Переговори представників України, Сполучених Штатів, європейських держав і НАТО в Маямі завершилися достроково. Зустріч була присвячена можливим шляхам деескалації, припиненню російсько-української війни, посиленню безпеки України та підготовці спільних рішень напередодні зимового періоду. Попри попередні плани, учасники не проводитимуть другого дня переговорів у запланованому форматі.
Про завершення зустрічі раніше визначеного часу повідомив старший кореспондент Radio Free Europe/Radio Liberty у Вашингтоні Алекс Рауфоглу. За його інформацією, переговори в Маямі закінчилися після першого дня. Публічних пояснень щодо причин скорочення графіка сторони не надали.
«Другого дня не буде. Переговори в Маямі завершилися раніше, ніж планувалося», — написав журналіст, коментуючи перебіг зустрічі.
Водночас спеціальний представник президента США Стів Віткофф назвав переговори конструктивними. Він заявив, що делегації обговорили комплекс питань, пов’язаних із деескалацією, гуманітарною ситуацією, захистом цивільного населення та можливими довгостроковими домовленостями. Американська сторона наголошувала на необхідності паралельно працювати як над терміновими проблемами, так і над майбутньою архітектурою безпеки.
Дострокове завершення зустрічі не означає автоматичного припинення дипломатичних контактів між Україною, США та європейськими партнерами. Однак відсутність другого раунду в Маямі свідчить, що частина питань потребує додаткових консультацій і узгодження позицій на рівні окремих держав.
Основні теми переговорів у Маямі
Одним із ключових напрямів переговорів стала підготовка України та європейських країн до зимового періоду. Учасники обговорювали енергетичну стійкість, захист критично важливих об’єктів і стабільність постачання ресурсів. Для України ця тема має особливе значення через постійні ризики для енергетичної інфраструктури та можливість нових атак з боку росії.
Представники держав також розглядали питання гуманітарної безпеки. Йдеться про підтримку цивільного населення, захист основних систем життєзабезпечення та координацію міжнародної допомоги. Під час війни саме узгодженість дій партнерів дозволяє швидше реагувати на пошкодження інфраструктури, перебої з електропостачанням і загрози для населення.
Окреме місце в порядку денному посіла тема експорту зернових. Сторони говорили про необхідність збереження українських експортних маршрутів і стабільного постачання аграрної продукції на міжнародні ринки. Для України робота зернового експорту є важливою не лише з погляду продовольчої безпеки, а й для підтримки економіки, валютних надходжень і роботи аграрного сектору.
Ще одним важливим питанням стали гарантії безпеки для України. Переговорники намагалися окреслити підходи, які могли б забезпечити довгострокову підтримку держави після завершення активної фази бойових дій. Київ зацікавлений у створенні механізмів, здатних запобігти повторенню агресії та гарантувати швидку реакцію партнерів у разі нової загрози.
Під час зустрічі також обговорювали післявоєнну відбудову. Учасники торкнулися перспектив залучення міжнародних ресурсів, відновлення української економіки, модернізації інфраструктури та подальшого зближення України з Європейським Союзом. Європейська інтеграція розглядається Києвом як один із довгострокових напрямів розвитку держави та зміцнення її політичної й економічної стійкості.
Стів Віткофф зазначив, що переговори дали змогу визначити основні напрями подальшої роботи. За його словами, позиції, висловлені українською та європейською сторонами, можуть бути враховані під час наступних контактів Сполучених Штатів із росією.
Передумови зустрічі представників України та США
Про підготовку української делегації до поїздки у США президент Володимир Зеленський повідомив 8 жовтня. До переговорної команди увійшли голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, очільник Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров, керівник Офісу президента Кирило Буданов і перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця.
Очікувалося, що американські спеціальні представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер презентують у Маямі нові пропозиції щодо подолання дипломатичного глухого кута. Зустріч мала стати майданчиком для обговорення можливого завершення війни, гарантій безпеки, майбутнього України та взаємодії між Києвом, Вашингтоном і європейськими союзниками.
Переговорний процес ускладнили заяви президента США Дональда Трампа про контакти з російським керівництвом. 9 жовтня він повідомив про, за його словами, «надзвичайно успішну розмову» з володимиром путіним. Також пролунала інформація про можливі домовленості щодо скасування санкцій із російського дизельного пального.
Володимир Зеленський різко розкритикував можливе послаблення санкційного тиску. Президент України наголосив, що зняття обмежень може надати росії додаткові фінансові ресурси для продовження війни. На його думку, такий крок став би вигідним передусім російському керівництву та створив би додаткові ризики для України.
Український президент також висловлював побоювання, що українську делегацію можуть використати як формальне прикриття для окремих домовленостей між Дональдом Трампом і володимиром путіним. Київ наполягає, що будь-які рішення, які стосуються майбутнього України, її безпеки та санкційної політики, мають ухвалюватися за повноцінної участі української сторони.
Позиція кремля та можливі наступні кроки
Дипломатичні перспективи залишаються складними також через позицію росії. Помічник російського керівника Юрій Ушаков заявляв, що володимир путін під час телефонної розмови з Дональдом Трампом відкинув можливість мирних переговорів у запропонованому форматі. За його словами, росія планує продовжувати бойові дії, доки не досягне всіх цілей, які кремль оголосив на початку агресії.
Такі заяви демонструють, що між Україною, її партнерами та росією зберігаються принципові розбіжності. Українська сторона виступає за припинення агресії, надійні гарантії безпеки, збереження територіальної цілісності та недопущення домовленостей, які могли б послабити обороноздатність держави. Водночас російське керівництво продовжує висувати вимоги, несумісні з безпековими інтересами України.
Дострокове завершення переговорів у Маямі може означати, що учасники вирішили перейти до окремих двосторонніх консультацій або потребують додаткового часу для опрацювання складних пропозицій. Відсутність другого дня не скасовує напрацьованих контактів, але свідчить про обережність сторін у питаннях, що стосуються припинення війни та майбутніх гарантій.
Подальший розвиток переговорного процесу залежатиме від наступних контактів США з росією, узгодженості позицій європейських держав і готовності партнерів враховувати інтереси України. Для Києва пріоритетами залишаються захист населення, підтримка енергетичної системи, посилення оборони, збереження міжнародного тиску на росію та створення умов для безпечного відновлення країни після завершення війни.
У Запоріжжі російські КАБи влучили у п’ятиповерхівку: люди під завалами