Чи залишиться Київ без світла взимку: експерт описав два сценарії

Опалювальний сезон у Києві може пройти за кількома сценаріями, і головним фактором ризику залишаються можливі атаки на енергетичну інфраструктуру. Наскільки тривалими будуть перебої зі світлом, залежатиме від масштабів пошкоджень, частоти обстрілів, запасу обладнання та швидкості роботи аварійних бригад. У сприятливішому випадку мешканці столиці стикатимуться з короткими плановими обмеженнями. Якщо ж енергосистема зазнає серйозних ударів, електроенергія може подаватися лише кілька годин на добу.

Про перспективи проходження зими та можливі проблеми з електропостачанням розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Експерт зазначив, що розвиток ситуації неможливо описати одним прогнозом, адже стан системи змінюватиметься залежно від обставин. Важливе значення матимуть не тільки нові пошкодження, а й здатність енергетиків швидко відновлювати підстанції, лінії електропередачі, генерувальні потужності та міські мережі.

За словами фахівця, Київ готується до різних рівнів навантаження. Це означає, що за необхідності електроенергію розподілятимуть між районами, а пріоритет надаватимуть лікарням, системам водопостачання, теплопостачання, зв’язку та іншим критично важливим об’єктам. Для побутових споживачів це може обернутися нерівномірними графіками та частими змінами часу подачі напруги.

За сприятливих умов світла не буде кілька годин

Перший, відносно м’який сценарій передбачає, що основні об’єкти енергетичної системи збережуть працездатність, а пошкодження вдасться локалізувати. У такому разі столиця зможе проходити зиму з періодичними обмеженнями споживання. Планові відключення можуть застосовуватися для зменшення навантаження в години пікового попиту, особливо вранці та ввечері.

За такого розвитку подій мешканці Києва можуть залишатися без електроенергії приблизно на чотири-шість годин протягом доби. Водночас цей показник не буде однаковим для всіх. В одному районі перерва може бути коротшою, тоді як в іншому електропостачання обмежуватимуть довше через стан локальних мереж або потребу провести ремонт. Графіки також можуть змінюватися після аварій чи різкого зростання споживання.

Планові обмеження не гарантують повної передбачуваності. Навіть якщо місто працюватиме за оприлюдненими чергами, аварійна ситуація на окремій підстанції здатна призвести до додаткової перерви. Так само нова атака або технічна несправність можуть змусити диспетчерів терміново переглянути порядок подачі електроенергії.

Для киян м’який сценарій означатиме необхідність організувати побут з урахуванням регулярних пауз. Заряджати телефони, акумуляторні ліхтарі та павербанки бажано заздалегідь, не чекаючи моменту, коли електрика вже зникла. Електроприлади з високим споживанням доцільно вмикати після відновлення напруги не одночасно, щоб не створювати додаткового стрибка навантаження.

Окрему увагу варто приділити мешканцям висотних будинків. Відсутність світла може зупиняти ліфти, насоси, домофони та частину систем контролю доступу. Тому родинам, у яких є маленькі діти, літні люди або люди з інвалідністю, краще заздалегідь продумати запас води, освітлення та можливість піднятися сходами у разі тривалого знеструмлення.

За жорсткого сценарію електроенергія буде лише кілька годин

Найбільші ризики виникнуть у разі масованих атак, які одночасно пошкодять кілька важливих енергооб’єктів. Якщо ремонт потребуватиме значного часу, а резервних потужностей буде недостатньо, тривалість відключень може суттєво зрости. У найскладнішому варіанті, за оцінкою експерта, Київ може залишатися без світла до 18 годин на добу.

Йдеться не обов’язково про однакову ситуацію в усіх районах столиці. Електроенергію можуть подавати короткими проміжками, змінюючи черги між різними частинами міста. Такий підхід дасть змогу підтримувати роботу критичної інфраструктури й водночас частково забезпечувати побутових споживачів. Проте для мешканців це означатиме серйозні труднощі з опаленням, приготуванням їжі, зв’язком і пересуванням.

