Зеленський: влада Києва не підготувалася до можливих блекаутів

Президент Володимир Зеленський заявив, що Київ не продемонстрував належного рівня готовності до можливих масштабних відключень електроенергії. Йдеться не лише про блекаути, а й про ширший комплекс надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути внаслідок пошкодження енергетичної інфраструктури. За словами глави держави, частина заходів, передбачених планом стійкості, у столиці виконується із запізненням, а окремі рішення досі залишаються лише на папері.

Про проблеми з підготовкою Києва президент повідомив після селекторної наради, у якій взяли участь представники уряду, військового командування, обласних адміністрацій та відповідальних служб. Під час зустрічі обговорювали стан енергетичної системи, готовність регіонів до нових атак, забезпечення критичної інфраструктури резервним живленням і порядок дій у разі тривалого знеструмлення.

Основна увага була зосереджена на тому, наскільки міста та області спроможні підтримувати базові послуги після можливих ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії. У найгіршому сценарії без світла можуть залишитися житлові будинки, лікарні, підприємства, транспортні вузли та установи, від роботи яких залежить життєдіяльність мільйонного міста.

Президент наголосив, що підготовка до таких ризиків не повинна зводитися до формальних звітів. Усі заплановані рішення мають бути перевірені на практиці, а відповідальні посадовці повинні розуміти, як саме діятимуть у перші години та дні після аварії. Особливо це стосується ситуацій, коли одночасно припиняються електропостачання, водопостачання, опалення і стабільна робота мобільного зв’язку.

Київська влада не виконала частину ключових завдань

Окремо під час наради розглянули готовність столиці. Володимир Зеленський заявив про майже повне невиконання київською міською владою необхідних кроків, які мали посилити стійкість міста. За його словами, Київ мав заздалегідь підготуватися до різних варіантів розвитку подій, однак низка важливих заходів не була завершена в установлені строки.

Публічно не уточнювалося, які саме об’єкти або напрями стали причиною критики. Водночас зрозуміло, що претензії стосуються не одного сектора, а всієї системи міської готовності до тривалих перебоїв. Це може включати роботу пунктів незламності, забезпечення лікарень генераторами, наявність запасів пального, функціонування котелень і насосних станцій, а також організацію допомоги для мешканців районів, які залишаться без комунальних послуг.

Для Києва проблема має особливе значення. У столиці проживає велика кількість людей, розташовані центральні державні установи, великі медичні заклади, транспортні пересадкові вузли та підприємства, важливі для економіки країни. Масове відключення електроенергії може дуже швидко спричинити додаткові труднощі: зупинку ліфтів, перебої в роботі насосів, ускладнення руху громадського транспорту, проблеми з оплатою товарів і послуг та зниження доступності медичної допомоги.

Міська система реагування має працювати узгоджено. Районні адміністрації, комунальні підприємства, рятувальні служби, медичні установи та правоохоронці повинні мати спільний алгоритм дій. Відсутність координації під час масштабної аварії здатна посилити наслідки навіть у тих районах, де технічні пошкодження будуть незначними.

Глава держави також звернув увагу на персональну відповідальність посадовців. Якщо визначені завдання не виконуються вчасно, громадськість має розуміти, хто відповідає за затримки, використання ресурсів і контроль якості робіт. У питаннях енергетичної безпеки, наголосив президент, неприпустимо чекати настання кризи, щоб почати ухвалювати рішення.

Що необхідно підготувати до тривалого блекауту

Стійкість міста залежить не тільки від кількості генераторів. Резервне обладнання повинно бути справним, захищеним від погодних умов і готовим до швидкого підключення. Для його роботи необхідні достатні запаси пального, визначені місця зберігання, технічний персонал і чіткий графік перевірок. Генератор, який неможливо запустити в потрібний момент або для якого немає пального, не забезпечує реальної безпеки.

Першочергового захисту потребують лікарні, пологові будинки, водоканали, каналізаційні об’єкти, котельні, насосні станції та інші елементи критичної інфраструктури. Їхня зупинка може мати значно серйозніші наслідки, ніж тимчасове відключення світла в окремих житлових будинках. Саме тому такі об’єкти повинні мати кілька варіантів резервного живлення та можливість автономної роботи протягом тривалого часу.

Важливу роль відіграють пункти допомоги населенню. У разі масштабного блекауту люди мають знати, де можна зігрітися, зарядити телефон, отримати питну воду, скористатися засобами зв’язку або звернутися по медичну допомогу. Такі пункти повинні бути рівномірно розподілені між районами столиці та доступні для людей з інвалідністю, громадян похилого віку, сімей із дітьми й тих, хто потребує постійного медичного супроводу.

Окремим завданням є інформування жителів. За відсутності електрики можуть виникнути проблеми з мобільним інтернетом, банківськими терміналами, електронними сервісами та системами оповіщення. Місто має заздалегідь підготувати резервні канали комунікації, щоб мешканці могли отримувати актуальні повідомлення про місця роботи пунктів обігріву, графіки подачі води та порядок пересування.

Водночас підготовка до блекаутів не може перекладатися винятково на громадян. Особисті запаси води, продуктів, ліків, ліхтарів і заряджених павербанків справді допоможуть пережити перші години аварії, проте вони не замінять системної роботи міських служб. Місцева влада повинна перевіряти не лише наявність обладнання, а й реальну здатність підприємств працювати в автономному режимі.

Енергетичні ризики залишаються актуальними для всієї України

Під час наради також обговорювали наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Пошкодження електростанцій, підстанцій і мереж передачі ускладнюють стабільну роботу енергосистеми. Відновлення об’єктів триває, однак ремонтні бригади працюють в умовах постійної загрози нових ударів і необхідності швидко відновлювати постачання для населення.

Україна оновила перелік потреб в енергетичному обладнанні, необхідному для ремонту пошкоджених мереж і посилення захисту критичних об’єктів. Окремо порушується питання додаткових засобів протиповітряної оборони, які мають зменшити ризик повторного руйнування енергетичної інфраструктури. Швидкість відновлення залежить не тільки від роботи енергетиків, а й від наявності трансформаторів, кабелів, мобільних підстанцій та іншого спеціального обладнання.

На селекторній нараді розглянули також виконання планів стійкості в Київській області та інших регіонах. Відповідальним структурам доручили прискорити роботу, визначити конкретні строки та не допускати затягування з реалізацією вже погоджених заходів. Окремо обговорювалася ситуація у Прилуках Чернігівської області, де мають підготувати комплекс рішень за підсумками попередніх обговорень із місцевими жителями.

Критика президента на адресу Києва свідчить про те, що питання готовності столиці до блекаутів залишається невирішеним. Від міської влади очікують не загальних обіцянок, а конкретних дій: перевірки резервного обладнання, захисту критичної інфраструктури, створення запасів, підготовки пунктів допомоги та відкритого інформування громади.

Для мешканців столиці підготовка до можливих відключень є питанням не лише побутового комфорту. Від швидкості роботи міських служб залежатимуть безпека, доступ до тепла й води, медична допомога та здатність людей підтримувати зв’язок із рідними. Саме тому план стійкості має бути дієвим інструментом, а не формальним документом, який згадують лише після виникнення надзвичайної ситуації.