Зеленський: росія «подякувала» США ударами по Запоріжжю після зняття санкцій

Президент України Володимир Зеленський заявив, що росія сприймає послаблення міжнародних обмежень не як шлях до припинення війни, а як дозвіл продовжувати агресію. Таку оцінку глава держави озвучив після чергового удару по Запоріжжю, який призвів до загибелі мирних жителів. За наведеними даними, серед 12 загиблих були троє дітей.

Український президент пов’язав атаку з рішенням Сполучених Штатів послабити санкційний тиск на російський експорт дизельного пального. Зеленський назвав удар по житлових будинках своєрідною «подякою» Москви Вашингтону за домовленості, які можуть відкрити російським нафтопродуктам доступ до американського та інших міжнародних ринків.

На думку глави держави, подібні рішення демонструють російському керівництву, що економічні інтереси окремих країн можуть переважати над необхідністю покарати агресора та зупинити його військову кампанію. Водночас кожне послаблення санкцій, як наголосив Зеленський, може мати не лише фінансові, а й безпосередні безпекові наслідки для України.

Удар по Запоріжжю став відповіддю росії на послаблення тиску

За словами Володимира Зеленського, російські військові скинули на Запоріжжя п’ять керованих авіаційних бомб. Унаслідок влучань були пошкоджені житлові будинки та інші цивільні об’єкти. На місцях атак працювали рятувальники, медики, комунальні служби та представники місцевої влади. Їхнім завданням було розібрати завали, надати допомогу постраждалим і зафіксувати наслідки обстрілу.

Найбільш трагічним наслідком атаки стала загибель мирних мешканців, серед яких були діти. Удар по житлових кварталах вкотре продемонстрував, що російські війська продовжують використовувати авіаційні боєприпаси проти українських міст, попри заяви про готовність до переговорів і дипломатичного врегулювання.

«Сьогодні росія висловила свою вдячність за скасування санкцій на експорт дизельного палива, скинувши п’ять керованих бомб на житлові будинки в Запоріжжі», – заявив Зеленський. Цими словами він підкреслив прямий зв’язок між міжнародною політикою та поведінкою кремля на полі бою.

Президент зазначив, що Москва не сприймає поступки як жест доброї волі або можливість перейти до миру. Навпаки, російське керівництво може розцінювати зменшення санкційного тиску як слабкість партнерів України. У такому разі кремль отримує додаткову впевненість у тому, що агресія не матиме достатньо швидких і болючих наслідків.

«Минула ніч ще раз підтвердила: у росії будь-яке послаблення тиску вони сприймають як дозвіл продовжувати війну, як дозвіл і далі скидати бомби на міста», – наголосив глава держави. Він закликав міжнародних партнерів надсилати Москві протилежний сигнал: продовження агресії має призводити до посилення обмежень, зростання політичної ізоляції та збільшення ціни для російської економіки.

Для України атака на Запоріжжя стала черговим доказом того, що цивільне населення залишається однією з головних цілей російської тактики залякування. Удари по містах створюють додаткове навантаження на рятувальні служби, змушують людей залишати домівки та погіршують гуманітарну ситуацію в регіонах, які перебувають під постійною загрозою.

Чому Київ виступає проти послаблення санкцій

Зеленський наголосив, що для припинення війни російське керівництво має відчути реальну ціну своїх рішень. Якщо економічні домовленості дозволяють кремлю зберігати доходи від експорту енергоносіїв, росія отримує ресурси для підтримки оборонної промисловості, закупівлі військової техніки та продовження ракетних і авіаційних атак.

Особливе значення в цьому контексті має торгівля нафтою та нафтопродуктами. Російське дизельне пальне є важливим товаром для енергетичного ринку, однак доходи від його продажу можуть опосередковано фінансувати державний бюджет росії. Саме тому Україна наполягає: будь-які рішення про послаблення санкцій повинні враховувати не лише економічну вигоду чи можливий вплив на ціни, а й наслідки для безпеки.

