Росія модернізує Shahed для обходу РЕБ: дрони отримали 32-елементні антени

Російські війська продовжують модернізувати ударні безпілотники типу Shahed, намагаючись зменшити вплив українських засобів радіоелектронної боротьби. На окремих апаратах, які застосовуються під час атак по Києву та інших регіонах України, виявили антени супутникової навігації з 32 елементами. Така конфігурація є помітним кроком уперед порівняно з поширеними раніше системами на 16 елементів.

Про нове обладнання повідомив радник Президента України та фахівець у сфері радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. За його словами, російська сторона послідовно вдосконалює бортову електроніку безпілотників, адаптуючи її до умов активного застосування українських комплексів РЕБ. Основна мета таких змін полягає у збереженні навігації та керованості дрона навіть за наявності потужних радіоперешкод.

Йдеться про антени класу CRPA, які використовуються для приймання сигналів супутникової навігації. Їхнє завдання полягає не лише у фіксації сигналів GPS та інших навігаційних систем, а й у протидії спробам заглушити або спотворити ці сигнали. Для ударного безпілотника стабільна навігація має вирішальне значення, оскільки від неї залежить дотримання маршруту, точність наближення до району цілі та здатність виконувати запрограмоване завдання.

Навіщо російським Shahed потрібні 32-елементні антени

Супутникові сигнали, які приймає безпілотник, є відносно слабкими. Через це їх можна придушувати спеціальними засобами радіоелектронної боротьби. У разі втрати навігації апарат може почати відхилятися від маршруту, перейти на резервний режим польоту або втратити здатність точно визначати власне місцеположення. Для дронів, які долають значні відстані до українських міст, така проблема істотно знижує ймовірність успішного виконання завдання.

Антена CRPA складається з кількох приймальних елементів. Вони дають змогу бортовій системі порівнювати сигнали, аналізувати радіообстановку та визначати напрямок, з якого надходять перешкоди. Після цього програмно-апаратний комплекс може послаблювати небажаний сигнал і водночас намагатися зберігати приймання корисної навігаційної інформації.

Збільшення кількості елементів до 32 потенційно розширює можливості антени під час роботи у складному радіоелектронному середовищі. Система отримує більше даних для аналізу та може точніше визначати джерела перешкод. Водночас сама кількість елементів не є єдиним показником ефективності. Важливу роль відіграють алгоритми обробки сигналів, якість компонентів, програмне забезпечення, конструкція дрона та узгодженість антени з іншими системами на борту.

Раніше на частині російських ударних безпілотників фіксували антени з 16 елементами. Перехід до 32-елементної конфігурації може свідчити про прагнення противника зробити навігаційний комплекс більш стійким до широкого спектра перешкод. Для протидії такому обладнанню можуть знадобитися інші параметри роботи засобів РЕБ, більша кількість джерел впливу або точніше розподілення потужності в зоні захисту.

Однак це не означає, що модернізований Shahed стає невразливим. Навіть удосконалена антена не може повністю усунути вплив радіоперешкод за будь-яких умов. Результат залежить від відстані до комплексу РЕБ, потужності сигналу, рельєфу місцевості, висоти польоту, погодних умов та інших факторів.

Як модернізація дронів впливає на роботу української РЕБ

Радіоелектронна боротьба є постійним технологічним протистоянням. Українські військові застосовують засоби, які можуть впливати на супутникову навігацію, канали зв’язку та окремі системи керування безпілотниками. Російська сторона, своєю чергою, намагається змінювати обладнання дронів, щоб зберігати їхню працездатність у районах, де діють українські комплекси захисту.

Поява 32-елементних антен може ускладнити роботу частини засобів придушення. Якщо попередня система розраховувалася на боротьбу з менш складною навігаційною антеною, то нова конфігурація здатна краще фільтрувати перешкоди та підтримувати приймання сигналу. Це змушує українських фахівців постійно аналізувати характеристики нових модифікацій і коригувати тактику застосування РЕБ.

За оцінками спеціалістів, противник може швидше збільшити кількість антенно-приймальних елементів на серійних безпілотниках, ніж Україна зможе розгорнути додаткову мережу комплексів радіоелектронного впливу. Для прикриття великих міст потрібні не лише потужні установки, а й достатня щільність їхнього розміщення. Значення мають мобільність, можливість швидкої зміни позицій, захищеність самих комплексів і здатність працювати одночасно проти різних типів загроз.

Окремий ризик створює поєднання стійкої супутникової навігації з додатковими каналами обміну даними. В окремих випадках безпілотники можуть використовувати Mesh-модеми або інші засоби для передавання інформації між апаратами чи отримання оновлених команд. Це розширює набір технологій, які необхідно враховувати під час організації протидії повітряним атакам.

Тому боротьба з Shahed не може обмежуватися лише глушінням супутникового сигналу. Комплексний захист має включати своєчасне виявлення цілей, спостереження за маршрутом польоту, протидію каналам зв’язку, застосування засобів ППО та вогневого ураження. Лише поєднання різних компонентів дає змогу знизити ризик прориву безпілотників до визначених районів.

Водночас збільшення кількості елементів антени не гарантує безпілотнику успішного завершення польоту. Shahed залишається залежним від двигуна, запасу пального, справності електроніки, температури та погодних умов. Навіть якщо дрон краще протистоїть навігаційним перешкодам, його можуть виявити радіолокаційні системи, акустичні пости, мобільні групи або інші засоби протиповітряної оборони.

Що це означає для захисту Києва та інших регіонів

Фіксація нових антен на російських «Шахедах» свідчить про системний характер модернізації ударних безпілотників. Противник аналізує результати попередніх атак, визначає слабкі місця своїх апаратів і поступово змінює окремі вузли. У цьому випадку увагу зосереджено на навігаційній системі, яка має допомогти дрону зберігати курс в умовах роботи української РЕБ.

Для України це означає необхідність постійного оновлення засобів захисту та методів їхнього використання. Універсального рішення, яке однаково ефективно працюватиме проти всіх модифікацій безпілотників, не існує. Важливо поєднувати радіоелектронний вплив із розвідкою, протиповітряною обороною та вогневими засобами, а також своєчасно змінювати підходи відповідно до характеристик нових цілей.

Поява 32-елементних антен не означає втрату ефективності української РЕБ. Результативність кожного комплексу залежить від конкретної ситуації та умов застосування. Частина безпілотників може втрачати навігацію, змінювати маршрут або ставати менш точною навіть за наявності модернізованого обладнання. Інші апарати можуть продовжувати політ, але залишатися вразливими для виявлення та знищення іншими засобами.

Для мешканців Києва, області та інших регіонів посилення навігаційних систем російських дронів є нагадуванням про тривалу загрозу повітряних атак. Під час сигналу повітряної тривоги необхідно переходити до укриття або користуватися правилом двох стін, якщо швидко дістатися захисної споруди неможливо. Також не варто публікувати фото й відео роботи української ППО, місць падіння уламків або наслідків ударів до появи офіційної інформації.

Розвиток 32-елементних антен демонструє, що росія прагне зробити Shahed більш стійкими до радіоелектронного впливу та підвищити їхню здатність виконувати запрограмовані маршрути. Українська сторона змушена відповідати на ці зміни вдосконаленням систем виявлення, придушення та знищення повітряних цілей. У цьому протистоянні вирішальним буде не одне технічне рішення, а швидкість адаптації всієї системи захисту до нових характеристик ворожих безпілотників.