У Києві готують школи до зими: акцент на автономному енергоживленні

У столиці розпочали масштабну підготовку закладів освіти до осінньо-зимового періоду 2026–2027 років. Основний акцент — на енергостійкості та здатності шкіл працювати навіть під час тривалих відключень світла і тепла. Місто фокусує увагу не лише на оперативному забезпеченні резервними джерелами, а й на довгостроковій трансформації освітньої інфраструктури в бік автономності та стійкості до кризових ситуацій.

Ставка на автономність: як працюватимуть школи

За інформацією КМДА, у навчальних закладах впроваджують гібридні системи резервного живлення, які комбінують декілька джерел енергії. До складу таких систем входять дизельні або газові генератори, акумуляторні накопичувачі та відновлювані джерела — зокрема сонячні панелі. Поєднання цих елементів дає змогу швидко й автоматично переключатися на автономний режим під час аварійних відключень або віялових графіків включення/вимкнення.

Такий підхід має кілька ключових переваг: зниження залежності від централізованих мереж, скорочення часу простою навчального процесу, а також підвищення безпеки учнів і персоналу в умовах непередбачуваних загроз. Окремий акцент роблять на інтеграції систем управління енергоспоживанням, які дозволяють пріоретизувати навантаження (опалення, освітлення, вентиляція, освітні ІТ-системи) та оптимізувати використання накопиченої енергії.

Крім технічних рішень, місто проводить навчання технічного персоналу шкіл щодо експлуатації та обслуговування резервних систем, розробляє інструкції на випадок аварійних ситуацій і відпрацьовує евакуаційні та робочі сценарії, щоб забезпечити безперервність освітнього процесу під час криз.

Скільки шкіл забезпечені генераторами та як підвищують потужність

Наразі генераторами оснащено 802 навчальні заклади столиці — це близько 85% від загальної кількості. Для передачі техніки містом передано 341 генератор різної потужності — від 3 до 275 кВт. Пріоритет віддається закладам із великою кількістю учнів, дитячим садкам при школах і тим навчальним корпусам, де розміщене критичне обладнання.

Розподіл по районах показує, що найкраща ситуація у Дніпровському районі — 100% забезпечення, у Святошинському та Деснянському — по 97%. Водночас у КМДА визнають, що частина отриманих генераторів має недостатню потужність для повноцінного автономного забезпечення здебільшого шкіл, тому триває модернізація обладнання та планування додаткових поставок потужніших агрегатів.

Оновлення включає не лише постачання нових генераторів, а й модернізацію щитових, встановлення систем безпечного зберігання палива, інтеграцію інверторів для роботи з батареями та монтаж автоматичних АВР (автоматів ввімкнення резерву). Важливо також забезпечити регулярне технічне обслуговування та тестові запуски, щоб у холодний період обладнання працювало безвідмовно.

Модернізація теплової інфраструктури та важливість готовності

Окрім електроживлення, у столиці активно оновлюють теплову інфраструктуру шкіл: оновлюють інженерні мережі, замінюють старі радіатори, ремонтують стояки і вводять заходи з попередження «розморожування» систем опалення. Особливу увагу приділяють старим будівлям у центральних районах, де мережі найбільш зношені і критично потребують втручання.

Досвід попередньої зими показав, що навіть за відносно стабільного старту сезону масовані обстріли або аварії на мережах можуть спричиняти масштабні відключення. Тому головне завдання міста — забезпечити безперервний навчальний процес незалежно від ситуації в енергосистемі. Поєднання генерації, накопичення енергії та альтернативних джерел має стати базою для стабільної роботи шкіл у будь-яких умовах.

Крім технічних заходів, важливими є планування руху фінансування, прозоре інформування батьків і громади, а також координація з районними адміністраціями щодо пріоритетів розподілу ресурсів. Такий комплексний підхід дозволить не лише пережити складну зиму 2026–2027 років, а й закласти основу для сталого розвитку освітньої інфраструктури Києва — від залежної від централізованих мереж до автономної та стійкої до криз системи.