційної роботи.

Бондаренко розповідав слідчим про специфіку журналістських розслідувань, збір інформації та підготовку матеріалів. Серед вилучених речей, за його словами, була міжнародна відзнака за свободу слова і роботу журналіста-розслідувача, яку він отримав у Норвегії. На його думку, ця нагорода могла підтвердити професійний статус, досвід і характер його діяльності.

Адвокат, консул і звільнення з-під варти

Після затримання Ярославу Бондаренку надали австрійського адвоката та перекладача. Журналіст позитивно оцінив їхню роботу та зазначив, що вони допомогли розібратися у процедурі й забезпечили необхідну правову підтримку. Важливою для нього стала також зустріч із консулом України, адже до цього він перебував в ізоляції та не мав повної інформації про власний статус.

Адвокат подав заяву про негайне звільнення Бондаренка з-під варти. Сторона захисту наполягала, що журналіст не становить небезпеки для суспільства, а його перебування в ізоляторі не має достатніх підстав. Після цього троє поліцейських, серед яких був керівник групи, зв’язалися з прокурором і домоглися можливості звільнити затриманого.

Бондаренко вийшов на свободу у п’ятницю ввечері. Він зазначив, що без рішення про звільнення міг би залишатися в камері протягом усіх вихідних. За його словами, допомога адвоката, перекладача та українського консула мала вирішальне значення для того, щоб ситуація зрушила з місця.

Історія затримання журналістів у Відні привернула увагу через поєднання кількох обставин: силове блокування автомобіля, травми, тривале перебування в кайданках, операцію з видалення уламків скла та підозри у шпигунстві. Ярослав Бондаренко заперечує будь-який зв’язок із розвідувальною діяльністю й наголошує, що разом із Михайлом Ткачем виконував редакційне завдання.

Розповідь журналіста є його особистим описом подій і містить твердження щодо дій австрійських правоохоронців та змісту висунутих підозр. Водночас сам факт звільнення після втручання адвоката й консула не скасовує необхідності з’ясувати всі обставини затримання, медичної допомоги та проведення слідчих процедур.

Після звільнення Бондаренко заявив, що має намір продовжити професійну діяльність. Попри пережите затримання, травми та операцію, він підкреслив готовність і надалі працювати у сфері журналістських розслідувань. «Працюємо далі» — так журналіст підсумував свою розповідь про затримання у Відні, перебування в ізоляторі та звинувачення у шпигунстві.