У Києві побоюються, що відновлення або розширення доступу російського пального до світових ринків дозволить Москві компенсувати втрати від інших обмежень. Додаткові прибутки можуть бути спрямовані на виробництво боєприпасів, оплату роботи військово-промислового комплексу та утримання армії, яка щодня атакує українські населені пункти.

Українська влада також нагадує, що санкції мають бути не формальним покаранням, а інструментом впливу. Їхня мета полягає в тому, щоб змусити російське керівництво переглянути рішення про продовження війни. Якщо обмеження скасовують без припинення агресії, повернення полонених, гарантій безпеки та припинення ударів по цивільних, Москва може сприйняти це як винагороду за силову політику.

Президент України окремо наголосив на важливості далекобійних можливостей української армії. За його словами, саме вони дозволяють створювати для росії відчуття неминучих втрат і показують, що війна не може залишатися безпечною для агресора. Українська сторона вважає такі дії відповіддю на систематичні атаки російських військ і способом послабити їхній військовий потенціал.

Домовленості США та росії викликали занепокоєння в Україні

Заява Володимира Зеленського пролунала на тлі дискусії про можливе відновлення постачання російського дизельного пального на міжнародні ринки. Президент США Дональд Трамп напередодні повідомив про розмову з російським правителем Владіміром путіним і домовленість, яка стосується поставок пального з росії до Сполучених Штатів та інших держав.

Для України така інформація стала причиною серйозного занепокоєння. Київ побоюється, що економічні домовленості можуть бути використані Москвою для зміцнення фінансової бази війни. Водночас сам факт переговорів із російським керівництвом без чітких гарантій припинення атак може створити небезпечний прецедент, коли агресор отримує економічні переваги, не відмовляючись від своїх військових цілей.

За повідомленнями, рішення щодо дизельного пального могло бути пов’язане з вимогами обмежити українські удари по російських нафтопереробних заводах. Російська нафтопереробна інфраструктура має стратегічне значення, оскільки забезпечує паливом цивільну економіку, транспорт, логістику та військовий сектор.

Українська влада раніше заявляла, що Вашингтон намагався переконати Київ скоротити або припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства. Водночас у Києві наголошують: Україна не може односторонньо відмовлятися від інструментів впливу, якщо росія продовжує обстрілювати житлові райони, енергетичні об’єкти та критичну інфраструктуру.

Зеленський також розкритикував підхід, за якого зустрічі з українськими представниками можуть використовуватися як політичне прикриття для паралельних домовленостей із Москвою. На його думку, переговорний процес має бути прозорим, а рішення щодо економічних ресурсів держави-агресора не можуть ухвалюватися без урахування позиції України та її безпекових потреб.

Ситуація навколо російського дизельного пального демонструє, наскільки тісно переплетені енергетика, міжнародна торгівля, санкційна політика та перебіг війни. Для росії експорт нафтопродуктів є способом отримувати валютні надходження. Для інших країн це питання стабільності ринку та вартості пального. Для України ж основним критерієм залишається те, чи наближають такі рішення припинення агресії, чи створюють кремлю нові можливості для її продовження.

Після удару по Запоріжжю Київ знову закликав союзників посилити санкції, збільшити військову підтримку та не допускати домовленостей, які можуть стати винагородою за обстріли українських міст. Українська сторона наголошує, що припинення вогню потребує не декларацій, а дієвого тиску, гарантій безпеки та чітких наслідків для росії за кожну атаку на цивільне населення.

Ключовий висновок заяви Зеленського полягає в тому, що поступки росії без реальних гарантій миру можуть призвести до нових ударів і жертв. На переконання українського президента, міжнародні партнери мають оцінювати домовленості не лише з погляду економічної вигоди, а й через їхній вплив на здатність кремля фінансувати війну. Послаблення санкцій, здійснене без припинення агресії, ризикує стати для Москви сигналом до подальшої ескалації.