Архітектори показали проєкт реставрації: на Подолі старовинний будинок бургомістра накриють скляним куполом

Будинок на вулиці Григорія Сковороди, 9Б — одна з найзагадковіших споруд Києва. Він стоїть під кутом до сучасної вулиці, оскільки пам'ятає планування Подолу ще до нищівної пожежі 1811 року. Нещодавно архітектори представили сміливий проєкт реставрації цієї пам'ятки, який вже викликав жваві дискусії серед киян.

Проєкт, створений архітекторами АКБ «Лідер» (В. Дербеньов, В. Васянович, Ю. Клименко), подано на огляд-конкурс Премії Національної спілки архітекторів України.

Скляний павільйон над історією

Головна концептуальна особливість проєкту — створення великого скляного накриття над дворовим фасадом. На стінах будівлі збереглася цегляна кладка різних епох, і автори пропонують перетворити її на частину інтер’єру, накривши фасад павільйоном, що візуально нагадує велику оранжерею чи теплицю.

Як планують використовувати приміщення:

• Підвал: облаштують експозиційні зали для виставок, приміщення для лекцій та семінарів.
• 1-й та 2-й поверхи: тут розмістяться сучасні офісні приміщення.
• Дворовий простір: скляна прибудова дозволить підкреслити історичну кладку та створити додатковий освітлений простір.

Чому ця будівля — унікальна?

Будинок часто називають «Останцем». Це одна з небагатьох цегляних споруд, яка вижила під час Великої пожежі 1811 року. Після катастрофи Поділ перепланували за лінійною сіткою вулиць, а цей будинок так і залишився стояти вздовж траси вулиці, якої не існує вже понад 200 років.

Садиба належала династії Кисилівських: спочатку купцю та бурмистру Івану, а згодом його сину Григорію, який став останнім війтом (мером) Києва перед скасуванням Магдебурзького права.

Від толоки до реставрації

Тривалий час пам’ятка стояла закинутою та була захаращена мотлохом. Шлях до її відновлення розпочався восени 2025 року, коли за ініціативи ДІАЗ «Стародавній Київ», ГО «Україна Інкогніта» та волонтерів «Сміливі відновлювати» тут провели масштабну толоку. Спільними зусиллями комунальників та активістів територію розчистили від сміття, підготувавши її до роботи архітекторів.

Думка громади

Державний заповідник «Стародавній Київ» вже виніс проєкт на публічне обговорення у Facebook. Питання «осучаснення» пам’ятки класицизму скляним павільйоном є дискусійним: чи доречна така «теплиця» для будівлі XIX століття, чи це єдиний спосіб врятувати та адаптувати споруду до сучасних потреб?