Як Київ нагадує світу про культурні втрати Херсона: виставка репродукцій викрадених картин

У центрі Києва з’явилася виставка, яка не просто демонструє мистецтво — вона піднімає тему втрат, болю і надії. Виставка у Музеї історії міста Києва стала символічним жестом солідарності з громадою Херсона та нагадуванням світовій спільноті про масштаб культурних втрат, спричинених війною. І хоча експонати тут — не автентики, кожна робота несе важливе повідомлення: пам’ять про викрадене мистецтво потрібно берегти і повертати.

Як виникла ініціатива і що показують

Проєкт під назвою «Повернення пам’яті» організовано у тісній співпраці з Херсонським художнім музеєм імені Олексія Шовкуненка та артплатформою Vivid Fusion Art. На першому показі в Києві представлено 30 артпринтів — точних репродукцій творів, які були незаконно вивезені під час окупації. Серед авторів — класики українського та світового мистецтва, зокрема Іван Айвазовський, Микола Пимоненко та Віктор Зарецький, чиї полотна свого часу складали серце херсонської колекції. Організатори наголошують, що ці репродукції сьогодні виконують роль не лише освітню, а й документальну — вони є свідками злочину та символом культурного спротиву.

Цифри, пов’язані з викраденням, вражають: у 2022 році з фондів Херсонського музею пропало понад 10 тисяч оригінальних творів мистецтва. Саме цю втрату виставка прагне зробити видимою для широкого кола відвідувачів, експертів та міжнародної спільноти. Кожна репродукція супроводжується контекстом — історією автора, походженням твору, документами про колекцію, що дозволяє глядачеві відчути, наскільки шкідливою і довготривалою є крадіжка культурної спадщини.

Значення виставки для суспільства та культури

Показ у Києві — це перша зупинка ширшого всеукраїнського туру, який має на меті не лише інформувати, а й мобілізувати громадянське суспільство і культурні інституції для пошуку шляхів повернення втрачених експонатів. Виставка формує публічний дискурс про те, що зникнення художніх творів — це не тільки матеріальна втрата, а й удар по ідентичності громади. У часи, коли міжнародні інституції все частіше говорять про культурні права як про невід’ємну складову миру та відновлення, така ініціатива підсилює вимогу притягнути винних до відповідальності та відновити справедливість.

Крім того, експозиція служить освітньою платформою: молодь, студенти мистецьких закладів та відвідувачі різного віку можуть дізнатися про процедури інвентаризації, збереження й повернення культурних цінностей, а також про роль цифрових архівів у захисті пам’яті. Організатори планують проводити лекції та дискусії, залучаючи музейників, юристів з міжнародного права та представників правоохоронних органів, щоб перетворити експозицію на майданчик для практичних кроків у напрямі повернення творів.

Погляд у майбутнє: турне та міжнародний резонанс

Після Києва виставка відправиться у всеукраїнське турне, а організатори також розглядають можливість показу за кордоном, щоб привернути увагу міжнародної спільноти та колекціонерів. Важливо, що після завершення туру всі артпринти будуть передані до фондів Херсонського художнього музею, де вони стануть частиною довготривалого процесу відновлення музейної колекції та пам’яті громади.

Подібні ініціативи дедалі частіше стають інструментом дипломатії культури: вони допомагають донести до міжнародних партнерів, що культура — не нейтральна сфера під час конфліктів, а поле, де вирішуються питання справедливості, ідентичності та відновлення. Виставка у Києві вже викликала інтерес медіа та культурних інституцій, що підсилює шанси на повернення принаймні частини викрадених творів завдяки координації з архівами, інтерполом та партнерськими музеями.

Закликаючи відвідати експозицію, організатори просять громадськість підтримати ініціативу: поширювати інформацію, брати участь у заходах та долучатися до документування слідів викрадених творів. Врешті-решт, кожна репродукція тут — це не просто візуальний образ, а заклик до пам’яті і дії: повернути втрачене, зберегти свідчення та не дати культурній спадщині стати ще однією жертвою агресії.