Антоніо Лукіч у Києві презентував фільм-маніфест про українських фермерів

У Києві відбулася прем'єра відеороботи-маніфесту, присвяченого українським фермерам, яка привернула увагу як кінематографічної спільноти, так і широкої аудиторії. Ініціатором проєкту стала компанія General Machines, а режисерську реалізацію довірили відомому українському майстру кіно — Антоніо Лукіч. Показ відбувся напередодні Дня фермера, що в Україні традиційно відзначається 19 червня, і має на меті не просто рекламувати техніку, а розповісти про людей, які щодня працюють на землі.

Антоніо Лукіч у Києві презентував фільм-маніфест про українських фермерів

Фільм, що отримав назву «І створив Бог фермера», уникає звичних для промороликів акцентів на технічних характеристиках і бізнес-показниках. В центрі уваги — людина праці, образ якої створюють дрібні, проте глибоко змістовні деталі. Режисер вирішив показати фермера майже абстрактно: у кадрі майже не видно його обличчя, увага зосереджена на руках — тих самих руках, що сіють, збирають, лагодять, обіймають близьких. Такий прийом перетворює індивідуальну історію на універсальний символ українського аграрія.

Сюжетна структура фільму поділена на чотири умовні частини — «Рай», «Вигнання», «Війна» та «Життя». Ця символічна послідовність допомагає передати не лише послідовність буденних операцій на полі, а й історичний та емоційний контекст сучасного сільського життя: від мирних довоєнних сподівань до випробувань, що принесла війна. Особливу увагу приділено роботі аграріїв на деокупованих територіях — кадри підкреслюють, наскільки непросто відновлювати господарство в умовах мінної загрози і пошкодженої інфраструктури.

Кіномова та суспільний резонанс

Твір діє на глядача через прості, проте потужні засоби: деталі побуту, природні звуки, немелодраматичні сцени сімейного життя. Голос за кадром і текст, що звучить у фільмі, говорять про те, як аграрії працюють «крізь попіл» та збирають врожай попри загрози та труднощі, зокрема про заміновані поля. Завдяки документальній правдивості — у кадрі присутні реальні фермери — картина набуває автентичності і викликає співпереживання, а не лише захоплення технічними досягненнями.

За словами представників General Machines, проєкт має на меті подякувати тим, хто годує країну, і наголосити на ключовій ролі аграріїв у забезпеченні продовольчої безпеки, навіть у воєнний час. Такий соціально орієнтований підхід до брендингу дозволяє говорити про підприємство не лише як про виробника ґрунтообробної техніки, а й як про учасника суспільного діалогу, що підтримує громади та відновлення після руйнувань.

Презентація в Києві викликала жваве обговорення в культурних колах і серед аграріїв: критики відзначають вдалу візуальну концепцію Лукіча та етичний підхід замовника, який не експлуатує трагедію, а намагається розповісти складну правду про сучасну українську сільську місцевість. Публікаціям і репортажам супроводжують цитати учасників фільму — реальних фермерів, які діляться власними спогадами про війну, відбудову і щоденну працю.

Проєкт також може мати конкретні практичні наслідки: увага до проблем деокупованих полів, мінної безпеки та відновлення аграрної інфраструктури сприяє формуванню громадського запиту на підтримку фермерських ініціатив від держави та міжнародних партнерів. У довгостроковій перспективі такі культурні ініціативи стимулюють інвестиції в сільське господарство і підвищують престиж професії фермера серед молодого покоління.

Компанія General Machines, заснована у 2017 році і відома своїм обладнанням для обробітку ґрунту, зробила ставку на емоційний і гуманістичний контент, що дозволяє її повідомленню резонувати ширше за комерційну аудиторію. Для режисера Антоніо Лукіча цей проєкт став ще однією можливістю звернутися до наративів, де прості людські вчинки й традиції набувають національного значення.

Заключні сцени фільму нагадують глядачеві про те, що за будь-яких обставин — війни, відбудови чи економічних викликів — саме люди на землі забезпечують кожен наш день. Побачити і підтримати таку роботу можна на спеціальних показах та в офіційних матеріалах компанії; ініціативи на кшталт цієї сприяють не лише культурній пам’яті, а й реальній підтримці аграрного сектору України.