Дата публікації Греція долучиться до відновлення Києво-Печерської лаври після російської атаки
Опубліковано 19.06.26 11:00
Переглядів статті Греція долучиться до відновлення Києво-Печерської лаври після російської атаки 22

Греція долучиться до відновлення Києво-Печерської лаври після російської атаки

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

Громадський резонанс після обстрілу Києво-Печерської лаври змусив міжнародну спільноту активізувати зусилля щодо збереження української культурної спадщини. Серед перших відгуків — офіційна пропозиція Греції про допомогу у відновленні постраждалого комплексу, яка має як практичне, так і символічне значення для збереження національної ідентичності України.

Греція долучиться до відновлення Києво-Печерської лаври після російської атаки

У листі міністерки культури Греції Ліни Мендоні до української колеги Тетяни Бережної грецька сторона висловила солідарність і запропонувала комплексну підтримку. Йдеться не лише про фінансові ресурси, але й про передачу експертних знань у галузі реставрації пам’яток, проведення проєктно-реставраційних досліджень та навчання фахівців. Такий комплексний підхід важливий для того, щоб відновлення було не тільки швидким, а й якісним, спрямованим на збереження автентики Лаври.

Серед конкретних ініціатив — фінансування проєктно-реставраційних робіт, організація спеціалізованих семінарів у місті Салоніки для українських реставраторів, а також намір підписати Меморандум про співпрацю між Європейським центром візантійських і поствізантійських пам’яток та Міністерством культури України. Окрім цього, Греція планує зробити внесок до Фонду культурної спадщини України, що сприятиме координації відновлювальних робіт і залученню додаткових міжнародних партнерів.

У зверненні підкреслюється, що захист пам’яток культури — це захист пам’яті й ідентичності. З огляду на історичні зв’язки та спільні візантійські традиції, підтримка з боку Греції має не лише технічний, а й символічний характер.

Яких руйнувань зазнала Лавра і що вже відомо про масштаби збитків

Під час масованої атаки 15 червня значні пошкодження зазнав Свято-Успенський собор та інші споруди на території заповідника. Вогонь вразив покрівлю собору, і за попередніми даними рятувальників понад 80% даху було пошкоджено. Попри це, зусилля пожежників дозволили не допустити повного знищення інтер’єрів: унікальний 25-метровий іконостас та низка музейних експонатів були врятовані.

Крім храму, постраждали Музей книги і друкарства України, Національна історична бібліотека України, фондосховища та корпуси музейних установ на території заповідника. Попередні оцінки загальних збитків вже перевищують 500 мільйонів гривень, і експерти припускають, що на повноцінне відновлення може знадобитися близько двох років. Водночас частина реставраційних робіт, які не зашкодять безпеці богослужінь, можуть бути виконані раніше для відновлення функцій Успенського собору.

Міжнародна співпраця, пріоритети реставрації та роль громадськості

Запропонована Грецією допомога відкриває можливість для створення ефективної міжнародної координації відновлювальних робіт. Для успіху проєкту важливі такі кроки: детальні проєктно-реставраційні дослідження, залучення міжнародних експертів з візантійського та православного мистецтва, навчання українських реставраторів, а також прозоре фінансування робіт через міжнародні фонди та донорські програми. Києво-Печерська лавра як пам’ятка світового масштабу потребує підходу, що гарантує збереження історичної автентики та використання сучасних технологій реставрації.

Міжнародні пропозиції, зокрема від Греції та Швейцарії, підтверджують готовність світової спільноти інвестувати у відновлення української культурної спадщини. Водночас активна роль громадськості, волонтерів та професійних спілок реставраторів допоможе забезпечити належний громадський контроль та збереження традиційних технік реставрації.

Після завершення першочергових робіт важливо розробити довгострокову стратегію збереження пам’яток, що включатиме моніторинг стану конструкцій, протипожежні заходи та цифрову документацію колекцій. Такий підхід не лише зменшить ризики у майбутньому, а й підвищить привабливість Лаври як об’єкта культурного туризму та наукових досліджень.

Підсумок: ініціатива Греції — важливий крок у міжнародній підтримці України у відновленні однієї з найцінніших її святинь. Поєднання фінансової допомоги, експертної підтримки та навчальних програм може пришвидшити і зробити більш якісним реставраційний процес, зберігши культурну спадщину для майбутніх поколінь.