Трамп і путін домовилися про дизель після ударів України по НПЗ — ЗМІ

Президент США Дональд Трамп, як повідомляють американські медіа, міг домовитися з очільником кремля володимиром путіним про можливе послаблення санкцій щодо експорту російського дизельного пального до Сполучених Штатів. Ймовірне рішення розглядають у ширшому контексті дипломатичних спроб Вашингтона вплинути на Москву та створити умови для переговорів про завершення війни проти України.

За даними, які наводять американські журналісти з посиланням на представників адміністрації, одним із головних чинників обговорення стали удари українських сил по російських нафтопереробних заводах. У команді Трампа вважають, що пошкодження НПЗ можуть скорочувати російські доходи та ускладнювати забезпечення армії пальним. Водночас у Вашингтоні побоюються, що перебої на російському паливному ринку здатні впливати на світові ціни та створювати додаткові труднощі для американських споживачів.

Чому Вашингтон наполягає на припиненні ударів по НПЗ

Американський посадовець заявив, що Дональд Трамп нібито неодноразово закликав українське керівництво призупинити атаки на російські нафтопереробні підприємства. За його словами, такі звернення могли лунати приблизно шість разів під час контактів із президентом України Володимиром Зеленським та його представниками.

Для Києва одностороннє припинення ударів по російських НПЗ є неприйнятним. Українська влада наголошує, що будь-які домовленості щодо енергетичної або промислової інфраструктури мають діяти одночасно для обох сторін. Україна готова розглядати обмеження атак на російські нафтопереробні об’єкти лише за умови, що росія також припинить удари по українських електростанціях, підстанціях, теплоелектроцентралях та інших елементах критичної інфраструктури.

Київ пояснює свою позицію тим, що російські НПЗ відіграють важливу роль у забезпеченні агресії. Вони постачають пальне для армійської техніки, військової авіації, транспортної системи та промислових підприємств. Через це українська сторона розглядає такі об’єкти не лише як частину паливного сектору, а і як елемент воєнного потенціалу росії.

Представники американської адміністрації, за повідомленнями медіа, не вважають удари по російських НПЗ та атаки росії на українську енергосистему повністю рівнозначними. У Вашингтоні визнають, що пошкодження нафтопереробних підприємств завдають Москві економічних втрат, однак одночасно звертають увагу на можливі наслідки для міжнародного ринку пального.

Один із посадовців адміністрації Трампа заявив, що продовження атак на російську нафтову інфраструктуру може погіршувати відносини між Києвом і Білим домом. За його оцінкою, такі дії нібито послаблюють готовність американського президента підтримувати українську позицію. В українській владі, своєю чергою, вважають подібну логіку небезпечною, оскільки вона фактично вимагає від України обмежити засоби тиску на агресора без гарантій припинення російських атак.

Українські удари по нафтопереробних підприємствах стали одним із чинників, що впливають на здатність росії підтримувати стабільне постачання пального. Пошкодження заводів можуть призводити до скорочення обсягів переробки, дефіциту окремих видів пального, зростання внутрішніх цін та необхідності збільшувати імпорт або перерозподіляти ресурси між регіонами.

Що обговорювали під час переговорів у Маямі

Американські медіа повідомляють, що консультації представників США та України в Маямі тривали близько восьми годин. У зустрічі брали участь спеціальні посланці Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також українська делегація. До її складу, за наявною інформацією, входили представники президентської команди, розвідувальних структур, дипломатичного корпусу та парламентської фракції.

Під час переговорів американська сторона нібито поінформувала українських представників про плани Дональда Трампа провести розмову з володимиром путіним. Однією з можливих тем контакту могло стати послаблення обмежень на експорт російського дизельного пального до Сполучених Штатів.

Дизель має важливе значення для міжнародної економіки, оскільки використовується у вантажному транспорті, сільському господарстві, промисловості, будівництві та роботі генераторів. Тому зміни в постачанні цього виду пального можуть впливати на вартість перевезень, собівартість товарів і загальний рівень інфляції.

Для росії повернення або часткове відновлення доступу до американського ринку означало б додаткові можливості для експорту нафтопродуктів і отримання валютної виручки. Москва могла б використати ці надходження для підтримки бюджету, фінансування промисловості та забезпечення воєнних потреб.

Саме тому Володимир Зеленський, як повідомляється, критично поставився до можливого скасування санкцій проти російського дизеля. Президент України назвав такий крок небезпечним сигналом для кремля. На думку Києва, послаблення обмежень без реального припинення бойових дій дозволить росії відновити частину економічних ресурсів і продовжити війну з меншими фінансовими втратами.

Окремо під час консультацій могли обговорюватися питання обміну розвідувальною інформацією та подальших поставок американської зброї. Один з українських посадовців стверджував, що представники США могли попереджати про ризик скорочення доступу до розвідувальних даних у разі продовження атак на російські НПЗ. Американська сторона заперечила, що йшлося про прямі погрози, і наголосила на збереженні партнерства з Україною.

Вашингтон розглядає економічні стимули як можливий інструмент впливу на Москву. У команді Трампа можуть виходити з того, що росія погодиться на певні кроки до миру, якщо отримає перспективу послаблення санкцій, доступу до ринків або відновлення частини торговельних зв’язків.

Позиція України та ризики для мирного процесу

Україна наполягає, що будь-які домовленості про припинення атак на енергетичні об’єкти повинні бути взаємними, контрольованими та обмеженими чіткими умовами. Київ не готовий відмовлятися від ударів по російській інфраструктурі, якщо російська армія продовжує знищувати українські електростанції та атакувати цивільну енергетичну систему.

Українська сторона також побоюється, що переговори між Вашингтоном і Москвою можуть відбуватися без повноцінної участі Києва. У такому разі рішення щодо санкцій, енергетики та безпеки України ухвалюватимуться без урахування позиції держави, яка безпосередньо протистоїть російській агресії.

У Києві наголошують: припинення вогню не може бути побудоване на односторонніх поступках України. Якщо українські сили зупинять удари по російських НПЗ, а росія збереже можливість атакувати українську інфраструктуру, це створить нерівні умови та посилить перевагу агресора.

Російська позиція також ставить під сумнів перспективи швидкого дипломатичного врегулювання. Представники кремля заявляли, що володимир путін не готовий погоджуватися на мирні умови, які не відповідають вимогам Москви. Росія продовжує наполягати на досягненні всіх заявлених цілей війни, що фактично означає відсутність готовності до безумовного припинення бойових дій.

За таких обставин економічні поступки можуть не привести до миру, а лише надати росії додаткові ресурси. Якщо санкції на російський дизель буде скасовано без конкретних гарантій припинення війни, кремль може сприйняти це як винагороду за затягування конфлікту. Крім того, відновлення експорту здатне збільшити доходи російського бюджету та посилити можливості військово-промислового комплексу.

Суперечка навколо російського дизельного пального демонструє різницю між підходами США та України до завершення війни. Адміністрація Трампа прагне використовувати економічні домовленості як важіль для переговорів із Москвою. Україна ж вважає, що будь-яке послаблення тиску на Росію має відбуватися лише після реальних і перевірених кроків до припинення агресії.

Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи підтвердять Сполучені Штати можливу домовленість про експорт російського дизеля та які саме умови можуть бути висунуті кремлю. Важливим залишатиметься питання взаємності: Україна очікує припинення російських ударів по енергетичній інфраструктурі, а також гарантій, що економічні рішення не будуть використані для фінансування подальшої війни.