Україна не припинить атаки на НПЗ росії після домовленості Трампа й путіна — FT

Україна не має наміру припиняти атаки на російські нафтопереробні заводи після домовленостей президента США Дональда Трампа та очільника кремля володимира путіна щодо послаблення обмежень на операції з російським дизельним пальним. У Києві вважають, що енергетичний сектор росії залишається важливою складовою її воєнної економіки, а тому нафтопереробні підприємства й надалі можуть бути цілями далекобійних ударів.

Українська позиція полягає в тому, що будь-які домовленості щодо торгівлі російськими енергоносіями не змінюють факту триваючої агресії. Москва продовжує бойові дії, витрачає значні кошти на утримання армії та використовує доходи від експорту нафти й нафтопродуктів для фінансування військових потреб. Саме тому рішення Вашингтона не розглядається Києвом як підстава для одностороннього припинення атак на паливну інфраструктуру росії.

За інформацією, яку поширило видання Financial Times із посиланням на високопоставленого українського посадовця, Україна планує продовжувати операції із застосуванням далекобійних безпілотників. Йдеться про удари по нафтопереробних заводах, паливних базах, об’єктах зберігання нафтопродуктів та інших підприємствах, які можуть забезпечувати російські війська пальним.

Український представник наголосив, що російські НПЗ залишаються пріоритетними цілями. За його словами, Київ має намір і надалі завдавати ударів по підприємствах, які підтримують роботу російської армії, промисловості та транспортної системи. «Ми будемо палити російські нафтопереробні заводи», — заявив посадовець, описуючи позицію України після нових контактів між Вашингтоном і москвою.

Чому російські НПЗ залишаються важливими цілями

Нафтопереробні заводи відіграють ключову роль у забезпеченні росії пальним. Саме на таких підприємствах сира нафта перетворюється на дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для функціонування армії, залізничного транспорту, автоперевезень і промислового виробництва.

Пошкодження навіть окремих виробничих установок може призводити до скорочення обсягів переробки, затримок із постачанням пального та необхідності перенаправляти ресурси між регіонами. Унаслідок цього російська влада змушена шукати додаткові маршрути доставки, збільшувати запаси або закуповувати дефіцитні нафтопродукти в інших постачальників.

Удари по енергетичній інфраструктурі також створюють для росії значні фінансові витрати. Підприємствам потрібні кошти на ремонт пошкодженого обладнання, закупівлю комплектувальних, відновлення технологічних ліній і посилення протиповітряної оборони. Додаткове навантаження виникає і через необхідність охороняти великі промислові об’єкти, розташовані на значній відстані від лінії фронту.

Українські посадовці неодноразово заявляли, що нафтова галузь росії є частиною інфраструктури війни. Експорт нафти та нафтопродуктів забезпечує кремль валютними надходженнями, які можуть використовуватися для закупівлі зброї, виготовлення боєприпасів, виплати військовим і фінансування оборонних підприємств.

Застосування далекобійних безпілотників дає українським силам можливість впливати на об’єкти, розташовані далеко від зони бойових дій. Такі операції мають не лише безпосередній військовий, а й економічний ефект, оскільки ускладнюють стабільну роботу російської паливної системи та змушують москву переглядати логістику.

Реакція Зеленського на послаблення обмежень

Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення адміністрації Дональда Трампа, пов’язане з російським дизельним пальним. Після зустрічі з представниками Конгресу США в Києві український лідер назвав послаблення санкцій слабким кроком, який може надати росії додаткові джерела фінансування.

За словами Зеленського, нові можливості для експорту російських енергоносіїв несуть ризик посилення воєнного потенціалу кремля. Доходи від продажу пального можуть спрямовуватися не на гуманітарні або цивільні потреби, а на продовження бойових дій проти України та підтримку російського оборонно-промислового комплексу.

«Подарунки путіну не принесуть ні миру, ні жодної користі цивілізованому світу», — заявив президент України. Він також наголосив, що рішення про послаблення санкцій не повинні ухвалюватися без оцінки ситуації на фронті та реальних намірів російського керівництва.

У Києві вважають, що економічний тиск має зберігатися доти, доки росія не припинить агресію і не продемонструє готовності до справедливого миру. На думку української влади, збільшення доходів москви від продажу дизельного пального може послабити результативність санкційної політики та дозволити росії довше підтримувати військову кампанію.

Українська сторона також побоюється, що будь-які винятки для російської енергетики можуть стати сигналом для інших країн. Якщо москва отримує можливість розширювати торгівлю нафтопродуктами, це зменшує тиск на її бюджет і водночас створює додаткові ресурси для ведення війни.

Які домовленості обговорювали Трамп і путін

У п’ятницю ввечері Дональд Трамп повідомив про телефонну розмову з володимиром путіним. За підсумками контакту сторони домовилися про можливість постачання мільйонів тонн російського дизельного пального до Сполучених Штатів. Після цього американське Міністерство фінансів через Управління з контролю за іноземними активами видало генеральну ліцензію №135.

Документ передбачає дозвіл на низку операцій, пов’язаних із продажем, транспортуванням, доставкою, розвантаженням та імпортом дизельного пального російського походження до США. Зазначений дозвіл має діяти до 17 квітня 2027 року. Утім, в Україні це рішення сприйняли як небезпечне послаблення економічного тиску на державу-агресора.

Володимир Зеленський назвав крок американської адміністрації надзвичайно негативним і заявив, що він може перетворитися на своєрідний подарунок російському керівництву. За оцінкою української сторони, додаткові мільярдні надходження від експорту пального здатні зміцнити фінансові можливості кремля та продовжити війну.

Володимир путін зі свого боку підтвердив готовність росії постачати нафтопродукти на американський і світовий ринки. Російський лідер також висловив сподівання на подальший розвиток економічних контактів зі Сполученими Штатами.

Водночас помічник російського правителя Юрій Ушаков заявив, що під час розмови путін відкинув можливість мирних переговорів на умовах, які могли б передбачати припинення російської агресії. За його словами, москва має намір продовжувати бойові дії доти, доки Україна не погодиться на неприйнятні для неї умови та фактичну капітуляцію.

Для Києва такі заяви свідчать про відсутність реальної готовності росії до миру. Саме тому українська влада не бачить підстав зупиняти атаки на НПЗ росії та інші об’єкти, що забезпечують роботу воєнної машини. Ударні операції можуть тривати незалежно від домовленостей щодо торгівлі дизельним пальним.

Подальший вплив атак залежатиме від масштабу пошкоджень, здатності російської протиповітряної оборони захищати промислові об’єкти та можливостей України проводити далекі операції. Водночас навіть тимчасове виведення з ладу окремих установок може позначатися на обсягах виробництва, внутрішніх поставках і вартості відновлення підприємств.

Отже, домовленості Дональда Трампа і володимира путіна щодо російського дизельного пального не стали для України сигналом до припинення атак. Київ і надалі розглядає нафтопереробні заводи росії як важливі об’єкти її воєнно-економічної системи та має намір завдавати ударів по них, доки москва продовжує агресію проти України.