Тривалий блекаут впливає на роботу значно більшої кількості систем, ніж лише освітлення квартир. Без напруги можуть зупинятися насоси, які подають воду на верхні поверхи, виникати перебої в роботі мобільного зв’язку та інтернету, змінюватися маршрути громадського транспорту. Магазини, аптеки й заклади харчування також можуть працювати за обмеженим режимом або тимчасово призупиняти обслуговування.

Особливу складність становитиме підтримання тепла в будинках. Навіть якщо джерело теплопостачання продовжує виробляти тепло, його подача залежить від насосів, автоматики та електричних мереж. Через це окремі мікрорайони можуть тимчасово мати проблеми з опаленням або гарячою водою. Найуразливішими будуть будинки, де немає автономних резервних джерел живлення.

У критичних умовах важливу роль відіграватимуть генератори, мобільні котельні та пункти допомоги. Їх використовуватимуть для підтримання роботи медичних закладів, пунктів обігріву, насосних станцій, аварійних служб і місць, де люди зможуть зарядити телефони та отримати базову інформацію. Проте такі ресурси мають обмежену потужність, тому вони не здатні повністю замінити централізовану систему.

Попри можливі тривалі відключення, жорсткий сценарій не означає неминучої зупинки всього міста. Енергетики балансуватимуть систему в режимі реального часу та намагатимуться зберегти живлення для об’єктів, від яких залежить безпека населення. Подача електроенергії до лікарень, водоканалів, теплогенерувальних підприємств і аварійних служб матиме найвищий пріоритет.

Чи може Київ залишитися без опалення

Олександр Харченко вважає, що повне та тривале припинення опалення у всій столиці є малоймовірним навіть за несприятливого розвитку подій. Однією з причин є розгалуженість міської системи. Київ отримує тепло з різних джерел, тому пошкодження одного об’єкта не обов’язково призведе до одночасної зупинки опалення в усіх районах.

Водночас це не виключає локальних аварій і складних ситуацій у конкретних будинках. Якщо буде пошкоджено теплову мережу або електричне обладнання, яке забезпечує роботу котельні, відновлення може тривати певний час. У такому випадку міські служби шукатимуть технічні можливості для перемикання споживачів на інші джерела чи запуску тимчасових схем подачі тепла.

Резервом для окремих районів можуть стати мобільні котельні та генератори. Таке обладнання здатне підтримувати опалення соціально важливих об’єктів, зокрема лікарень, пунктів обігріву, шкіл і частини житлових будинків. Його можливості обмежені, але воно допомагає виграти час, поки основні мережі ремонтують або перезапускають.

Підготовка мешканців також має значення. У квартирі бажано мати кілька ліхтарів, запас батарейок, заряджені акумулятори, теплий одяг, ковдри, питну воду, необхідні ліки та продукти, які можна споживати без тривалого нагрівання. Власникам індивідуального опалення слід пам’ятати, що багато газових котлів потребують електрики для роботи насоса, автоматики та системи керування.

Безпека під час відключень повинна залишатися пріоритетом. Генератори не можна встановлювати у квартирах, на балконах, у під’їздах чи інших закритих приміщеннях, оскільки це створює ризик отруєння чадним газом і пожежі. Для освітлення краще використовувати ліхтарі, а не залишати без нагляду свічки. Також не варто самостійно підключати потужне обладнання до внутрішньобудинкової мережі без відповідних захисних пристроїв.

Точний сценарій проходження зими залежатиме від багатьох обставин, які можуть змінюватися протягом сезону. За відносно стабільної роботи енергосистеми кияни можуть зіткнутися з відключеннями на чотири-шість годин. У разі масштабних пошкоджень тривалість блекаутів здатна зрости до 18 годин на добу. Водночас фахівці не вважають неминучим повне припинення опалення в Києві: місто має резервні рішення, розподілену інфраструктуру та можливість поетапного відновлення.